№ 274/538/13-ц
провадження № 8/0274/2/15
17.06.15 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі Павлюк - Жук А.В., за участю представника заявниці ОСОБА_1, представника заінтересованої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 до заінтересованої особи: ОСОБА_4 про перегляд рішення у зв"язку з нововиявленими обставинами,-
06.09.2013 року Бердичівським міськрайонним судом у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю з квітня 1997 року по листопад 2010 року; визнання майна, придбаного у цей період, спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна спільною сумісною власностю, винесено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 2000 грн..
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 оскаржила його до апеляційного суду Житомирської області, рішенням якого від 31.10.2013 року її апеляційну скаргу задоволено - рішення Бердичівського міськрайонного суду від 06.09.2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково: встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_4 в період з 01 січня 2004 року по 01 листопада 2010; визнано квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль "Тойота Корола", 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнано право власності за ОСОБА_3 в 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та автомобіль "Тойота Корола", 2008 року випуску, номерний знак АМ 1380 В А; в задоволенні інших вимог ОСОБА_3 відмовлено.
На вказане рішення апеляційного суду Житомирської області від 31.10.2013 року відповідачем ОСОБА_4 було подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 05.02.2014 року винесено ухвалу, якою касаційну скаргу останнього задоволено, рішення апеляційного суду Житомирської області від 31.10.2013 року скасовано, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.09.2013 року залишено в силі.
ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення суду від 06.09.2013 року у зв"язку з нововиявленими обставинами. Мотивуючи тим, що на даний час з'явились підстави для перегляду рішення Бердичівського міськрайонного суду від 06.09.2013 по цивільній справі № 274/538/13-ц у зв'язку з нововиявленими обставинами, а саме, встановленням фальшивості документів, що потягли за собою ухвалення незаконного та необгрунтованого рішення.
Так, під час судового розгляду цивільної справи № 274/538/13-ц представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 до Бердичівського міськрайонного суду було подано договір оренди нерухомого майна від 01.09.2008 року, який суд поклав в основу свого рішення від 06.09.2013 року, як письмовий доказ, що містить відомості про обставини, які мають значення для справи. Упродовж квітня - вересня 2014 року за її заявою слідчим відділом Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області проводилось досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12014060050000429 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. За результатами досудового розслідування 27.09.2014 року слідчим СВ Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області було прийнято постанову про закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України. Не погодившись з вказаним рішенням, вона оскаржила його слідчому судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, ухвалою якого від 20.10.2014 року її скаргу залишено без задоволення. Водночас, як в постанові слідчого СВ Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області від 27.09.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014060050000429, так і в ухвалі слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 20.10.2014 року вказано про те, що досудовим розслідуванням по кримінальному провадженню доведено те, що договір оренди нежитлового приміщення від 01.09.2008 року має ознаки фіктивності, так як містить недостовірні дані щодо часу його складання, паспортних даних наймодавця та адреси знаходження цього приміщення. Крім цього, прийняте рішення про закриття кримінального провадження слідчий обґрунтував тим, що хоча вищевказаний договір оренди і був підроблений, що виключає його правочинність, але через відсутність оригіналу цього договору орган досудового розслідування не зміг провести відповідні експертні дослідження з метою встановлення даного факту. Вказані дані щодо встановлення факту фіктивності договору оренди від 01.09.2008 року стали їй відомі після ознайомлення з постановою про закриття кримінального провадження.
В судове засідання заявниця не з"явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, вимоги заяви підтримує.
Представник заявниці (позивачки по справі) ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні вказану заяву підтримав, та просив її задовольнити, по мотивах, що викладені в заяві.
Представника заінтересованої особи ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні проти задоволення даної заяви заперечила з огляду на її безпідставність та необґрунтованість, просила суд відмовити у її задоволенні в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та необхідні матеріали цивільної справи, дійшов висновку про те, що підстави для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відсутні, а отже заява задоволенню не підлягає з огляду на нижченаведене.
