Справа № 2-293/10
Номер провадження 0
22 березня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді - Куценка О.В.
при секретарі - Любович О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою власністю, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, зняття з реєстраційного обліку та виселення, суд,-
Встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати квартиру №22 в буд. №7 по вул. 50 років Жовтня в м.Кіровограді як об'єктом особистої приватної власності позивача, визнати відповідача таким, що втратив право користування даною квартирою, зняти з обліку та висилити без надання іншого жила.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та пояснив, що спірна квартира перебуває в іпотеці, а тому квартира не може бути об'єктом спільної сумісної власності. Звертався до відповідача з вимогою знятися з обліку та висилитися з квартири.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився та зазначив, що укладення іпотечного договору жодним чином не впливає на житлові права та права власності фізичних осіб. Оскільки квартира придбана у шлюбі, тому вона є спільною сумісною власністю подружжя. Право користування квартирою відповідач не втрачала і не втратила дане право після розірвання шлюбу з позивачем. Вимоги вважає безпідставними.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
Квартира АДРЕСА_1 набута у власність 01.11.2007 року.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Шлюб між сторонами було укладено 04.09.1993 року та розірвано згідно рішення Кіровського районного суду від 13.04.2009 року. Таким чином, спірна квартира набута в період шлюбу та є спільною власністю подружжя в рівних частках.
Підставою визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщення позивачем зазначається укладення договору іпотеки. При цьому, в позовній заяві посилається на ч. 4 ст. 156 ЖК України, яка вказує, що при припинення сімейних відносин не позбавляє особу права користування займаним приміщенням та ст. 386, 391 ЦК України, які стосуються захисту права власності. Дані норми жодним чином не стосуються порядку набуття та припинення права користування жилим приміщенням, як і не передбачено нормами Закону України "Про іпотеку" підстав для визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. В судовому засіданні не було встановлено таких підстав, а тому в задоволенні вимог про визнання відповідач таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно відмовити.
Більш того, відповідач є співвласником квартири, а відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Таким чином, відповідач має право користуватися належною часткою квартири, в тому числі проживати в належній квартирі та бути зареєстрованим в ній.
Відтак, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Судові витрати слід залишити по фактично понесеним.
На підставі ст. 60 СК України, 156 ЖК, 317, 386, 391 ЦК України, керуючись ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири особистою власністю, визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, зняття з реєстраційного обліку та виселення - відмовити.
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом одного місяця з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом перших 10-ти діб та апеляційної скарги протягом наступних 20-ти діб.
Суддя Кіровського О. В. Куценко
районного суду
м.Кіровограда