"16" червня 2015 р. Справа № 922/3287/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Камінська А.А., Витяг з договору про надання правової допомоги №08-07-КА від 08.07.2013р.
третьої особи - ОСОБА_2, за довіреністю від 27.11.2014р. №НАВ 902598.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, м. Харків (вх. № 2532 Х/1-18)
на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015р.
у справі № 922/3287/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корс”, м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Руновщина”, с. Рунівщина, Харківська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Харків
про скасування рішення
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. у справі №922/3287/14 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Руновщина” від 22.05.2009р., оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Руновщина” №16 в частині: збільшення розміру частки ОСОБА_3 у статутному фонді (капіталі) ТОВ “Руновщина” за рахунок придбаної частки у ОСОБА_6 у статутному фонді (капіталі) ТОВ “Руновщина” у розмірі 740,00 грн., майнового паю у розмірі 211481,26 грн., грошового внеску у розмірі 21314,74 грн., та затвердження частки ОСОБА_3 у розмірі 49% у статутному фонді (капіталі) ТОВ “Руновщина”, що у грошовому виразі складає 240196,00 грн., встановлення статутного фонду (капіталу) ТОВ “Руновщина” у розмірі 490196,00 грн. та затвердження складу учасників товариства з часткою ОСОБА_3 в статутному фонді (капіталі) у розмірі 49% із розміром внеску 240196,00грн. у вигляді грошового внеску у розмірі 25 384,74 грн. та майнового внеску у розмірі 214811,26 грн. (3330 грн. - бичок 1 гол.; 211481,26 грн. - пай); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Руновщина” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Корс” 1827,00 грн. судового збору.
Рішення місцевого господарського суду з посиланням на статті 15,117, 140,143,145,147 ЦК України, статті 19,87, 88, 167 ГК України, статті 52,53, Закону України «Про господарські товариства» мотивоване тим, що ОСОБА_3 придбав у СТОВ «імені Шевченка» та ПФ «Земля» неоплачені частки в статутному капіталі ТОВ «Руновщина», а також не передав майновий пай вартістю 211481,26грн., який йому належить на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, до статутного фонду ТОВ «Руновщина». Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про сплату ОСОБА_3 вкладу до статутного фонду товариства у розмірі 740грн.
ОСОБА_3 з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. у справі № 922/3287/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ “Корс”.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що у відповідності до статті 52 Закону України «Про господарські товариства» в редакції чинній на момент створення ТОВ «Руновщина», до моменту реєстрації товариства кожен з учасників товариства зобов'язаний був сплатити по 30% вказаного в установчих документах вкладу, а оскільки внесок ПФ «Земля» та СТОВ «імені Шевченко» це бичок племінний 1 шт. то, відповідно, такий вклад не може бути сплачений частково. Таким чином, на думку апелянта, господарський суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, про те що ОСОБА_3 були придбані неоплачені частки в статутному капіталі ТОВ «Руновщина». Крім того, вважає, що суд безпідставно визнав приюдиційними факти встановлені рішеннями місцевих господарських судів у справах №922/3916/13 та №922/3610/15, оскільки ці рішення викладені без урахуванням висновків викладених у постанові суду касаційної інстанції у справі №922/3287/14. Апелянт зазначає, що ним внесений вклад до статутного капіталу відповідача, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 08.04.2010р. на частку в статутному капіталі ТОВ «Руновщина» в розмірі 49%.
Відзивом від 16.06.2015р. відповідач визнає позов та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу- без задоволення.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. у справі №922/3287/14 скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду від 02.04.2015р. у справі №922/3287/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать відтиск штампу на звороті останнього аркуша ухвали суду апеляційної інстанції від 09.06.2015р. проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (т.5,а.с.33).
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача за наявними у справі матеріалами на підстав статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача відповідача та третьої особи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.
29.03.2000р. відбулись загальні збори учасників СТВО імені Шевченка, оформлені протоколом №3, на яких прийняті рішення: заснувати ТОВ «Руновщина»; створити статутний фонд у розмірі 7400грн.; частка кожного з засновників складає: ПФ «Земля»-45% статутного фонду товариства; СТВО ім. Шевченка -45% статутного фонду товариства; ОСОБА_6- 10% статутного фонду товариства (т.4,а.с.44).
28.03.2000р. Зачепилівською районною адміністрацією зареєстровано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Руновщина», п.7.2 якого встановлено, що частки учасників розподіляються в такий спосіб: Приватна фірма «Земля» внесок - 3330грн., що становить 45% статутного фонду; Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «імені Т.Г. Шевченка» - 3300грн., що становить 45% статутного фонду товариства; ОСОБА_6 -750грн., що становить 10% статутного фонду товариства (т.4,а.с.46-48).
Таким чином, на момент створення ТОВ «Руновщина» ОСОБА_3 не був його учасником (засновником).
02.08.2001р. Зачепилівською районною адміністрацією зареєстровано зміни до Статуту ТОВ «Руновщина», затверджені рішенням зборів учасників ТОВ «Руновщина» від 22.06.2001р., оформленого протоколом №4, якими викладено п.7.2 Статуту товариства в наступній редакції: частки учасників розподіляються в такий спосіб: Приватна фірма «Земля» внесок 3330грн., що становить 1,29% статутного фонду; ОСОБА_3 - 3300грн., що становить 1,29% статутного фонду товариства; ОСОБА_6 -740грн., що становить 0,29% статутного фонду товариства; ТОВ «Корпорація «АПК»-250000грн., що становить 97,13% статутного капіталу товариства. (т.4,а.с.62,63).
10.03.2009р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "Руновщина", оформлені протоколом №15 на яких прийняті наступні рішення: вивести ТОВ «Корпорація «АПК» зі складу учасників ТОВ «Руновщина» шляхом продажу його частки у статутному капіталі товариства (97,13%, що у гривневому еквіваленті становить 250000грн.) ТОВ «Даско»; прийняти ТОВ «»Даско» до складу учасників ТОВ «Руновщина» з часткою у статутному фонді 97,13%, що в грошовому еквіваленті становить 250000грн.; вивести ТОВ «Земля» зі складу учасників ТОВ «Руновщина» шляхом переуступлення його частки у статутному капіталі товариства (1,29%, ) ОСОБА_3; збільшити розмір частки ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ «Руновщина» до 2,58%, що у грошовому еквіваленті становить 6660грн.; визначити статутний фонд товариства у розмірі 257400грн. (т.4,а.с.163).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Корс" від 18.05.2009р. №17 вирішено придбати у ТОВ "Даско" частку в статутному капіталі ТОВ "Руновщина" у розмірі 97,13%, що в грошовому виразі складає 250 000,00 грн.
22.05.2009р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "Руновщина", оформлені протоколом №16, на яких були присутні: ТОВ "Даско" з часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 97,13%, ОСОБА_3 з часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 2,58%, ОСОБА_6 з часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 0,29%. з наступним порядком денним про:
1) обрання голови та секретаря загальних зборів учасників товариства;
2) вихід ОСОБА_6 та ТОВ "Даско" зі складу учасників товариства шляхом відступлення своїх часток на користь ОСОБА_3 та ТОВ "Корс";
3) внесення змін до установчого договору та затвердження нової редакції статуту товариства.
За результатами розгляду вказаних питань порядку денного загальними зборами прийняті рішення:
1) вивести ОСОБА_6 зі складу засновників ТОВ "Руновщина" шляхом відступлення (продажу) його долі у статутному капіталі товариства (0,29%, що у грошовому вигляді складає 740,00 грн) ОСОБА_3;
2) збільшити розмір частки ОСОБА_3 (2,58%, у грошовому вигляді - 6660,00 грн) у статутному фонді ТОВ "Руновщина" за рахунок:
- 740,00 грн (придбаної частки у ОСОБА_6 у статутному фонді товариства),
- 211481,26 грн. (майнового паю),
- 21314,74 грн. (грошового внеску), та затвердити її новий розмір: 49% статутного фонду ТОВ "Руновщина", що у грошовому вигляді складає 240196,00 грн.;
3) вивести ТОВ "Даско" зі складу учасників ТОВ "Руновщина" шляхом відступлення (продажу) його долі у статутному фонді товариства (97,13 %, що у грошовому вигляді складає 250000,00 грн) на користь ТОВ "Корс";
4) прийняти ТОВ "Корс" до складу учасників ТОВ "Руновщина" з часткою у статутному фонді ТОВ "Руновщина" у розмірі 97,13%, що в грошовому виразі складає 250 000,00 грн.;
5) встановити статутний фонд ТОВ "Руновщина" у розмірі 490196,00 грн. та затвердити новий склад учасників з наступними частками:
- ТОВ "Корс" - у розмірі 51 %, що в грошовому виразі складає 250 000,00 грн.,
- ОСОБА_3 - у розмірі 49 %, що в грошовому виразі складає 240 196,00 грн. (т.1,а.с.25)
25.05.2009 між ТОВ «Даско» та ТОВ «Корс» укладений договір купівлі частки у статутному фонді ТОВ "Руновщина" №7 за умовами якого ТОВ "Корс" придбало у ТОВ "Даско" частку у статутному фонді ТОВ "Руновщина" у розмірі 97,13%, що в грошовому виразі складає 250000,00грн., яка була передана товариству з обмеженою відповідальністю "Корс" за актом приймання-передачі від 25.05.2009р. (т.1,а.с.28).