Судом встановлено, що 06.09.2013 року Бердичівським міськрайонним судом у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю з квітня 1997 року по листопад 2010 року; визнання майна, придбаного у цей період, спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частину майна спільної сумісної власності, винесено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 2000.00 грн.( а.с.170-177 т.1).
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 оскаржила його до апеляційного суду Житомирської області, рішенням якого від 31.10.2013 року її апеляційну скаргу задоволено, а рішення Бердичівського міськрайонного суду від 06.09.2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову частково: встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_4 в період з 01 січня 2004 року по 01 листопада 2010; визнано квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль "Тойота Корола", 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнано право власності за ОСОБА_3 в 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та автомобіль "Тойота Корола", 2008 року випуску, номерний знак АМ 1380 В А; в задоволенні інших вимог ОСОБА_3 відмовлено(а.с. 249-250 т. 1).
На вказане рішення апеляційного суду Житомирської області від 31.10.2013 року року відповідачем ОСОБА_4 було подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
За результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_4 колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 05.02.2014 винесено ухвалу, якою касаційну скаргу останнього задоволено, рішення апеляційного суду Житомирської області від 31.10.2013 року скасовано, а рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.09.2013 року залишено в силі (а.с. 23-23 т. 2.).
Згідно ч. 1 ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами, серед іншого, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У відповідності до п. 3 - 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до п. 5 вищевказаної постанови Пленуму, обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.
Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
В рішенні від 06.09.2013 року, про перегляд якого подано заяву, суд, зазначив, "що даючи оцінку цьому договору, зважаючи на зміст клопотання представника ОСОБА_3В.(а.с. 165) суд зазначає, що належних та допустимих доказів, які б викликали сумнів у достовірності або вказували на фальшивість цього доказу подано не було. Довідка від 12.08.2013 року № 485 Комітету мікрорайону Сабарів(а.с. 166) під час розгляду справи не досліджувалася, оскільки клопотання про залучення її до справи як доказу не заявлялося, ця довідка міститься у справі як додаток до клопотання представника ОСОБА_3"(а.с. 175 т.1).
А тому суд вважає, що заявниці обставини про наявність договору оренди житла, та проживання громадянина ОСОБА_4 в будинку № 35 по вул. Вишнева у м. Вінниця, що підтверджується довідкою від 12.08.2013 року № 485 Комітету мікрорайону Сабарів, та клопотанням представника ОСОБА_3"(а.с. 175 т. 1), були відомі на час ухвалення судового рішення по справі. А відтак таким обставинам не притаманна ознака нововиявленої, адже вони була відома заявниці на час розгляду справи по суті.
Докази, на які посилається заявниця в заяві і її представник у судовому засіданні, зокрема протоколи допитів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, відповідь Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області за № 6865 від 12.06.2014 року, відповідь Асоціації органів самоорганізації населення м. Вінниці за № 122/104/094 від 18.03.2014 року, є фактично є новими доказами, і відповідно не може бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відтак суд доходить висновку, що доводи заявниці та її представника в цій частині фактично зводяться до переоцінки доказів судам першої та касаційної інстанцій, наданих під час вирішення даного цивільного спору по суті.
Таким чином, посилання заявниці і її представника на нововиявлені обставини суд оцінює критично та приходить до висновку, що дані обставини не є нововиявленими, а тому, враховуючи предмет та підстави позову, встановлені судом обставини та визначені відповідно до них правовідносини, норми матеріального права які ці правовідносини регулюють і були застосовані судом при вирішенні даного спору, та зважаючи на те, що докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини заявником не надані, а нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв"язку з нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перегляду рішення суду, так і для його скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 361 ч. 2 п. 1, 365, 366 ЦПК України, суд,-
В задоволені заяви ОСОБА_3 до заінтересованої особи: ОСОБА_4 про перегляд рішення у зв"язку з нововиявленими обставинами відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайнний суд шляхом подачі в пяти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: