Справа № 815/1151/15
16 червня 2015 року 15 год.31 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Петкова Ю.В.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)
представник відповідач - ОСОБА_2О.(за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне товариство «Аквавітекс» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов «Спільного товариства «Аквавітекс» (далі - ТОВ «СП «Аквавітекс») до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ в Овідіопольському районі), в якому позивач просить судвизнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0001302100, №0001292100.
У своєму позові позивач зазначив, що ДПІ в Овідіопольському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «СП «Аквавітекс» з акцизного податку за квітень, травень, червень 2014 року, за результатом якої складений акт від 29.10.2014 року № 1993/15-21-21-00-27/25040503. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку в сумі 1245668, 35 грн. за звітний період - 30.05.2014 року, 30.06.2014 року, 30.07.2014 року, 24.07.2014 року. На підставі цього акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № НОМЕР_1, №0001292100 із загальною визначеною сумою штрафних (фінансових) санкцій у сумі 202541,32 грн. застосованих за порушення ст. 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.
Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач зауважив, що актом перевірки не визначено норми законодавства порушені позивачем. Водночас, позивач зазначив, що зі змісту акту перевірки вбачається, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення пов'язані з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0. Позивач повідомив, що за результатом судового оскарження постановою Вищого адміністративного суду України по справі № К-5172/08 (№2-а-45/07) за позовом ТОВ «СП «Аквавітекс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 №0051352301/0 постанову Одеського адміністративного окружного суду від 31.08.2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року по справі було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову. Проте, як стверджує позивач, з моменту набрання чинності судового рішення податковий орган не вжив заходів щодо стягнення донарахованих сум податкових зобов'язань. Позивач, посилаючись на положення п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, зазначив, що строк стягнення податкового боргу з позивача сплинув 22.06.2014 року, а тому є безнадійним та підлягає списанню. На підставі зазначеного, позивач у вересні 2014 року звернувся із адміністративним позовом до ДПІ в Овідіопольському районі про зобов'язання визнати безнадійним та списати податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 року №815/5510/14 позов задоволено частково, зобов'язано відповідача визнати безнадійним та списати податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції залишено без змін. Таким чином, позивач зазначив про преюдиціальне значення висновків суду в межах провадження по адміністративній справі №815/5510/14 щодо списання податкового боргу позивача.
Відповідач надав до суду заперечення (а.с.131), а також пояснення від 25.05.2015 року, в яких зазначив, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності ТОВ «СП «Аквавітекс» з акцизного податку за квітень, травень, червень 2014 року встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з акцизного податку, які визначені згідно акту перевірки від 29.10.2014 року № 1993/15-21-21-00-27/25040503 з затримкою до та більше 30 календарних днів. З посиланням на положення ст. 126 ПКУ відповідач зазначив про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 10% від погашеної суми за прострочення граничного строку сплати позивачем податкових зобов'язань за квітень, травень 2014 року до 30 календарних днів. Разом з тим, відповідач повідомив, що 24.07.2014 року у картці обліку розрахунків платника податків поновлено податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0. Як пояснив відповідач, за результатами судового оскарження ТОВ «СП «Аквавітекс» податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0 у задоволені позову відмовлено, а ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.05.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «СП «Аквавітекс» залишено без задоволення. Відповідач повідомив, що зазначена ухвала по справі №2а/1570/6841/2011 була отримана та опрацьована ДПІ у підсистемі «Облік платежів» 24.07.2014 року, що потягло за собою автоматичне внесення сум за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0 у картку особового рахунку як узгоджених, але не сплачених сум податкових зобов'язань. Зазначена сума боргу сплачена відповідно до платіжних доручень та застосовано штрафну санкцію за прострочення понад 30 календарних днів відповідно до ст. 126 ПКУ на загальну суму 151 982 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені ним у запереченнях проти позову.
Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, пояснення сторін, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
ДПІ у Овідіопольському районі проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «СП «Аквавітекс», код ЄДРПОУ 25040503 з акцизного податку за квітень, травень, червень 2014 року, за результатом якої складений акт від 29.10.2014 року № 1993/15-21-21-00-27/25040503. (а.с. 14-17).
Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку у сумі 1245668, 35 грн. Вказане порушення обґрунтовується тим, що у актом перевірки від 29.10.2014 року № 1993/15-21-21-00-27/25040503 встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку у сумі 1245668, 35 грн. за квітень, травень, червень 2014 року та за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0 у загальній сумі 1245668, 35 грн..
Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки від 29.10.2014 року № 1993/15-21-21-00-27/25040503, позивач надав на адресу відповідача заперечення до акту від 07.11.2014 року №425, у яких позивач зазначив, що ним повністю сплачено всі суми узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку за звітний податковий період - 30.05.2014 року, 30.06.2014 року, 30.07.2014 року, 24.07.2014 року (а.с.18-20).
Разом з тим, на підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у Овідіопольському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № НОМЕР_1, яким ТОВ «СП «Аквавітекс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 46592,35 грн. (а.с.21), №0001292100, яким «СП «Аквавітекс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 155948,97 грн. (а.с.22).
Не погодившись із прийнятими податковими повідомленням-рішенням, позивач звернувся із скаргою від 01.12.2014 року № 452 до Головного управління ДФС Одеській області (а.с. 23-25), за результатами розгляду якої рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 24.12.2014 року № 216/10/15-32-10-02-07 податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014 року № НОМЕР_1, №0001292100 залишені без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 26-28).
Листом від 15.01.2015 року №19 ТОВ «СП «Аквавітекс» звернулось із скаргою до Державної фіскальної служби України (а.с. 29-31), яка була залишена без розгляду на підставі п.56.7 ст. 56 ПК України .
З акту перевірки вбачається, що при перевірці перевіряючими було використано декларацію акцизного податку за квітень, травень, червень 2014 року та податкове повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).
Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 Кодексу камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 222.1.1 п.222.1 ст.222 ПК України суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.
Відповідно до п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Крім того, відповідно до п.87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
З матеріалів справи вбачається, що 20.05.2014 року в установленому законодавством порядку позивач подав до ДПІ в Овідіопольському районі податкову декларацію з акцизного податку за квітень 2014 року, відповідно до якої платником самостійно нараховано «усього податкових зобов'язань» у розмірі 1063,45 грн. (а.с. 92-96).
Граничний термін сплати - 30.05.2014 року. Згідно платіжного доручення від 25.06.2014 року №825 погашено платіж у сумі 1700 грн. з урахуванням граничного терміну сплати з простроченням до 30 календарних днів.
На підставі ст. 126 ПКУ відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від погашеної суми (1063,5*10%= 106,35).
20.06.2014 року позивачем було подано декларацію №9035593011 за період травень 2014 року, відповідно до якої позивачем самостійно нараховано «усього податкових зобов'язань» у розмірі 518661,06 грн. (а.с.88-91). Граничний термін сплати - 30.06.2014 року. З урахуванням наявної переплати у розмірі 284801,9 грн. 30.06.2014 року відповідно до п.87.9 ст.897 ПКУ частину самостійно визначених, але не сплачених податкових зобов'язань за декларацією №9035593011 було погашено за рахунок наявної переплати (518661,06-284801,9=233859,16).
Разом з тим, остаточно суму заборгованості погашено 29.07.2014 року за платіжними дорученнями: від 29.07.2014 року №978 на суму 112000 грн., з простроченням до 30 календарних днів, та відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від погашеної суми (112000*10%=11200); від 30.07.2014 року №983 на суму 121860 грн., з простроченням до 30 календарних днів, та відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від погашеної суми (121859,2*10%=12185,9).