За договором купівлі частки в статутному фонді ТОВ "Руновщина" від 25.05.2009р. №2 ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_6 частку у статутному капіталі ТОВ "Руновщина" у розмірі 0,29%, що в грошовому виразі складає 740,00 грн., яка була передана від ОСОБА_6 ОСОБА_3 за актом приймання-передачі від 25.05.2009р. (а.с.26).
05.06.2009р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були внесені вказані зміни до установчих документів ТОВ "Руновщина" на підставі рішення учасників ТОВ "Руновщина" від 22.05.2009р., оформленого протоколом №16 від 22.05.2009р.
06.08.2014р. (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 11.09.2014р.) ТОВ «Корс» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників від 22.05.2009р. оформленого протоколом №16, в частинах збільшення розміру частки ОСОБА_3 в статному капіталі товариства та перерозподілу часток учасників товариства, як такого, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, ч.ч. 1, 2, 7 ст. 52, ч. 3 ст. 60, ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства". Рішенням господарського суду Харківської області від 18.09.2014р. у даній справі позов задоволено; визнано недійсними та скасовано рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" від 22.05.2009, оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Руновщина" № 16 від 22.05.2009р., в частині: збільшення розміру частки ОСОБА_3, ІПН: НОМЕР_1, у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Руновщина" за рахунок придбаної частки у ОСОБА_6 у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Руновщина" у розмірі 740,00 грн., майнового паю у розмірі 211481,26 грн., грошового внеску у розмірі 21314,74 грн., та затвердження частки ОСОБА_3 у розмірі 49% у статутному фонді (капіталі) ТОВ "Руновщина", що у грошовому виразі складає 240196,00 грн., встановлення статутного фонду (капіталу) ТОВ "Руновщина" у розмірі 490196,00 грн. та затвердження складу учасників товариства з часткою ОСОБА_3 в статутному фонді (капіталі) 49 % із розміром 240196, 00грн. у вигляді грошового внеску у розмірі 25384,74грн. та майнового внеску у розмірі 214811,26грн. (3330грн. - бичок 1 гол.; 211481,26грн. пай). Стягнуто з ТОВ "Руновщина" на користь ТОВ "Корс" 1218,00 грн. судового збору (т.1,а.с.179-187).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2014р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2014р. та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено (т.3,а.с.66).
Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2015р. частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3; скасовано рішення господарського суду Харківської області від 18.09.2014р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2014р. у справі № 922/3287/14, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції (т.4,а.с.107). При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що судом апеляційної інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин строк позовної давності. Також суд касаційної інстанції зазначив, що судами попередніх інстанцій не встановлено яким чином формувався розмір частки ОСОБА_3 у статутному капіталі товариства: шляхом набуття права власності на частки, які відчужувались іншими учасниками товариства, та/або шляхом внесення особистого вкладу до статутного капіталу товариства. Крім того, суди не з'ясували чи були внесені учасниками ТОВ "Руновщина" з моменту створення товариства вклади до статутного капіталу товариства, чи виплачувались такі внески учасникам товариства, які виходили з його складу або такі вклади залишались у складі статутного капіталу, однак зі зміною їх власника внаслідок відступлення таких часток іншому учаснику на підставі договору купівлі-продажу частки чи іншим чином. Суди не надали оцінку наявним в матеріалах справи доказам внесення ОСОБА_6, як учасником ТОВ "Руновщина", свого вкладу в розмірі 740,00 грн. до статутного капіталу товариства, який згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ "Руновщина", оформленого протоколом № 16 від 22.05.2009р., було відступлено ОСОБА_3 а саме: довідці АК агропромисловий банк "України" від 28.03.2000 та квитанції № 111 (т. 1, а.с. 152, 153). Суди не з'ясували, чи одержав ОСОБА_6 вартість своєї частини статутного капіталу, чи його частка залишилась в складі статутного капіталу товариства. Не з'ясовано судами також і того, яким чином зміни щодо розміру статутного капіталу товариства та розміру вкладів його учасників відображались в бухгалтерському обліку товариства. 26.03.2015р. ОСОБА_3 подано заяву про застосування позовної давності при вирішенні господарського спору у справі №922/3287/14 (т.4,а.с.107,108).
02.04.2015р. місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище (т. 4, а.с.174-186).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Предметом даного спору є визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Руновщина" від 22.05.2009р., оформленого протоколом №16 в частині збільшення розміру частки ОСОБА_3
Відповідно до частини 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
Згідно зі статтею 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі, і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
Статтею 145 ЦК України встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; створення та відкликання виконавчого органу товариства; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника із товариства; прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.
Відповідно до статті 59 вказаного Закону до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - ї" статті 41 цього Закону, належить: встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства.
В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при розгляді справи суди повинні враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
Так, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п.17 постанови Вищого господарського суду України від 24.10.2008р. №13).
Статтею 53 Закону України «Про господарські товариства», яка кореспондується з приписами статті 147 ЦК України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.
З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2000р. відбулись загальні збори учасників СТВО імені Шевченка, оформлені протоколом №3, на яких прийняті рішення: заснувати ТОВ «Руновщина»; створити статутний фонд у розмірі 7400грн.; частка кожного з засновників складає: ПФ «Земля»-45% статутного фонді товариства; СТВО ім. Шевченка -45% статутного фонду товариства; ОСОБА_6- 10% статутного фонду товариства (т.4,а.с.44).
28.03.2000р. Зачепилівською районною адміністрацією зареєстровано Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Руновщина», п.7.2 якого встановлено, що частки учасників розподіляються в такий спосіб: Приватна фірма «Земля» внесок 3330грн., що становить 45% статутного фонду; Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «імені Т.Г. Шевченка» - 3300грн., що становить 45% статутного фонду товариства; ОСОБА_6 -750грн., що становить 10% статутного фонду товариства (т.4,а.с.46-48).
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, та вбачається з первинних документів бухгалтерського обліку учасники ТОВ «Руновщина» свої частки у встановленому розмірі до статутного фонду товариства не внесли.
Належних та допустимих доказів в розумінні статті 34 ГПК України які б підтверджували внесення часток учасниками до статутного капіталу товариства апелянтом не надано.
14.02.2001р. на загальних зборах учасників ТОВ «Руновщина» прийнято рішення, оформлене протоколом №3 про вихід СТОВ зі складу учасників ТОВ «Руновщина» та прийняття до складу засновників ОСОБА_3 (т.4,а.с.66).
02.08.2001р. укладено додаткову угоду до установчого договору про створення ТОВ «Руновщина» від 15.03.2000р. на підставі якої 02.08.2001р. Зачепилівською районною адміністрацією зареєстровано зміни до Статуту ТОВ «Руновщина», у яких п.7.2 Статуту товариства викладено в наступній редакції: частки учасників розподіляються в такий спосіб: Приватна фірма «Земля» внесок 3330грн., що становить 1,29% статутного фонду; ОСОБА_3 - 3300грн., що становить 1,29% статутного фонду товариства; ОСОБА_6 -740грн., що становить 0,29% статутного фонду товариства; ТОВ «Корпорація «АПК»-250000грн., що становить 97,13% статутного капіталу товариства. (т.4,а.с.62,63).
З вказаної додаткової угоди та зі змін до Статуту товариства не вбачається на якій підставі ОСОБА_3 набув частку у статутному капіталі ТОВ «Руновщина», однак з аналізу наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_3 придбав неоплачену СТОВ «імені Шевченка» частку в статутному капіталі у розмірі 1,29% і таким чином набув статусу учасника товариства.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Корпорація «АПК» сплатило частку до статутного капіталу ТОВ «Руновщина» у розмірі 250000грн., що становить 97,13% статутного капіталу товариства, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок (за рахунком №40) відповідача 28.09.2002р. у розмірі 57400грн. та 19.02.2003р. у розмірі 200000грн.
