Справа № 569/251/15-ц
27 травня 2015 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області,
в складі судді - Бердія М.А.,
при секретарі - Абашиній О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна та визнання права спільної сумісної власності, суд -
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання права спільної сумісної власності визнала повністю та не заперечила проти їх задоволення.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просять суд позов задоволити повністю та визнати однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4; а також визначити ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, по ? частки кожному та залишити квартиру у спільній частковій власності.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.
Як було встановлено в судовому засіданні з 18 листопада 1997 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Рівненського міського суду від 26 червня 2014 року було розірвано.
За час шлюбу, на підставі договору довічного утримання, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 02.10.2007 року за № 6309, сторонами було набуто у власність однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16331149 від 18.10.2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ч.1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (ч.1 ст.69 СК України).
Згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Оскільки шлюбний договір між сторонами не укладався і судом не встановлено існування домовленості між сторонами щодо визначення часток у спільній сумісній власності, частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у праві власності на квартиру є рівними.
Згідно зі ч.1 ст.71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 70, 71 СК України, ст.ст.10, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна та визнання права спільної сумісної власності задоволити повністю.
Визнати однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4.
Визначити ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у спільній сумісній власності подружжя в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, по ? частки кожному та залишити квартиру у спільній частковій власності.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3654 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд за апеляційною скаргою на рішення суду, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_6