21.07.2014 року позивачем подано декларацію №9042070840 за період червень 2014 року, якою позивачем самостійно нараховано «усього податкових зобов'язань» у розмірі 486879,23 грн. (а.с.84-87). Граничний термін сплати - 30.07.2014 року. Податковий борг погашено за наступними платіжними дорученнями: від 29.09.2014 року на суму 500000, із якої погашено податкового боргу на суму 216113,48 грн., з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу (216113,48*20%=43222,7); від 30.09.2014 року №309 на суму 88000 грн. з простроченням до 30 календарних днів, та відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (88000*20%=17600).
Як було зазначено відповідачем, 24.07.2014 року у картці обліку розрахунків платника податків поновлено податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0. Як пояснив відповідач, за результатами судового оскарження ТОВ «СП «Аквавітекс» податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0 у задоволені позову відмовлено, а ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.05.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «СП «Аквавітекс» залишено без задоволення. Відповідач повідомив, що зазначена ухвала по справі №2а/1570/6841/2011 була отримана та опрацьована ДПІ у підсистемі «Облік платежів» 24.07.2014 року, що потягло за собою автоматичне внесення сум за податковим повідомленням-рішенням від 05.07.2007 року №0051352301/0 у картку особового рахунку як узгоджених, але не сплачених сум податкових зобов'язань.
Вищезазначена сума податкового боргу була погашена згідно платіжних доручень: від 30.07.2014 року №989 на суму 231000 грн. з простроченням до 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від погашеної суми (231000*10%=23100); від 25.09.2014 року №1281 на суму 132820 з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (132820*20%=26564); від 26.09.2014 року №1291 на суму 101982 грн. та №1287 на суму 50000 грн., разом - на суму 151982 грн. з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (151982*20%=30396,4); від 29.09.2014 року №1294 на суму 30000 грн. з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (30000*20%=6000); від 30.09.2014 року №1295 на суму 233000 грн., із якої погашено податкового боргу на суму 160829,35 грн. з простроченням понад 30 календарних днів, відповідно до ст. 126 ПК України відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 20% від погашеної суми (160829,35*20%=32165,87) та на суму 72170,64 грн., при цьому штрафна санкція автоматизованою інформаційною системою не застосовується; від 29.09.2014 року №306 на суму 500000 грн., із якої погашено податкового боргу на суму 281145,46 грн. штрафна санкція не застосовується. За платником рахується переплата у сумі 218854,54 грн., яка після сплати пені у сумі 2741,06 грн. іде на погашення податкового боргу за декларацією №9042070840.
Разом з тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 року №815/5510/14 позов ТОВ «СП «Аквавітекс» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, зобов'язано відповідача визнати безнадійним та списати податковий борг згідно податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0 (а.с.34-38). Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову від 04.02.2015 року суду першої інстанції залишено без змін (а.с.39-43).
Отже враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення від 17.11.2014 року №0001292100, яким «СП «Аквавітекс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 155948,97 грн., підлягає скасуванню, оскільки податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0 визнаний у судовому порядку безнадійним та підлягає списанню у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з положеннями ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з вимогами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши у взаємному зв'язку наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно затосовано до ТОВ «СП «Аквавітекс» штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0001302100 у розмірі 10% частково у сумі 23492, 35 грн. (46592,35 - 23100) за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку. Разом з тим, податкове повідомлення - рішення від 17.11.2014 року №0001292100, яким «СП «Аквавітекс» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 155948,97 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0001302100 в частині штрафу у сумі 23100 грн. підлягають скасуванню, оскільки податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.07.2007 року №0051352301/0 визнаний у судовому порядку безнадійним.
При цьому стосовно позовної вимоги про визнання оскаржуваних рішень - протиправними, суд зазначає, що відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства. Однак з урахуванням положень п.102.1 ПК України минув строк давності щодо стягнення податкового боргу.
На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.11.2014 року №0001292100, а також частковому скасуванню податкового повідомлення-рішення від 17.11.2014 року №0001302100 в частині штрафу у сумі 23100 гривень.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне товариство «Аквавітекс» до державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати частково податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.11.2014 року №0001302100 в частині нарахування штрафу у сумі 23100 гривень.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.11.2014 року №0001292100.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16.06.2015 року.
Суддя С.М. Корой