Справа № 2а-173-2011 року
10 лютого 2011 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді -ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ПОЛІЩУК Л.П.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старшого інспектора ДПС третього взводу першого батальйону полку ДАІ ГУ МВС полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції ОСОБА_2, що дія від імені третього взводу першого батальйону полку ДАІ ГУ МВС полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві, Управління ДАІ УМВС в Черкаській області про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання дій незаконними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС третього взводу першого батальйону полку ДАІ ГУ МВС полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції ОСОБА_3, серії АА № 283930 від 08 вересня 2010 року про адміністративне правопорушення, його притягнуто до відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 255 грн.
Дана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1, 08 вересня 2010 року о 15 год. 16 хв., керуючи автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Столичне шосе, рухався зі швидкістю 88 км/год, перевищивши швидкість на 28 км./год. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки обставини справи, що встановлені в ній не відповідають дійсності, а винесена постанова є незаконною.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, направили до суду письмове заперечення, в якому просили проводити розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволення.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 1 ст. 122 КпАП України є перевищення водіями транспортних засобів, встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення порушення вимог дорожніх знаків вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 283930 від 08 вересня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1, 08 вересня 2010 року о 15 год. 16 хв., керуючи автомобілем «Тойота» д/н НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Столичне шосе, рухався зі швидкістю 88 км/год, перевищивши швидкість на 28 км./год. На підставі даних фактів інспектор ДПС третього взводу першого батальйону полку ДАІ ГУ МВС полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві капітан міліції ОСОБА_3, виніс постанову, якою притягнув позивача за вчинене адміністративне правопорушення до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
На підставі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
З матеріалів справи вбачається, що єдиним доказом у справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, складений інспектором. В протоколі про адміністративне правопорушення позивач зазначив, що з порушенням не згоден. В судовому засіданні позивач пояснив, що 08 вересня 2010 року він автомобілем не керував, а за усною домовленістю та за його присутності керував ОСОБА_4, крім того, при складенні проколу про адміністративне правопорушення працівники ДАІ не звернули увагу на те, що кермо в його автомобілі знаходиться з правого боку, що підтверджується відповідними фотографіями автомобіля, і за кермом він не був, до ОСОБА_4, працівник ДАІ не підходив, та пояснень не вимагав. Даний факт був підтверджений в судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_4
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість відповідачі в судове засідання не з'явилися, жодних доказів на підтвердження правомірності винесеної постанови суду не надали.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КпАП України, суд, при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення, приймає рішення про скасування постанови та закриття справи.
За положенням ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, судом було встановлено, що під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 268, 283 КпАП України, на підтвердження правомірності своїх дій інспектор ДПС третього взводу першого батальйону полку ДАІ ГУ МВС полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві капітан міліції ОСОБА_3 жодних доказів суду не надав. Крім того, дослідивши надані докази суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні підтверджуючі дані про вчинення даного правопорушення. За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає до скасування, а справа про адміністративне правопорушення -до закриття.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14?, 122, 245, 258, 268, 283, 289 КпАП України, ст. ст. 6-14, 71, 99, 128, 158-163 КАС України, суд -
Позовну заяву задовольнити.
Постанову серії АА № 283930 від 08 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС третього взводу першого батальйону полку ДАІ ГУ МВС полку ДПС ДАІ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України -закрити, у зв»язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.