Справа № 319/859/15-ц
Провадження №2/319/645/2015
11 червня 2015 року смт Куйбишеве
Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Скляра С.Ю.,
при секретарі судового засідання Шупті Т.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на утримання неповнолітніх дітей (аліментів), -
18 травня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки заробітку відповідача щомісячно. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що з відповідачем перебував у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду розірвано. На даний час діти проживають разом із батьком - позивачем ОСОБА_1, який самостійно займається їх вихованням і утриманням. У свою чергу, відповідач самоусунулася від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, матеріальної допомоги на їх утримання не надає. При цьому мати дітей - відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, займається підприємницькою діяльністю, на утриманні інших осіб не має. Невиконання відповідачем свого обов'язку утримувати дітей до їх повноліття ставлять позивача у скрутне матеріальне становище, в зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушений був звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги по тих підставах, які були викладені в позовній заяві, прохав їх задовольнити, надав судові відповідні пояснення. При цьому позивач додатково пояснив, що після того, як шлюб між сторонами було розірвано, за домовленістю старша дочка залишилася з ним, а менша дочка - з матір'ю. На початку квітня 2015 року позивач з м.Маріуполя Донецької області забрав до себе й меншу дочку ОСОБА_5, про що попрохала її бабуся - мати відповідача ОСОБА_2, так як остання наказала перервати навчання дитини, а сама продовжила здійснювати підприємницьку діяльність в с.Солодководне Розівського району Запорізької області. Позивач має дохід від обробітку земель сільськогосподарського виробництва та від ведення домашнього підсобного господарства, що дозволяє йому утримувати дітей на належному рівні, але вважає, що мати дітей - відповідач ОСОБА_2 так само має виконувати свій обов'язок з утримання дітей до їх повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце його проведення повідомлялася належним чином, причини своєї неявки судові не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі не заявила (а.с.18,19).
За згоди позивача ОСОБА_1 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Суд, вислухавши позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Сторони у справі - позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 жовтня 2003 року, який розірвано відповідно до рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 25 червня 2013 року (а.с.2-3).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на даний час знаходяться на утриманні батька - позивача ОСОБА_1 та мають задовільний стан здоров'я (а.с.4-6).
З матеріалів справи випливає, що після розірвання шлюбу сторони дійшли згоди з приводу того, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей (а.с.2 зворотна сторона).
Так, старша донька ОСОБА_4 залишилася проживати разом із батьком - позивачем ОСОБА_1, а менша донька ОСОБА_3 із матір'ю - відповідачем ОСОБА_2.
На початку квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 з м.Маріуполя Донецької області забрав до себе меншу дочку ОСОБА_5, про що попрохала її бабуся - мати відповідача ОСОБА_2. Дане прохання бабусі було обумовлено тим, що відповідач ОСОБА_2 заборонила дитині відвідувати школу та припинила її навчання.
Позивач у середині квітня 2015 року поселив доньку ОСОБА_3 у своєму будинку в с.Мар'янівка Куйбишевського району Запорізької області та забезпечив її навчання у місцевій школі (а.с.6,15).
З цього часу ОСОБА_1 самостійно утримує малолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за рахунок доходів, отриманих від ведення домашнього підсобного господарства та обробітку земель сільськогосподарського виробництва (а.с.13,14).
При цьому, мати дітей - відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою, займається підприємницькою діяльністю та має від цього дохід, на утриманні інших осіб не має. Викладене дає підстав для висновку про те, що відповідач в змозі приймати участь в утриманні дітей.
Разом з цим, відповідач ОСОБА_2 не дбає про матеріальне благополуччя дітей, чим фактично ухиляється від обов'язку їх утримувати.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує (стаття 182 СК України):
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
5)
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Беручи до уваги те, що між сторонами існують суперечки та неузгодженість щодо спільного утримання дітей, в той час як закон покладає обов'язок щодо утримання дітей рівною мірою на обох батьків, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
Оскільки позивача ОСОБА_1 при пред'явленні до суду позову звільнено від оплати судових витрат, а рішення ухвалено на її користь, суд, у відповідності до вимог, передбачених ст.88 ЦПК України, має підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави судових витрат в сумі 243 грн. 60 коп..
Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.51 Конституції України, стст.180-183 СК України, стст.10,11,60,88,209,212-215,224-226, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка м.Маріуполь Донецької області, зареєстрована адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, бул.50 років ЖовтняАДРЕСА_1, фактична адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт громадянина України серії СА №100412, виданий Куйбишевським РВ УМВС України в Запорізькій області від 05 грудня 1995 року, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, і доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 (тридцять) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 травня 2015 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 243 (двохсот сорока трьох) гривень 60 (шістдесяти) копійок (отримувач коштів: Державний бюджет Куйбишевського району Запорізької області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37892243; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача №31217206700152; код класифікації доходів бюджету 22030001).
Рішення допускається до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-денного строку з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив - Куйбишевським районним судом Запорізької області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: С.Ю.Скляр