Іменем України Справа № 2-450/10
29.03.2010 року Бердичівський міськрайонний суд в в складі: головуючого - судді Шимка В.П., при секретарі - Жмурко В.І., представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у ОСОБА_3 справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,-
встановив:
В жовтні 2009 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.
Вона зазначила, що їй на праві власності належить квартира № 28 в житловому будинку № 17/2 по вул. Свердлова в м. Бердичеві на підставі договору дарування від 17.09.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу та зареєстрованону в реєстрі за № 3406.
В цій квартирі з 1981 року прописаний як член сім»ї минулого власника, відповідач ОСОБА_5, який з 2004 року не проживає в ній. На сьогоднішній день у неї є потреба у продажі своєї квартири, але вона не може її продати так як відповідач прописаний у ній..
Стаття 391 ЦК України передбачає захист права власності від порушень, не пов»язаних із позбавленням права власності. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом , у разі відсутності члена сім»ї понад один рік.
Вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням знятися з реєстрації в вказаній квартирі, але це не дало позитивних результатів, а тому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування її кватирою.
В судовому засіданні представники позивачки позов підтримали з підстав,
викладених в ньому.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тобто відповідно з вимогами ст. 76 ЦПК України і суд , зі згоди представників позивачки, ухваляє рішення при заочному розгляді справи.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_4 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 17.09.2004 року .
/а.с.9, 11/
Однак в цій квартирі зареєстрований як член сім»ї попереднього власника, відповідач по справі ОСОБА_5 /а.с.13-14/, який на прохання позивачки, не бажає знятися з реєстрації /а.с.6/.
Як власник квартири, позивачка, відповідно ст. 391 ЦК України, вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користуватися та розпоряджатися нею.
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що з часу придбання позивачкою вказаної квартири, відповідач в ній не проживав і ніразу не появлявся. їхні покази стверджуються актом ПП «Житлоремекс 2» від 19.06.2009 року /а.с.12/
Отже судом достовірно встановлено, що відповідач, як член сім»ї попереднього власника вказаної квартири, з 2004 року без поважних причин не проживає та не
з»являється в ній.
А згідно ч 2 ст. 405 ЦК України, член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, а тому позов являється підставним і таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 391,405 ЦК
України суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_4 задовільнити .
Визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування квартирою № 28 в житловому будинку № 17/2 по вул. Свердлова в м. Бердичеві.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської обл. через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10- ти днів після його проголошення і подачі апеляційної скарги протягом 20- ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання копи рішення.
Головуючий