12 травня 2015 рокум. Ужгород№ 807/396/15
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
при секретарі Лумей В.Г.
за участю:
позивача: ОСОБА_1,
відповідача: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, представник - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування окремих наказів, -
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 12 травня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 травня 2015 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, якою просить: визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України в Закарпатській області від 04.02.2015 року № 143 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС області” в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в ОВС за п. 64 “є” ( за порушення дисципліни) “Положення про проходження служби рядовим та начальником складом органів внутрішніх справ України”; визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України в Закарпатській області від 09.02.2015 року № 22 по особовому складу в частині звільнення (позивача) з ОВС за п. 64 “є” (за порушення дисципліни) “Положення про проходження служби рядовим та начальником складом органів внутрішніх справ України” (із поставленням на військовий облік); поновити, ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника штабу Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) Управління МВС України в Закарпатській області та зобов'язати Управління МВС України в Закарпатській області виплатити, ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 12.02.2015 р. по 12.05.2015 р. в сумі 12691, 26 грн. (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто одну гривню двадцять шість копійок).
Позов мотивовано тим, що Наказом Управління МВС України в Закарпатській області від 09.02.2015 року № 22 о/с по особовому складу позивача було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» з 12 лютого 2015 року.
Підставою для винесення даного наказу зазначено наказ Управління МВС України в Закарпатській області від 04.02.2015 року № 143 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС області», п. 1 якого визначено «за грубе порушення службової та транспортної дисципліни, вимог ст. 7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, наказу МВС України № 940-2012, розпорядження ГУМВС № 230-2010, п. 3 Закону України "Про статус гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України", що проявилося у неінформуванні найближчого підрозділу міліції про дорожньо - транспортну пригоду, учасником якої він став, виїзд за межі гарнізону без дозволу керівництва та керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, начальника штабу Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ звільнити за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України.
Позивач вважає, що наказ Управління МВС України в Закарпатській області від 04.02.2015 року № 143 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в ОВС та наказ УМВС від 09.02.2015 року № 22 о/с в частині звільнення його зі служби в ОВС «за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС» протиправними оскільки рішення про звільнення зі служби в ОВС прийняте з порушенням чинного законодавства та положень Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з мотивів наведених у письмових запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що наказом Управління МВС України в Закарпатській області від 04.02.2015 року № 143 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС області» за грубе порушення службової та транспортної дисципліни, вимог ст. 7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, наказу МВС України № 940-2012, розпорядження ГУМВС № 230-2010, п. 3 Закону України "Про статус гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України", що проявилося у неінформуванні найближчого підрозділу міліції про дорожньо - транспортну пригоду, учасником якої був позивач, виїзд за межі гарнізону без дозволу керівництва та керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, начальника штабу Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області майора міліції ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (а.с.26).
На підставі вищевказаного наказу був винесений наказ Управління МВС України в Закарпатській області від 09.02.2015 року № 22 о/с по особовому складу позивача було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ» з 12 лютого 2015 року (а.с.11).
Підставою для видання наказу став висновок по матеріалам службового розслідування за фактом дорожньо - транспортної пригоди за участі начальника штабу Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області майора міліції ОСОБА_1, де зазначено, що позивач 25.01.2015 року о 20:15 год. грубо порушив службову та транспортну дисципліну, що виразилася у неінформуванні найближчого підрозділу міліції про дорожньо - транспортну пригоду, учасником якої він став, виїзд за межі гарнізону без дозволу керівництва та керування транспортним засобом без полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у вихідний день, тобто позаслужбовий час.
Наведені правовідносини регулюються Законом України “Про міліцію”. Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІУ.
Пп. “є” п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України.
Ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до ст. 14. Закону України “Про державну службу” дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби.
Ст. 9 Закону України “Про державну службу” передбачено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.
Ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ «Обов'язки осіб рядового і начальницького складу» визначено поняття службової дисципліни :
«Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:
- дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_3 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
- захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;
- поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян, і бути готовим у будь який час надати їм допомогу;
- дотримуватися норм професійної та службової етики;
- берегти державну таємницю;
- у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об 'єднань та інших юридичних осіб;
- стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою
- постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;
- сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;
- виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
- з гідністю і честю поводитися у позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
- берегти та підтримувати в належному стані передані їм в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
- у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового та начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
До обов'язків особи, яка проводить службове розслідування належить складення висновку службового розслідування, подання його на розгляд та затвердження керівнику органів внутрішніх справ або його заступнику та ознайомлення із затвердженим висновком службового розслідування особи, стосовно якої воно проводилося, якщо це не суперечить вимогам дотримання державної або службової таємниці.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні, визначені Інструкцією про порядок службового розслідування в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013р. №230.
П. 5.1. цієї Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
Відповідно до п. 8.3. Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:
- наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками;
- умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;
- вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено;
- наявність вини особи (осіб), обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Згідно з п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61); обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ч.3 ст.62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 ст. 64).
Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Допущене позивачем порушення законодавства в частині відсутності на момент керування транспортним засобом (автомобілем) страхового поліса про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є адміністративним правопорушенням, за допущення якого останнього 27.01.2015 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Вказане допущене ним адміністративне правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності не було оскаржене, а визначений штраф ним було сплачено 28.01.2015 року.
При вирішенні питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, УМВС України в Закарпатській області не дотримано норми Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», а саме ст. 14 Статуту, якою зазначено, що «при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо», при цьому не прийнято до уваги той факт, що його вина у скоєнні ДТП що мало місце по вул. Верховинській в м. Свалява близько 20 год. 25.01.2015 року не є доведена.
На момент вчинення ДТП діючих дисциплінарних стягнень позивач не мав, не враховано також, що подія мала місце у вихідний день, коли він перебував поза службою, а також допущене ним адміністративне правопорушення в частині відсутності на момент керування транспортним засобом страхового поліса про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не може слугувати об'єктивною причиною застосування «крайнього заходу дисциплінарного впливу» (ст. 14 Статуту) у вигляді звільнення зі служби в ОВС.
Стосовно формулювання щодо допущеного позивачем порушення вимог наказу МВС України від 22.10.2012 № 940 «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України», то суд приходить до висновку про безпідставність такого твердження, оскільки ним не було допущено порушення вимог «Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України» затвердженої Наказом, так як одразу з місця події, негайно (одразу, без затримки) у телефонному режимі він поінформував про факт вчинення ДТП начальника Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області полковника міліції ОСОБА_4 Позивач не зателефонував до Свалявського РВ зразу, оскільки одразу ж після зупинки транспортного засобу надавав першу медичну допомогу, 2 рази телефонував за телефоном спецлінії « 103» і викликав бригаду ШМД, здійснював доповідь керівнику підрозділу, де проходив службу, а у цей час інші учасники дорожнього руху які зібралися на місці події повідомили міліцію за фактом ДТП і через нетривалий проміжок часу від моменту зіткнення (близько 5-7 хв.) на місце події прибули працівники ДАІ, тому додатково інформувати чергову частину Свалявського РВ вже не було потреби.
Також не може погодитися з твердженнями відповідача щодо допущеного позивачем порушення вимог п. 3 Закону України «Про статус гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України», оскільки вказаний пунктом визначено що «Межі гарнізону та зони відповідальності визначаються наказом командувача військ оперативного командування, а в м. Києві - наказом Міністра оборони України. Межі гарнізону мають бути добре відомі всьому особовому складу гарнізону», при цьому у наказі УМВС від 04.02.2015 року № 143 зазначено що ним «знехтувано» вимоги розпорядження ГУМВС № 230-2010 року в частині виїзду за межі гарнізону без дозволу керівництва.
Даним розпорядженням територією гарнізону УМВС в області визначено територію Закарпатської області, межі якої позивач не залишав, ДТП сталося на території м. Сваляви, увечері вихідного дня (неділя), у той час коли він перебував поза службою. Окрім цього, вказаним розпорядженням взагалі не зазначено межі обслуговування Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області та межі гарнізону зазначеного підрозділу ОВС.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникові власником або уповноваженим органом, та виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи (ст. 24 цього Закону), крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13, судам необхідно враховувати, що згідно зі ст. 21 КЗпП України належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір. Оскільки ОСОБА_1 безпосередньо перебував у трудових відносинах та отримував заробітну плату в УМВС України в Закарпатській області - слід зобов'язати УМВС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 12.02.2015 р. (наступний за днем звільнення день, оскільки день звільнення є останнім робочим днем, за який заробітна плата виплачена при звільненні по 12.05.2015 р. (день, що передує даті постановлення судового рішення, з вищезазначених підстав).
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (далі - Порядок) та згідно п. "з" ст. 1 Порядку - обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Пунктом 3 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п.8 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У відповідності до довідки Ужгородського МВ УМВС в Закарпатській області від 27.10.2014 року № 137 (а.с.86), розмір заробітної плати за червень-липень 2014 року становить 4461,81 грн., тобто, за кожен повний календарний місяць вимушеного прогулу підлягає сплаті середньомісячна заробітна плата у розмірі 2230,91 грн.
Згідно з абзацом п'ятим п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", при задоволенні вимог про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 04.09.2013 року № 9884/0/14-13/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" норма тривалості робочого часу в днях на серпень 2014 року складала 20 днів (за період з 23.08.2014 року - 4 дні), а відтак, за серпень 2014 року підлягає виплаті заробітна плата у розмірі 446,18 грн. (2230,91 грн./20 днів) х 4 дні). За період вересень - грудень 2014 року виплаті підлягає заробітна плата у розмірі 8923,64 грн. (2230,91 грн. x 4 місяці). Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 09.09.2014 року № 10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" норма тривалості робочого часу в днях на січень 2015 року складає 20 днів (за період по 26.01.2015 року - 16 днів), а відтак, за січень 2015 року підлягає виплаті заробітна плата у розмірі 1784,73 грн. (2230,91 грн./20 днів) х 16 днів). Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 12.02.2015 р. по 12.05.2015 р. що підлягає виплаті на користь ОСОБА_1, становить 12691,26 грн.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби, в зв'язку з чим постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді та про присудження виплати заробітної плати за місяць у розмірі 4578, 08 грн. підлягає до негайного виконання.
Згідно приписів встановлених п.п. 4, 5, 6 ч.3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкти владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Враховуючи наведене, позивач підлягає поновленню на займаній посаді начальника штабу Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) Управління МВС України в Закарпатській області.
Згідно з вимогами ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України.
Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності судового рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих ним наказів.
Положення ст.19 Конституції України закріплене у ст.9 КАС України, яка передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, наявних у матеріалах справи доказів, на підставі аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
У відповідності до ч. ч. 3, 5 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат, понесених сторонами, судові витрати по справі не стягуються та за рахунок Держбюджету не компенсуються.
Керуючись статтями 160, 161, 163 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування окремих наказів - задовольнити.
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України в Закарпатській області від 04.02.2015 року № 143 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) УМВС області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в ОВС за п. 64 «є» ( за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим та начальником складом органів внутрішніх справ України».
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління МВС України в Закарпатській області від 09.02.2015 року № 22 по особовому складу в частині звільнення (позивача) з ОВС за п. 64 «є» ( за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим та начальником складом органів внутрішніх справ України» (із поставленням на військовий
облік).
3. Поновити, ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника штабу Мукачівського МВ (з обслуговування м. Мукачева та Мукачівського району) Управління МВС України в Закарпатській області.
4. Зобов'язати Управління МВС України в Закарпатській області виплатити, ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 12.02.2015 р. по 12.05.2015 р. в сумі 12691, 26 грн. (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто одну гривню двадцять шість копійок).
5. Допустити до негайного виконання Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді та виплаті заробітної плати за один місяць в сумі 4578, 08 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім гривень вісім копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяОСОБА_3