Як зазначалось вище, 10.03.2009р. відбулись загальні збори учасників ТОВ "Руновщина", оформлені протоколом №15, на яких прийняті наступні рішення: вивести ТОВ «Корпорація «АПК» зі складу учасників ТОВ «Руновщина» шляхом продажу його частки у статутному капіталі товариства (97,13%, що у гривневому еквіваленті становить 250000грн.) ТОВ «Даско»; прийняти ТОВ «Даско» до складу учасників ТОВ «Руновщина» з часткою у статутному фонді 97,13%, що в грошовому еквіваленті становить 250000грн.; вивести ТОВ «Земля» зі складу учасників ТОВ «Руновщина» шляхом переуступлення його частки у статутному капіталі товариства (1,29%) ОСОБА_3; збільшити розмір частки ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ «Руновщина» до 2,58%, що у грошовому еквіваленті становить 6660грн.; визначити статутний фонд товариства у розмірі 257400грн. (т.4,а.с.163).
Таким чином, ТОВ «Корпорація «АПК» скориставшись своїм правом, враховуючи факт повної сплати свого внеску до статутного капіталу ТОВ «Руновщина» та за погодженням з іншими учасниками товариства уклав договір про відступлення (купівлю-продаж) належної йому частки ТОВ «Даско».
Як вбачається з оскаржуваного рішення загальних зборів ТОВ «Руновщина» ОСОБА_6 відступив ОСОБА_3 свою неоплачену частку у розмірі 0,29%, що у грошовому вигляді становить 740грн. ТОВ "Даско" відступило (свою частку у статутному фонді товариства у розмірі 97,13 %, що у грошовому вигляді складає 250000,00 грн.) на користь ТОВ "Корс". Частка ОСОБА_3 збільшилась до 49 %, що в грошовому виразі складає 240196,00 грн. за рахунок того, що ОСОБА_3 зобов'язався внести додатковий внесок до статутного капіталу у вигляді майнового паю згідно свідоцтва НОМЕР_2 про право власності на майновий пай та сплатити грошові кошти у розмірі 25384,74грн.
При розгляді справ №922/3610/14 та №922/3916/13 судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_3 сплачено внесок лише у розмірі 21481,26грн., що складає 4,383% у статутному капіталі ТОВ «Руновщина».
Так, рішенням господарського суду Харківської області від 02.12.2013р. у справі №922/3916/13, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 не зробив реального внеску до статутного капіталу ТОВ «Руновщина» у розмірі 240196 грн.
Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За приписами п.2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
А отже, зазначеними вище судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_3 не внесено частку до статутного фонду товариства у розмірі, встановленому у протоколі загальних зборів учасників від 22.05.2009р. №16.
Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015р. у справі №922/3610/14 за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Руновщина» про визнання загальних зборів учасників ТОВ «Руновщина» від 21.07.2014р. неправомочними, визнання недійсними та скасування всіх рішень загальних зборів учасників товариства, що оформлені протоколом загальних зборів учасників товариства від 21.07.2014р., та скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Руновщина» від 30.07.2014р. за №14571070043000300, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2015р. встановлено, що ТОВ «Корс» поповнило статутний капітал ТОВ «Руновщина» шляхом реального внесення (сплати) вкладу до статутного капіталу у розмірі 241500,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №187 та №188 від 03.07.2014р., дані обставини є преюдиціальними в розумінні статті 35 ГПК України, а отже не потребують доказуванню.
Згідно довідки Руновщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області від 26.09.2014р. №346, свідоцтво НОМЕР_3 про право власності на майновий пай належить фізичній особі ОСОБА_3(т.4,а.с.72).
Пунктами 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28.02.2011р., майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Для отримання нового свідоцтва до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.
Належних доказів, які б підтверджували факт набуття відповідачем права власності на майновий пай ОСОБА_3 апелянтом не надано.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що надані ОСОБА_3 фінансові звіти за 2000-2012роки не є належним доказом внесення ним своєї частки до статутного фонду товариства відповідача, оскільки за приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» вказані документи не є первинними документами, а отже не містять достовірних даних про обсяг господарських операцій здійснених товариством, зокрема щодо збільшення розміру статутного капіталу.
Зі звіту незалежного аудитора щодо формування та сплати частки у статутному капіталі учасником ОСОБА_3 від 02.11.2014р. та акту інвентаризації статутного капіталу від 03.07.2014р. вбачається, що реально внесений вклад ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ «Руновщина» складає 21481,26 грн. (грошовий вклад), що з розрахунку від загального зареєстрованого розміру статутного капіталу складає 4,383%, який було сплачено ОСОБА_3 17.03.2010р.
Наведене вище також підтверджує, що ОСОБА_3 не здійснив вклад до статутного фонду товариства відповідача на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів учасників ТОВ «Руновщина» від 22.05.2009р. №16.
