Іменем України Справа № 2-567/10
30.03.2010 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Шевчук А.М., при секретарі Крушевській Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про захист прав споживача та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідача, в якому зазначила, що за договором банківського вкладу від 24 грудня 2008 року, укладеного між: нею та відповідачем, на депозитний рахунок у Бердичівське відділення банку терміном з 24 грудня 2008 року по
1) березня 2009 року нею внесено 51 900 грн. зі сплатою 23,9 процентів річних. У зв»язку із закінченням строку договору у березні 2009 року вона звернулася до відповідача про повернення вкладу та виплатою відповідних по ньому процентів. Відповідач їй відмовив, при цьому послався на введення тимчасової адміністрації та тимчасовий мораторій на задоволення вимог кредиторів і запропонував переоформити депозит на новий термін. На її неодноразові звернення відповідач після 24 березня 2009 року виплатив їй частинами проценти на вклад та повернув 3 000 грн. Вважає, що діями відповідача в односторонньому порядку порушені умови договору та заподіяна їй моральна шкода, оскільки насправді кошти під дію мораторію не попали, вона зазнала душевних та фізичних страждань: через використання відповідачем належних їй коштів для своєї вигоди вона була позбавлена можливості забезпечити належне лікування тяжко хворої матері, зазнала приниження честі та гідності. Посилаючись на зазначені обставини, просила зобов»язати відповідача повернути депозитний вклад у розмірі 48 900 грн., стягнути проценти у сумі 8 404 грн. 72 коп. за період з
2) березня 2009 року по 30 листопада 2009 року та відшкодувати моральну шкоду, яку оцінила у 50 000 грн.
У попередньому судовому засіданні позивач адресувала суду письмову заяву про відмову від позовної вимоги про повернення депозитного вкладу у розмірі 48 900 грн. (а.с. 28). Свою відмову обґрунтувала тим, що 09 грудня 2009 року їй остаточно було повернуто всю суму депозитного вкладу (а.с.34). Ухвалою суду від 10 лютого 2010 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» в особі Бердичівського відділення №1 Житомирської філії в частині позовної вимоги про повернення депозитного вкладу, у зв»язку з відмовою позивача від даної позовної вимоги і така відмова судом прийнята.
У судовому засіданні позивач підтримала вимоги щодо стягнення процентів у сумі 8 404 грн. 72 коп. за період з 25 березня 2009 року по 30 листопада 2009 року та відшкодування моральної шкоди у сумі 50 000 грн. Пояснила, що згідно з договором банківського вкладу внесла у банк вклад у сумі 51 900 грн., після 24 березня 2009року відповідач частинами виплатив їй всі проценти за період з 24 грудня 2008 року по 24 березня 2009 року, у червні - липні 2009 року відповідач повернув З 000 грн. від суми вкладу, а 09 грудня 2009 року відповідач повернув їй 48 900 грн. вкладу, тобто остаточно повністю повернув всю суму вкладу.
Представник відповідача у судове засідання не з»явився. Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с.41-42). Відповідач про причину неявки свого представника суд не сповістив. Спрямував до суду заяву від 30.03.10 року №694 у який вказує на те, що за даним договором банківського вкладу кошти в сумі 51 900 грн. у повній сумі передані до ПАТ «Родовід-банк» для подальшої виплати позивачу, проценти за договором виплачені позивачу у повному обсязі (заява долучається до матеріалів справи).
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.ст. 1058,1060 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), зобов»язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Незалежно від його виду, банк зобов»язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Так, 24 грудня 2008 року між: позивачем та відповідачем в особі Бердичівського відділення №1 Житомирської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» у письмовій формі був укладений договір банківського вкладу №1001/0305378001584002 (а.с. 7).
Згідно умов вказаного договору відповідач прийняв від позивача по квитанції від 24 грудня 2008 року №1001/90 грошові кошти у сумі 51 900 грн. (а.с. 8).
Сторонами укладено строковий вклад, терміном на 91 день - на період з 24 грудня 2008 року по 24 березня 2009 року зі сплатою 23,9 процентів річних (п.п.1.1,1.2 договору).
Як пояснила позивач відповідач у червні-липні 2009 року повернув їй З 000 грн. від суми вкладу та 09 грудня 2009 року повернув залишок вкладу у сумі 48 900 грн. Пояснення позивача підтверджуються заявою на видачу готівки від 09.12.09року №3161-39 (а.с.34). Окрім того, позивач пояснила, що відповідач після 24 березня 2009 року частинами виплатив їй всі проценти, що належало виплатити за період з 24 грудня 2008 року по 24 березня 2009 року. Виплату процентів у повному обсязі за вказаний період підтвердив відповідач у листі від ЗО. 09. 10 року №694 (лист додається до матеріалів справи). Оскільки сторони не спорюють дані обставини, то вважається, що у судовому засіданні встановлено, що відповідач виплатив позивачу проценти по банківському вкладу у повному обсязі за період з 24 грудня 2008 року по 24 березня 2009 року. Проценти виплачені до пред»явлення позову.
Згідно ч.5 ст.1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Проте, позивач просить стягнути проценти у сумі 8 404 грн. 72 коп. за період з 25 березня 2009 року по ЗО листопада 2009 року (а.с.27). Суд не вбачає правових підстав для задоволення даної вимоги позивача, оскільки відповідно до умов договору банківського вкладу проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за «датою внесення» вкладу до дня, який передує «даті повернення» вкладу ( п.3.1 договору). «Дата внесення» -з 24 грудня 2008 року, «дата повернення» - по 24 березня 2009 року. Із змісту даного пункту договору випливає, що при укладенні договору між: сторонами фактично була досягнута домовленість, що за період з 25 березня 2009 року по ЗО листопада 2009 року проценти на кошти нараховуватися не будуть. Жодних змін та доповнень до договору банківського вкладу сторони не вносили.
Відповідно до роз»яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та ст.611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено законом або договором.
За невиконання або неналежне виконання зобов»язань відшкодування моральної шкоди договором, укладеним між: сторонами, не передбачено, тому у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги про відшкодування позивачу моральної шкоди.
Згідно ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» позивач, як споживач, звільнена від сплати судового збору, вимоги позивача відхиляються, тому судовий збір у сумі 92 грн. 55 коп. компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.88 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, ст. ст. 611,1058,1059,1060,1061ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд, -
вирішив :
відмовити ОСОБА_1 у стягненні процентів на банківський вклад та відшкодуванні моральної шкоди за безпідставністю.
Судовий збір у сумі 92 грн. 55 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку бо апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайониий суд иияхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: