Справа № 565/596/15-ц
15 червня 2015 року м.Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:
головуючого - судді Горегляд О.І.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Ковбасюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м.Кузнецовськ Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
14 травня 1997 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уклали між собою шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Кузнецовської міської ради народних депутатів Рівненської області, про що 14 травня 1997 року зроблено відповідний актовий запис за №94. Наведений факт підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ГЮ №289121, виданим відділом РАГС виконавчого комітету Кузнецовської міської ради народних депутатів Рівненської області 14 травня 1997 року. Від даного шлюбу сторони не мають малолітніх і неповнолітніх дітей.
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що спільне життя із відповідачкою не склалось. Згідно з доводами позивача причиною розпаду сім'ї є часті сварки, непорозуміння між подружжям та втрата почуття поваги і любові. За таких обставин, як зазначено в позовній заяві ОСОБА_1, сімейно-шлюбні відносини між сторонами фактично припинені та протягом п'яти останніх років вони проживають окремо. Окрім цього, позивач вказав, що подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу, укладеного із ОСОБА_2, є неможливим, оскільки суперечить його інтересам.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені судом про час, дату і місце розгляду даної справи.
28 травня 2015 року від представника позивача - адвоката ОСОБА_3 і 10 червня 2015 року від відповідачки в суд надійшли письмові заяви про розгляд справи без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Окрім цього, зі змісту вказаної письмової заяви представника ОСОБА_1 від 27 травня 2015 року слідує, що позивач і його представник повністю підтримують вказані позовні вимоги про розірвання шлюбу.
Відповідачка ОСОБА_2 повністю визнала позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, укладеного із позивачем, із мотивів неможливості досягнення примирення, про що вказала у письмовій заяві від 10 червня 2015 року. Окрім цього, відповідачка підтвердила у письмовій заяві від 10 червня 2015 року, що близько п'яти років сторони проживають окремо та не підтримують сімейно-шлюбних відносин між собою.
Визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу в даному випадку не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України підлягає прийняттю.
Враховуючи зазначені письмові заяви представника позивача від 27 травня 2015 року і відповідачки від 10 червня 2015 року, суд дослідив і оцінив у сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, та прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння. Протягом тривалого періоду часу - п'яти останніх років ОСОБА_1 і ОСОБА_2 проживають окремо, фактично не підтримують сімейно-шлюбних відносин між собою та не ведуть спільного побуту і спільного господарства. Примирення сторін не наступило. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не бажають відновити сімейно-шлюбні стосунки і вважають неможливим збереження цього шлюбу, про що представник позивача і відповідачка зазначили у письмових заявах від 27 травня 2015 року і від 10 червня 2015 року відповідно.
Згідно з вимогами, передбаченими ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 1, 4 ст.55 СК України передбачено, що дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, а також зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, з наведених підстав, суд вирішив розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, оскільки докази справи свідчать, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, так як суперечить інтересам обох сторін.
Враховуючи наведене, керуючись ч.1 ст.24, ч.ч.1, 4 ст.55, ч.ч.3, 4 ст.56, ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.112 СК України, ст.ст.4, 60, ч.1 ст.61, ч.1 ст.88, ч.4 ст.174, ч.3 ст.208, ч.ч.1, 2 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.3 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити повністю.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Кузнецовської міської ради народних депутатів Рівненської області 14 травня 1997 року, актовий запис за №94, - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий суддя О.І.Горегляд