Також, колегія суддів зазначає, що на виконання вимог статті 111-12 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано, на підставі наданих до матеріалів справи документів встановлено, що ОСОБА_6 та ПФ «Земля» фактично не внесли своїх часток до статутного фонду ТОВ «Руновщина», які в подальшому були відступлені ОСОБА_3
Так, місцевим господарським судом встановлено, що матеріали справи не містять оригіналу довідки АК агропромисловий банк "України" від 28.03.2000р. та квитанції № 111 від 28.03.2000р., які підтверджували б факт внесення ОСОБА_6 вкладу у сумі 740грн. до статутного капіталу товариства відповідача.
Згідно із даних бухгалтерського обліку ТОВ «Руновщина», вказана сума 740,00 грн. не була оприбуткована по рахунку №40 «Статутний капітал».
Інших доказів які б підтверджували факт сплати ОСОБА_6 вкладу у сумі 740,00 грн. апелянтом до матеріалів справи не додано.
Враховуючи вимоги статей 34, 43ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_6 фактично не вніс до статутного капіталу ТОВ «Руновщина» грошовий вклад у розмірі 740,00 грн.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, а саме: акти інвентаризації статутного капіталу, банківські виписки, прибуткові касові ордери, облікові картки по рахунку 340, аудиторський висновок, складений на підставі первинних документів, на думку колегії суддів, ОСОБА_3 станом на 22.05.2009р. не вніс свій вклад до статутного капіталу ТОВ «Руновщина».
Частиною 6 статті 52 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.
Наявне в матеріалах справи свідоцтво про право власності на частку у статутному фонді ТОВ «Руновщина» яким підтверджено право власності ОСОБА_3 на частку у статутному капіталі ТОВ «Руновщина» в розмірі 49% та свідчить про внесення ним свого вкладу в статутний фонд ТОВ «Руновщина» у повному обсязі не є належним доказом у справі, оскільки це свідоцтво складено безпосередньо ОСОБА_3
Відповідно до частини 1 статті 87 ГК України, сума вкладів учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства.
Згідно із 6 статті 144 ЦК України встановлено, що збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.
Статтею 88 ГК України, вимоги якої кореспондуються з приписами статті 11 Закону України "Про господарські товариства", встановлено, що учасник товариства зобов'язаний вносити вклади у розмірі, в порядку та засобами, передбаченими установчими документами.
Частиною 2 статті 52 статті 11 Закону України "Про господарські товариства", якщо учасники до закінчення першого року з дня державної
реєстрації товариства не внесли (неповністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень, зокрема про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі.
Відповідно до частин 3,6 статті 144 ЦК України, збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що на момент прийняття рішення про збільшення розміру статутного фонду ТОВ «Руновщина» ОСОБА_3, який придбав неоплачені частки у статутному капіталі відповідача також не вніс їх до статутного фонду товариства у повному розмірі.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 42 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано будь-яких належних доказів в підтвердження факту оплати частки учасників, які відчужили ОСОБА_3 свої частки чи внесення ним частки до статутного фонду ТОВ «Руновщина».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовної вимог ТОВ «Корс» до ТОВ «Руновщина» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Руновщина» від 22.05.2009р., оформленого протоколом від 22.05.2009р. №16 про збільшення частки ОСОБА_3 за рахунок частки ОСОБА_6 та додаткового внеску і встановлення його частки у розмірі 49%, про встановлення статутного капіталу ТОВ «Руновщина» у розмірі 490196,00 грн. та затвердження складу учасників з часткою ОСОБА_3 в статутному капіталі у розмірі 49% із розміром внеску 240 196,00 грн. у вигляді грошового внеску у розмірі 25 384,74 грн. та майнового внеску у розмірі 214 811,26 грн. (3330 грн. - бичок 1 гол.; 211 481,26 грн. - пай).
Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянтом не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки на момент його прийняття він не є учасником ТОВ «Руновщина», а розмір його фактично здійсненого внеску до статутного капіталу відповідача визначений судовими рішеннями у справах №922/3916/13 та №922/3610/14.
Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_3 про застосування позовної давності з наступних підстав.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частинами 1,2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки (ст.257ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може передаватися іншій особі. Види особистих немайнових прав визначені статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3,4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до частини 4 статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
У пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» вказано, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, частиною четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про застосування позовної давності.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. у справі № 922/3287/14 - без змін.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ОСОБА_3.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. у справі №922/3287/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови складений 18.06.2015р.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Ільїн О.В.