Справа № 758/12003/13-ц
про залишення позовної заяви без руху
20 вересня 2013 року суддя Подільського районного суду м.Києва Гребенюк В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київспецтранс», про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позов за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України заявник повинен вказати ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий.
У порушення зазначених вимог закону, позивачем не зазначено свого та відповідача номер засобів зв'язку, якщо такий відомий.
Згідно ч. 4 ст. 119 ЦПК України заява повинна містити крім викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування також має відповідати іншим вимогам, встановлених законом.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Статтею 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій чи делегованих повноважень.
Згідно ст. 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
У порушення зазначених вимог закону, у позовній заяві не викладені обставини на яких ґрунтуються вимоги позивача, зокрема, потребують уточнень позовна вимога про зобов'язання вчинити відповідача вчинити дії, оскільки у позовній заяві не обґрунтовано вибір підсудності спору, поданого в порядку позовного провадження, що позбавляє суд визначити вид спірних правовідносин та у якому порядку повинна розглядатися зазначена справа.
Крім того, положеннями вказаної статті не передбачено вибраного способу захисту порушеного права викладеного позивачем у п. 2 позовної заяви.
Частиною 1 статті 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 119 - 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Київспецтранс», про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Копію цієї ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВ. В. Гребенюк