Постанова від 11.06.2015 по справі 911/4100/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року Справа № 911/4100/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.

суддівСибіги О.М., Фролової Г.М. (доповідача)

за участю представників:

позивачів1) Притула Г.Ю., дов. від 19.02.15 2) Грановський О.В., дов. від 12.01.15 Якименко В.П., дов. від 12.01.15

відповідачаПарфенюк Т.В., дов. від 24.11.14

Генеральної прокуратури України Савицька О.В., посв. №015589

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПершого заступника прокурора Київської області

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.15

у справі№911/4100/14 господарського суду Київської області

за позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська птахофабрика"

простягнення 5 447 181,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська птахофабрика" про стягнення 5 447 181,40 грн. заборгованості за поставлений природний газ. Позов мотивовано тим, що заборгованість за спожитий газ виникла у зв'язку з недоліками у роботі лічильника, що впливали на результати вимірювання об'єму газу, що постачався.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.12.2014 у справі №911/4100/14 (суддя Заєць Д.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 (судді: Сітайло Л.Г. -головуючий, Пашкіна С.А., Баранець О.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані, зокрема, тим, що матеріали справи не містять актів приймання-передачі газу у вказаному в позові об'ємі; реальний об'єм спожитого газу у спірний період не підтверджено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 530, 692 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що судами попередніх інстанцій не були належним чином досліджені матеріали справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зокрема, як зазначає заявник, матеріали справи містять належні докази в підтвердження того, що об'єм газу, фактично спожитий відповідачем, значно перевищував об'єм, який був визначений за допомогою лічильника, наявність дефектів у якого підтверджено заводом-виробником.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" надало письмові пояснення та просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 02.01.2013 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морозівська птахофабрика" (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів за №2013/П-ПР-04010033889787-30526, за умовами якого постачальник протягом 2013 року здійснює постачання природного газу в обсягах та порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Згідно з пунктом 2.6 договору, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Пунктом 2.7 договору передбачено, що постачальник до 2-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Відповідно до пункту 2.9 договору постачання акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником. Згідно з пунктом 5.3.3 договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальникові вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Судами установлено, що на підприємстві відповідача встановлено та експлуатується наступне газоспоживне обладнання: - теплогенератори "Termobileaga 111" (96 шт. по 105 кВт), котел газовий "Рівнетерм-48" (4 шт. по 48 кВт), котел "Велгас" (1 шт. по 18 кВт), конвектор АКОТ - 5СП. До складу вузла обліку газу (далі - ВОГ) відповідача входять лічильник газу Delta S3-Flow G-400 (виробник Itron, заводський номер 3400560543) та коректор ВЕГА-1.01 (№04809, повірений 2 грудня 2011 року).

Під час проведення чергової повірки лічильника відповідача в сервісному центрі з повірки та ремонту лічильників газу ПАТ "Київоблгаз" представником ДП "Укрметртестстандарт" встановлено невідповідність конструктивного виконання лічильника його технічним характеристикам, що викладені в описі типу та сертифікаті калібрування заводу-виробника, зокрема, на шильді лічильника вказано значення вихідного сигналу з лічильника 1 м3 на 1 імпульс, що не відповідає значенню, яке відображене в сертифікаті калібрування заводу виробника, який вказав 10 імпульсів на 1 м3, що призвело до негативного результату повірки (похибка мінус 89,99%%).

Як вбачається з листа ДП "Айтрон Україна" від 15 серпня 2013 року та протоколу від 1 серпня 2013 року (за участю представників відповідача, позивача, ТОВ "Айтрон" та ТОВ "Ізодром"), в свідоцтві про первинну державну метрологічну повірку лічильника, виданому ДП "Укрметртестстандарт" та офіційному сертифікаті калібрування заводу-виробника помилково зазначено ціну імпульсу - 10 імпульсів на 1 м3. Реальна ціна імпульсу лічильника, що належить відповідачу, становить 1 імпульс на 1 м3.

