Справа № 2-5/10
Номер провадження 0
17 березня 2010 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:
головуючого судді -Бурко Р.В.
при секретарі - Науменко О.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою,-
Позивач звернулась до суду з позовом, яким просить встановити порядок користування земельною ділянкою по вулиці Ровенській, 17 в місті Кіровограді в відповідності з першопочатковими частками у вартості будинку, господарсь¬ких будівель та споруд. В ході розгляду цивільної справи позивач уточнила позовні вимоги та просить - визначити порядок користування земельною ділянкою по вулиці Ровенській, 17 в місті Кіровограді відповідно до додатку № 2 висновку № 382/3 судової будівельно-технічної екс¬пертизи від 15 березня 2007 року. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22 лютого 2006 року Другою кі¬ровоградською державною нотаріальною конторою по реєстру № 4-290 є власником 1/5 частини жилого будинку з відповідними надвірними бу¬дівлями, що знаходиться в місті Кіровограді по вулиці Ровенській, 17, першопочаткова част¬ка складає 4/25 частини будинку. Співвідповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, являються співвласниками домоволодіння № 17 по вул.. Ровенській м.Кіровограда, їм на праві спільної часткової власності належить:
- ОСОБА_2 - 1/2 частина будинку на підставі свідоцтва про право
власності від 24 січня 1979 року, виданого відділом комунального господарства виконавчого
комітету Кіровської районної ОСОБА_5 міста Кіровограда. Першопочаткова частка складає 18/25
частин будинку.
- ОСОБА_4 - 3/10 частини будинку на підставі свідоцтва про право влас¬ності від 24 січня 1979 року, виданого відділом комунального господарства виконавчого комітету Кіровської районної ОСОБА_5 міста Кіровограда. Першопочаткова частка складає 3/25 ча¬стин будинку.
В спільному фактичному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 955.2 м.кв.
Норма землекористування по вулиці Ровенській, 17 в місті Кіровограді рішенням вико¬навчого комітету Кіровоградської міської ОСОБА_5 не встановлена.
Між співвласниками будинку склалося фактичне землекористування і угоди про користу¬вання земельною ділянкою в відповідності до розміру їх першопочаткових часток в вартості будинку не було. Так як на даний час не досягнута згода відносно порядку користування земельною ділян¬кою, змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.
В судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги просять їх задовольнити, крім того представник позивача пояснив суду, що відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 ро¬ку № 7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивіль¬них справ" між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земе¬льну ділянку, на якій розташований будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався, або вона перебувала в користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про поря¬док користування нею, слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, госпо¬дарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну час¬ткову чи на час виникнення останньої. Відповідачі в порушення вимог п. „г", „є" ст. 96 ЗК України порушують мої права, як зе¬млекористувача і не дотримуються правил добросусідства. ОСОБА_5 до вимог ч. 2 ст. 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав в повному обсязі та надав аналогічні пояснення поясненням позивача ОСОБА_1
Відповідач ОСОБА_3 також позовні вимоги визнала в повному обсязі , однак в ході розгляду справи зазначила що не погоджується з висновком № 382/3 судової будівельно-технічної екс¬пертизи додадку № 2, а просить встановити порядок користування в тому порядку в якому він існує на сьогоднішній день.
Представник відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7 надав аналогічні пояснення поясненням ОСОБА_6
Вислухавши пояснення сторін по справі, проаналізувавши правовідносини між сторонами та надавши їм відповідну правову оцінку, дослідивши матеріали справи,встановивши такі факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
На підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22 лютого 2006 року Другою кі¬ровоградською державною нотаріальною конторою по реєстру № 4-290 ОСОБА_1 є власником 1/5 частини жилого будинку з відповідними надвірними бу¬дівлями, що знаходиться в місті Кіровограді по вулиці Ровенській, 17, першопочаткова част¬ка складає 4/25 частини будинку.
