пр. № 1-в/759/141/15
ун. № 759/7925/15-к
18 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Кримінально-виконавчої інспекції Святошинського району м. Києва про вирішення питання про призначення покарання за сукупністю вироків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, гр. України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, освіта середня, засудженого 13 травня 2013 року Феодосійським міським судом АР Крим за ст. 185 ч. 1 КК України до громадських робіт на строк 100 годин; 2 червня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 389 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, -
ОСОБА_4 засуджений 13 травня 2013 року Феодосійським міським судом АР Крим та 2 червня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 389 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
Інспекція КВІ Святошинського району м. Києва звернулася з поданням в суд про призначення покарання за сукупністю вироків, посилаючись на те, що вироком суду 02.06.2014 не враховано покарання, яке прищначено ОСОБА_4 вироком від 13 травня 2013 року Феодосійським міським судом АР Крим за ст. 185 ч. 1 КК України до громадських робіт на строк 100 годин.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 389 ч. 2 КК України направлялось до суду разом з угодою про визнання винуватості, суд, перевірши наявність законних підстав для затвердження угоди, виніс вирок, яким затвердив угоду підозрюваного ОСОБА_4 з прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва, засудивши його за ст. 389 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
Так як чинним законодавством, зокрема КПК України, суду не надано процесуальних повноважень щодо зміни покарання, яке вирішено в угоді про визнання винуватості між підозрюваним та прокурором, то суд не вправі вирішувати питання, які стосуються покарання в кримінальному провадженні на підставі угоди про визнання винуватості після проведення судового розгляду такого кримінального провадження, а також слід врахувати те, що на даний час іспитовий строк у ОСОБА_4 закінчився за вироком від 2 червня 2014 року Святошинського районного суду м. Києва, тому на даний час слід ставити питання про його звільнення від відбування покарання за цим вироком.
Таким чином, вислухавши думку прокурора, представника КВІ Святошинського району м. Києва, суд вважає, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити у зв'язку з відсутністю правових підстав для призначення покарання за сукупністю вироків в кримінальних провадженнях, так як на даний час ОСОБА_4 покарання з випробуванням виконано за вироком суду від 2 червня 2014 року.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, -
Клопотання Кримінально-виконавчої інспекції Святошинського району м. Києва про вирішення питання про призначення покарання за сукупністю вироків ОСОБА_4 , засудженого 13 травня 2013 року Феодосійським міським судом АР Крим за ст. 185 ч. 1 КК України до громадських робіт на строк 100 годин; 2 червня 2014 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 389 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, - залишити без задоволення.
На ухвалу суду протягом семи діб з дня її проголошення прокурор, засуджений вправі подати свої апеляції до Апеляційного суду м. Києва.