Справа № 2 - а - 564/10
Провадження № 2- а /0274/564/10
Постанова
Іменем України
21.07.2010 Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Вольницькій Е.А., з участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Київській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, третя особа на стороні відповідача інспектор Києво - Святошинського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2, -
В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 13.03.2010 року інспектор Києво - Святошинського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області прапорщик міліції ОСОБА_2 виніс постанову серії АІ № 192980 від 13.03.2010 року, якою визнав його винним у порушенні Правил дорожнього руху, а саме в тому, що 13.03.2010 року о 07 годині 30 хвилин на 51 км а/д Київ - Чоп, в с. Калинівка, він, керуючи автомобілем « Деу» д.н. АС 2269, перевищивши швидкість руху на 23 км/год. Керуючись ч.1 ст. 122 КпАП України наклав штраф в розмірі 260 гривень. Постанова прийнята на підставі фіксування швидкості вимірювальним пристроєм " Беркут № 0603159".
Вказав, що дана постанова є незаконною, оскільки рухався з дозволеною швидкістю руху, попереду його автомобіля їхав вантажний автомобіль, а позаду їхав на своєму автомобілі його син ОСОБА_3 В цей момент на великій швидкості їх обігнав автомобіль марки « Джип», який рухався на великій швидкості, його зупинив інспектор ДПС, однак через 2-3 секунди відпустив. Після того, як проїхав вантажний автомобіль, інспектор ДПС зупинив його транспортний засіб і показав прилад вимірювання швидкості руху, на якому було зазначено швидкість руху 83 км/год. Вважає, що то була швидкість автомобіля марки « Джип», який його обігнав.
Враховуючи вище наведене просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 192980 від 13 березня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, натомість на адресу суду надав заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, одночасно надав письмові пояснення, в яких зазначив, що дійсно дане порушення фіксувалося за допомогою вимірювача швидкості " Беркут" серійний номер № 0603159, який пройшов державну повірку робочого засобу вимірювальної техніки та має відповідне свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. ( а.с. 11-13 ). Інших доказів того, що позивач керуючи транспортним засобом перевищив встановлену ПДР України швидкість руху суду не надав.
Третя особа на стороні відповідача - інспектор Києво - Святошинського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2 в судове засідання в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать судове повідомлення, які міститься в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим суд у відповідності з вимогами ч.4 ст. 128 КАС України розглядає даний спір на підставі наявних у справі доказів.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 13 березня 2010 року він разом з сином позивача їхав м. Київ, перебуваючи в машині останнього. Їхній транспортний засіб рухався позаду автомобіля позивача на відстані приблизно 15 метрів. В районі с. Калинівка їхні автомобілі обігнав автомобіль марки « Джип», його зупинив працівник ДПС, однак в подальшому відпустив. Після того як проїхав вантажний автомобіль інспектор ДПС зупинив автомобіль позивача , він на це здивувався, оскільки подивився на спідометр , там була зафіксована швидкість руху 63 км/год. В подальшому позивач розповів, що його зупинили за перевищення швидкості руху, пояснивши, що він рухався зі швидкістю 83 км/год.
Заслухавши пояснення позивача, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 13.03.2010 року керував автомобілем «Деу» д.н. АС 2269 та рухався по автодорозі Київ - Чоп. На 51 км даної автодороги автомобіль був зупинений працівниками ДАІ. Після зупинки інспектор ДПС пояснив позивачу, що він порушив Правила дорожнього руху України, оскільки перевищив встановлену швидкість руху, рухаючись зі швидкістю 83 км/год. За фактом вчинення адміністративного правопорушення інспектором ДПС складено протокол серії АІ № 210058 про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1, та винесена постанова серії АІ № 192980 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень . В постанові в справі про адміністративне правопорушення зазначено, що швидкість руху вимірювалася приладом " Беркут № 0603159" ( а.с. 4).
Складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 222 КпАП України.
Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності , потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису , які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне праворушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності , чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі змісту письмових пояснень відповідача вони свої заперечення обґрунтовують тим, що посилання позивача на те, що працівники ДАІ не мають права складати протокол про адміністративне правопорушення та виносити постанову по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та безпідставними, оскільки в ст. 255 КУПАП чітко вказано, що протокол про адміністративне правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ. Інспектор ДПС Києво - Святошинського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області прапорщик міліції ОСОБА_2, має спеціальне звання та склав заліки по допуску роботи з вимірювальними приладами.
Однак як вбачається, зі змісту позовної заяви та особистих пояснень позивача, він взагалі не оспорює право працівників ДПС складати протоколи про адміністративне правопорушення та на їх підставі виносити постанови в справі про адміністративне правопорушення, а лише зазначає, що не порушував ПДР України та рухався на автомобілі з дозволеною швидкістю руху. Посилання позивача на невиконання працівниками ДПС Наказу № 1111 від 13.11.2006 року взагалі відсутні в поданій ним до суду позовній заяві.
Таким чином враховуючи те, що відповідачем не надано суду достатньою належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, в той час коли відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 192980 від 13 березня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст. ст. 2,6, 11,17, 69 - 71, 86,104 , ч.3 ст. 122, ч.4 ст. 128, 158-163, 167 КАС України, ст. ст. 9,222, 251, 256, 258,280, 283, 287-289,293 КпАП України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 192980 від 13 березня 2010 року, винесену інспектором Києво - Святошинського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в Київській області прапорщиком міліції ОСОБА_6 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити , в зв»язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Головуючий :