ОСОБА_2 та ОСОБА_4, являються співвласниками домоволодіння № 17 по вул. Ровенській м.Кіровограда їм на праві спільної часткової власності належить:
- ОСОБА_2 - 1/2 частина будинку на підставі свідоцтва про право
власності від 24 січня 1979 року, виданого відділом комунального господарства виконавчого
комітету Кіровської районної ОСОБА_5 міста Кіровограда. Першопочаткова частка складає 18/25
частин будинку.
- ОСОБА_4 - 3/10 частини будинку на підставі свідоцтва про право влас¬ності від 24 січня 1979 року, виданого відділом комунального господарства виконавчого комітету Кіровської районної ОСОБА_5 міста Кіровограда. Першопочаткова частка складає 3/25 ча¬стин будинку.
В спільному фактичному користуванні знаходиться земельна ділянка площею 955.2 м.кв.
Норма землекористування по вулиці Ровенській, 17 в місті Кіровограді рішенням вико¬навчого комітету Кіровоградської міської ОСОБА_5 не встановлена.
Між співвласниками будинку склалося фактичне землекористування і угоди про користу¬вання земельною ділянкою в відповідності до розміру їх першопочаткових часток в вартості будинку не існує.
ОСОБА_5 до ст. З0 Земельного кодексу України (діючого з 15 березня 1992 року) при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно -правовими угодами, укладеними до 01 січня 2002 року до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Договорами купівлі-продажу від 05.05.1977 року укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, від 29.10.1973 року укладеного мід Анкевич Е-А.Ю. та ОСОБА_9, від 16.08.1976 року укладеного між ОСОБА_9 та Анкевич В-А.Ю, від 06.05.1963 року укладеного між Анкевич В-А.Ю. та ОСОБА_2 договором дарування від 28.08.1973 року укладеного між Анкевич В-А.Ю. та ОСОБА_2 підтверджується, що продано та подарованно частини жилого будинку з належною частиною надвірних будівель, розташованих спірній земельній ділянці.
ОСОБА_5 до ст.120 ЗК України (діючого з 01 січня 2002 року) після 31.12.2001 року право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на
підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. Зазначене підтверджується також підпунктом г п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ".
ОСОБА_5 до ст.377 ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 01.01.2004 року, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, перехопи і право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди, розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки яка є необхідною для її обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Як вбачається із змісту договорів дарування та договорів купівлі продажу земельна ділянка не була предметом цивільно-правових угоди, рішення про її приватизацію відповідним державним органом не приймалось.
Стаття 88 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002 року, передбачає аналогічний статті 42 Земельного кодекс 1992 року порядок вирішення спорів щодо користування земельною ділянкою співвласників будинку. Зазначене випливає з роз*яснень, даних Пленумом Верховного Суду України в п.21 постанови від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" „виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст.88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою".
Згідно ст. 17 ЗК України (1990 року), яка діяла на час виникнення правовідносин, передача земельних ділянок у приватну власність провадилась ОСОБА_5 народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подавали заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_5 народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. ОСОБА_5 народних депутатів розглядала заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляла землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджувався з сільською (селищною) ОСОБА_5 народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подавався до районної (міської) ОСОБА_5 народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.
ОСОБА_5 до ст.ст. 22, 23 ЗК України (1990 року), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, категорично заборонялось. Право власності або право постійного користування землею посвідчувалось державними актами, які видавались і реєструвались сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_5 народних депутатів.
Аналогічні положення законодавства діють і на даний час. Так, ст. ст. 125, 126 ЗК України (2001 року), встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів , наданих сторонами.
ОСОБА_5 до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі необхідно віднести на рахунок позивача по фактично понесеним.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.17,22,23, 30,42,88,120,125,126 ЗК України, ст.377 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» ст..ст. ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.
Судові витрати та витрати по цивільній справі віднести на рахунок позивача ОСОБА_1 по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом одного місяця з дня його проголошення, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом перших десяти діб та апеляційної скарги протягом наступних двадцяти діб.
Суддя Кіровського Р. В. Бурко
районного суду
м.Кіровограда