09 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретарів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження № 12013110030014388 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, Громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 18 березня 2015 року,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого: - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_9
представника потерпілої - ОСОБА_10
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року ОСОБА_6 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 залишено без змін - тримання під вартою.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду змінити; призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. Вважає вирок суду незаконним, оскільки призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі. Зазначає, що до затримання проживав з матір'ю, яка є пенсіонеркою, хворіє та перебуває на його утриманні. Посилається на те, що він має ряд хронічних захворювань, неповнолітню дитину та цивільну дружину. Свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, сприяв його розкриттю, шкоду відшкодував, а потерпілі не мають претензій, що має бути враховано як пом'якшуючі обставини при призначенні покарання.
Як встановив суд першої інстанції, 02 лютого 2015 року, близько 19 год. 15 хв., обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на сходовому майданчику першого поверху першого під'їзду будинку №58 по проспекту Повітрофлотському в м. Києві,
шляхом ривка відкрито викрав у ОСОБА_11 з рук планшет марки «Леново», вартістю 2986 грн. 94 коп. з сім-карткою «3Моb 3G» № НОМЕР_1 вартістю 12 грн. 11 коп., шкіряним чохлом білого кольору, вартістю 279 грн. 02 коп. та навушниками марки «Панасонік», вартістю 140 грн.
З метою затримання ОСОБА_6 та повернення викраденого майна, потерпіла ОСОБА_11 накинулася на нього ззаду, обхватила його руками за шию, однак ОСОБА_6 скинув її на сходи, а з місця вчинення злочину втік, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 3 418 грн. 07 коп.
Заслухавши суддю доповідача, доводи обвинуваченого, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора та представника потерпілої про законність вироку суду першої інстанції, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Подія кримінального правопорушення у виді злочину, доведеність винуватості ОСОБА_6 у його вчиненні, кримінально правова оцінка діяння за ч. 2 ст.186 КК України відповідно до вимог ст. 404 КПК України колегією суддів не перевіряються, оскільки законність та обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржуються.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у встановленому законом порядку доказами, ретельно перевіреними та дослідженими в судовому засіданні.
На підтвердження винуватості ОСОБА_6 , суд обґрунтовано прийняв до уваги показання обвинуваченого, який визнав себе винуватим та розкаявся. Окрім того на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд дослідив, перевірив та врахував інші докази у кримінальному провадженні, зокрема показання потерпілої ОСОБА_11 ; протокол прийняття заяви від ОСОБА_10 про викрадення у його неповнолітньої доньки планшету марки «Леново»; протокол огляду місця події від 02 лютого 2015 року; розписку потерпілої ОСОБА_11 про отримання планшету марки «Леново» у шкіряному чохлі білого кольору; протокол проведення слідчого експерименту від 10 лютого 2015 року із фотознімками до нього, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_6 у присутності захисника добровільно відтворив всі обставини відкритого викрадення у потерпілої планшету, та в сукупності з іншими доказами їх підтверджують.
Доводи обвинуваченого про суворість призначеного покарання у виді позбавлення волі та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Судом першої інстанції враховано усі пом'якшуючі покарання обставини та дані про особу обвинуваченого який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та судимий за корисливі злочини, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, не працює, а також обставини, з якими обвинувачений пов'язує свої апеляційні вимоги, його відношення до вчиненого - щире каяття, молодий вік та наявність захворювань, думку потерпілої, яка наполягала на суворому покаранні, та призначив покарання у виді позбавлення волі у межах наближених до мінімальних, передбачених санкцією ч.2 ст.186 КК України.
Із таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки, судом першої інстанції при винесенні вироку ОСОБА_6 дотримано вимоги ст.ст. 50, 65 КК України, а призначене покарання, відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для пом”якшення призначеного покарання ОСОБА_6 та звільнення його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, колегія суддів, не убачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно й всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, не встановлено.
Вирок суду відносно ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418, 419, 425 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2015 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3