Таким чином, як зазначає позивач-2, за період з липня 2012 року по травень 2013 року відповідачем було спожито 1288550 м3 природного газу, з яких оплачено лише за 128855 м3.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морозівська птахофабрика" 5447181,40 грн. вартості газу, що було спожито відповідачем, але неоплачено у зв'язку з недоліками лічильника.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За приписами частини 1 статті 692 Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Частиною 2 вказаної статті унормовано, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що об'єм та вартість фактично спожитого відповідачем газу, мають бути відображені у актах приймання-передачі газу, за відповідний період. Враховуючи відсутність у матеріалах справи складених та підписаних сторонами актів приймання-передачі газу у вказаному в позові об'ємі, а також те, що відповідач не знав і не міг знати про недоліки лічильника, у останнього не виник обов'язок сплатити позивачу суму заборгованості у розмірі 5447181,40 грн. за спожитий газ у період з липня 2012 року по травень 2013 року.

Втім, зазначені висновки судів попередніх інстанцій визнаються колегією суддів передчасними, з огляду на наступне.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Відповідно до статті 105 Кодексу за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, серед іншого, підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Наказом Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005 №618 затверджено Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", що регламентують взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ. Правила встановлюють вимоги до: організації обліку кількості протранспортованого газорозподільними мережами, поставленого та реалізованого споживачу газу; технічних, у тому числі метрологічних, характеристик засобів вимірювальної техніки, які використовуються на комерційних вузлах обліку газу; програмного забезпечення комерційних вузлів обліку газу; звітної документації, на підставі якої сторонами - учасниками договору на постачання газу оформлюються акти приймання-передачі газу; організації перевірок технічного стану комерційних вузлів обліку газу. Облік транспортованого та реалізованого споживачу газу здійснюється спільно газопостачальним підприємством, газорозподільним підприємством, трубопроводами якого здійснюється транспортування газу споживачу, та споживачем у порядку, установленому цими Правилами.

Пунктом 12.10 вказаних Правил передбачено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого - переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13 цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами. У разі виникнення спірних питань під час підписання акта представник сторони, яка перевіряється, підписує акт з викладенням окремої думки. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписування акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку.

Однак, зазначені норми чинного законодавства взагалі залишені судами поза увагою.

Крім того, як вбачається з преамбули укладеного сторонами договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів за №2013/П-ПР-04010033889787-30526 при укладанні цього договору сторони керуються Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", Законом України "Про трубопровідний транспорт", Законом України "Про нафту і газ", постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" від 27.12.2001 №1729, Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики від 27.12.2005 №618, Павилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України, затвердженими наказом Держнафтокомнадзору від 01.11.1994 №355, Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 №1181 та іншими діючими нормативно-правовими актами, що встановлюють окремі правила та вимоги у сфері ринку природного газу.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору судові необхідно встановити усі обставини, що входять до предмета доведення такого позову, з'ясувати дійсні правовідносини, які склались між сторонами, та виходячи з установленого, застосувати ті норми права, якими вони регулюються.

Серед іншого, розглядаючи спір, господарські суди не досліджували усіх обставин, з наданням оцінки усім зібраним у справі доказам та доводам сторін, що є суттєвим для правильного вирішення даного спору. Зокрема, судами належним чином не з'ясовані обставини справи щодо наявності між сторонами інших договорів, аніж договір №2013/П-ПР-04010033889787-30526, враховуючи, що заборгованість розрахована позивачем-2 з липня 2012 року.

Наведене свідчить про те, що поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті.

Відтак, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судами процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування переглянутих судових актів та скерування справи для нового розгляду.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 у справі №911/4100/14 господарського суду Київської області та рішення господарського суду Київської області від 10.12.2014 у даній справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий І.Ходаківська

Судді О.Сибіга

Г.Фролова

Попередній документ
45107521
Наступний документ
45107523
Інформація про рішення:
№ рішення: 45107522
№ справи: 911/4100/14
Дата рішення: 11.06.2015
Дата публікації: 18.06.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії