"16" червня 2015 р. Справа № 922/841/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Горбачова Л.П.
при секретарі Логвін О.О.
за участю представників сторін:
позивача: Петрашкіна Ю.О., довіреність№46 від 20.02.2015
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Струм" (вх. №2824 Х/3-12) на рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2015 року по справі № 922/841/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Струм", м. Харків
до Державного підприємства "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь", м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ
про стягнення коштів,-
Рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 по справі №922/841/15 (суддя Ємельянова О.О.) у задоволені позову відмовлено.
Приватне акціонерне товариство "Струм" з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та подало до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 по справі №922/841/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.
Державне підприємство "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" відзиву на апеляційну скаргу не надало, в судове засідання 16.06.2015 представника не направило, причини неявки суду невідомі, про час та місце проведення судового засідання у справі був повідомлений належним чином.
Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф Е. Дзержинського" свого представника в судове засідання 16.06.2015 не направило, про причини неявки суд не повідомило. Крім того, в матеріалах справи відсутній відзив на апеляційну скаргу.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
У відповідності до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із пунктом 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За висновками суду апеляційної інстанції, незважаючи на те, що позивач та третя особа своїх представників у судове засідання 16.06.2015 не направили, у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 22.04.2013 між Приватним акціонерним товариством "Струм" (виконавець - позивач у справі) та Державним підприємством "Український науково-технічний центр металургійної промисловості "Енергосталь" (замовник - відповідач у справі) був укладений договір на виконання (передачу) науково-технічної продукції, відповідно до пункту 1.1 якого, замовник доручає та зобов'язується сплатити, а виконавець приймає на себе виконання та передачу науково-технічної продукції (далі - робота): робоча документація прив'язки АСУ ТП, яка постачається для реконструкції сортопрокатного цеху (1 черга) ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф Е. Дзержинського". Склад заготовок. Нагрівальна піч. Чорнова, проміжна і чистова групи клітей. Дротяна лінія. Сортова лінія.
Зміст, строки та вартість виконаних робіт визначається календарним планом робіт (додаток №2 до даного договору), об'єми робіт визначені у відповідності до технічного завдання (додаток №3 до даного договору) (пункт 1.2 договору).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість робіт, здійснених по даному договору, у відповідності до протоколу угоди про договірну ціні (додаток №1), складає 244850,00 грн., крім того ПДВ 20% 48970,00 грн., всього з ПДВ 293820,00 грн.
У відповідності до пункту 2.2 договору оплата робіт по даному договору здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів, вказаних в пункті 2.1 даного договору, на розрахунковий рахунок виконавця, в наступному порядку: 30% від суми договору, вказаної в пункті 2.1 у порядку передоплати (авансу), що складає 88146,00 грн. в тому числі ПДВ 20% 14691,00 грн.
Кінцева оплата виконаних робіт здійснюється на протязі 5 банківських днів з дня отримання оплати від ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф Е. Дзержинського" по відповідному акту виконаних робіт замовника, який містить виконаний виконавцем об'єм робіт на підставі оформленого сторонами акту приймання-передачі робіт (пункт 2.2.2 договору).
Сторонами узгоджено у розділі 3 договору порядок приймання-передачі робіт, а саме, передача оформленої в установленому порядку наукової - технічної продукції, відповідно до календарного плану до договору, здійснюється супровідними документами виконавця (накладними, лист). Документом про виконані науково-технічної продукції є акт приймання-передачі, який направляється разом з виконаною науково-технічною продукцією. Датою фактичної передачі науково-технічної документації є дата оформлення двухсторонього акту приймання-передачі виконаних робіт, який повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін.
За порушення зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України (пункт 5.4 договору).
Одночасно контрагентами, на виконання умов договору, було погоджено та підписано кошторисну документацію та календарний план на виконання робіт, відповідно до якого визначено найменування виконуваних робіт, вартість, та встановлені строки по кожному етапу договору.
Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору, вартість виконаних позивачем робіт повністю не сплатив, в результаті чого позивачем здійснено нарахування 205674,00 грн. збитків за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Струм" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 224 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Таким чином, у вигляді реальних збитків відшкодовуються тільки ті витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Статтею 225 Господарського Кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини.
Такий елемент, як наявність збитків, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Вина є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає у психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Виходячи з зазначеного, вбачається, що для стягнення збитків потрібна сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Якщо позивач пред'являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності та розміру таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність пошкоджень, знищення майна, неодержаного прибутку тощо).
Вирішуючи спір про стягнення збитків, господарський суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах встановив, що у правовідносинах між сторонами у даній справі відсутні понесені позивачем витрати, які пов'язуються з відновленням порушеного права (реальні збитки), заявлена до стягнення сума не є упущеною вигодою чи вартістю додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо. Крім того, кошти заявлені до стягнення не є втратами позивача, які мають компенсуватися шляхом відшкодування збитків, заявлена до стягнення сума не є збитками та не має необхідних ознак збитків за приписами чинного законодавства.
Колегія суддів звертає увагу, що стягнення збитків, які є предметом розгляду даної справи, по суті є заборгованістю за невиконання господарських зобов'язань, та пов'язана з порушенням відповідачем умов договору, що має наслідком відмову у застосуванні до даних правовідносин положень статті 224 Господарського кодексу України, як правової підстави для відшкодування позивачу відповідачем збитків у розмірі 205674,00 грн.
Таким чином, колегією суддів встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених статті 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2015 по справі №922/841/15 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і відсутні підстави для його скасування, в зв'язку з чим, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Струм" не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Струм" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2015 року по справі №922/841/15 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 червня 2015 року.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Горбачова Л.П.