16 червня 2015 року Справа № 920/1696/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіМалетича М.М.,
суддів:Круглікової К.С.(доповідач),
Мамонтової О.М. ,
розглянувши касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року
у справі№ 920/1696/14 Господарського суду Сумської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі філії "Роменський район електричних мереж"
доПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз"
простягнення 467 242,65 грн.
за участю представників сторін:
позивача:Гапон М.В.,
відповідача:Івахненко І В. ,
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електричної потужності в сумі 467242,65 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 9344,85 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 27.11.2014 року по справі №920/1696/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів, ПАТ"Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року та рішення господарського суду Сумської області від 27.11.2014 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 29 травня 2003 року, між відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" в особі Роменського районного відділення "Енергозбут" та відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" укладений договір про постачання електричної енергії за № 3.
15 квітня 2011 року та 10 липня 2011 року, у зв'язку з приведенням статутних документів відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" та відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства", сторони уклали додаткові угоди № 4 та № 5 про зміну найменування постачальника з "Відкрите акціонерне товариство "Сумиобленерго" на "Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" в особі Філії "Роменський район електричних мереж" (позивач), найменування споживача з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (відповідач).
Також сторонами до вищевказаного договору укладались додаткові угоди № 1 від 24.10.2005 року та № 3 від 24.10.2007 року, якими були змінені деякі умови договору.
Згідно розділу 1 вищевказаного договору, позивач зобов'язався постачати електроенергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно п. 2.2.2 договору, відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору.
Пунктом 2 договору визначено, що під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що необумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що у відповідності з умовами договору та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №441 від 24 березня 1999 року із змінами згідно постанови КМУ №473 від 16 червня 2005 року, відповідачу були надані відповідні повідомлення про доведення граничних величин споживання електричної потужності в години максимум навантаження енергосистеми по об'єктам відповідача, на які постачається електрична енергія, зокрема пс 35/6 кВ "Артюхівка" - 1500кВт, та пс 35/6 кВ "Великі Бубни" - 1000 кВт, на розрахунковий період червень 2013 р. - березень 2014 року.
Позивач зазначає, що за допомогою атестованої автоматизованої системи обліку електроенергії в період червень 2013р. - березень 2014 року на зазначених об'єктах була зафіксована найбільша фактична величина потужності, про що складено відповідні акти контролю електричної потужності з додатками, які надані позивачем до матеріалів справи.
Таким чином, відповідно до вищезазначених документів, перевищення договірної величини електричної потужності за період з 1 червня 2013 року по 31 березня 2014 року становить 17 254,16кВт. на загальну суму 467 242,65 грн.
За даними атестованої автоматизованої системи обліку активної, реактивної енергії, по об'єктам ПС Артюхівка та ПС В. Бубни за період з 1 червня 2013 р. по 31 березня 2014 року у ранкові та вечірні години контролю максимального навантаження енергосистеми України встановлено перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної потужності 2112,0кВт. - ПС В. Бубни та 2158,00 кВт. - ПС Артюхівка.
Згідно п. п. 4.2.2 п.4.2 до договору про постачання електричної енергії № 3 від 29 травня 2003 року, із змінами згідно додатку №1 від 24 жовтня 2005 року, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", абзацу 4 п. 6 додатку № 4 до договору, для сплати за двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності, відповідачу за період з 1 червня 2013 року по 31 березня 2014 року були виставлені рахунки про сплату відповідачем на загальну суму 467 242,65 грн.
В пункті 9 додатку № 4 до договору зазначено, що рахунки для оплати перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або граничної величини споживання електричної потужності, виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживчу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 10 операційних днів з дня отримання.
Оскільки відповідач виставлені позивачем рахунки не сплатив, останній звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління ''Охтирканафтогаз'' на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" в особі Філії "Роменський район електричних мереж" 467 242,65 заборгованості.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що визнав встановленим факт перевищення договірної потужності в період з червня 2013 р. по березень 2014 року з боку відповідача на підставі наданих позивачем актів контролю електричної потужності за відповідні місяці. Крім того, господарський суд погодився з позицією позивача щодо необґрунтованості вимог відповідача про необхідність корегування договірних величин споживання електричної енергії до фактично оплаченої, як такої, що суперечить приписам постанови Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 р. в редакції постанови № 473 від 16.06.2005, Правилам користування електричною енергією, а також умовам договору, зазначивши при цьому про те, що коригування договірної величини споживання електричної енергії та потужності здійснюється таким чином, щоб скореговані величини, з урахуванням графіка роботи споживача, не призвели до перевищення дозволеної потужності, що зазначена в договорі про постачання електричної енергії. З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем було перевищено встановлені договором граничні величини споживання електричної енергії та потужності, позовні вимоги про стягнення з відповідача 467 242,65 грн. на підставі зазначених вище правових норм визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, виходячи з наступного.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96р. № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442.
Відповідно до положень пункту 4.1 Правил постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами,
Положеннями пункту 4.2 Правил встановлено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання.
В додатку 3.1 до договору (місце встановлення лічильників, назва структурних підрозділів споживача, адреси), додатку № 6 (акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін) та додатку №12 (Перелік кількості встановленої потужності та кількості годин роботи споживача, його структурних підрозділів та його субспоживачів) вказані об'єкти відповідача, на які постачається електрична енергія та встановлена потужність, зокрема: пс 35/6 кВ "Артюхівка" 1500кВт, пс 35/6 кВ "Великі Бубни"- 1000кВт.
На підставі пунктів 6, 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України №441 від 24 березня 1999 року в редакції постанови № 473 від 16.06.05р. зазначено, що місцеві енергопостачальні організації складають у межах установлених граничних величини споживання електричної потужності, що зазначені у додатку № 12 договору, розрахункові баланси споживання електричної потужності окремо для періодів ранкового та вечірнього максимуму навантаження об'єднаної енергосистеми України. Загальна тривалість періодів контролю максимального навантаження має не перевищувати 6 годин на добу (п.4.6 Правил користування електричної енергії), затверджених постановою Національної комісії.
Згідно п. 5.4. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 24.10.05) для споживачів, які мають кілька відокремлених підрозділів з приєднаною потужністю 150 кВ-А (кВт) і більше та середньомісячним (за підсумком минулого року) обсягу фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВт/год. і більше, граничні величини споживання електричної потужності встановлюються по кожному підрозділу.
В п. 5. додатку № 4 до договору визначено, що постачальник електричної енергії щомісячно не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду доводить письмово (рекомендованим листом, листом під розпис, посильним) договірні величини споживання електричної потужності згідно вимог нормативно-правових документів та умов цього договору.
В даному випадку нормативно-правовим документом є Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.1999р. із змінами згідно постанови КМУ №473 від 16.06.2005р.
В пункті 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам зазначено, що граничні величини споживання електричної потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору.
Постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договором.
Споживач зобов'язаний не перевищувати у години контролю максимального навантаження енергосистеми граничну величину споживання електричної потужності, доведену цьому споживачу відповідно до умов договору, (п.4.1 Правил).
Згідно додатку № 8 до договору позивачем рекомендованими поштовими відправленнями відповідачу були надані нижче повідомлення від 13.05.13р. № 80-28/1231, від 12.06.13р. № 80-28/1597, від 08.07.13р. № 80-28/1855, від 07.08.13р. № 80-28/2161, від 06.09.13р. № 80-28/2449 від 08.10.13р. № 80-28/2864, від 19.11.13р. № 80-28/3465, від 10.12.13р. № 80-28/3742, від 13.01.14р. № 80-28/62, від 04.02.14р. № 80-28/354 про доведення граничних величин споживання електричної потужності в години максимум навантаження енергосистеми за вищезазначеними об'єктам, якими відповідачу були доведені граничні величини споживання електричної потужності в години максимум навантаження енергосистеми для об'єкта п/с "Артюхівка" - 1500 кВт., для об'єкта "Великі Бубни" - 1000 кВт. на розрахунковий період - лютий 2013р., на розрахунковий період - березень 2013 року для об'єкта п/с "Артюхівка", для об'єкта "Великі Бубни" - 1000 кВт -1500кВт, на розрахунковий період квітня місяця 2013 року для об'єкта п/с "Артюхівка"-1500 кВт, для об'єкта "Великі Бубни"- 1000 кВт., на розрахунковий період - травень 2013 року для об'єкта п/с "Артюхівка" -1500кВт., для об'єкта "Великі Бубни"-1000кВт.
В обґрунтування заявлених позовних вимог та на підтвердження факту перевищення відповідачем встановленої договором граничної величини споживання електричної енергії та потужності, позивачем до суду надано Акти контролю електричної потужності , копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до вказаних Актів контролю електричної потужності вбачається, що у години контролю максимального навантаження енергосистеми України по об'єктам п/с Артюхівка та п/с Великі Бубни, перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної потужності за період з 1 червня 2013р. по 31 березня 2014 року становить 17 254,16 кВт на суму 467 242,65 грн.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що відповідачем були порушені умови укладеного договору №3 у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 467 242,65 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року у справі №920/1696/14 - без змін.
ГоловуючийМ. Малетич
Судді:К. Круглікова
О. Мамонтова