Справа №2-199/09
15 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді Стамбули М.І.
при секретарі Ігнатенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ВГІРФО Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення з усіма членами сім'ї, зняття з реєстрації та позов Стародубовської Олесі Юріївни, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ВГІРФО Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, треті особи на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації та виселення з усіма членами сім'ї, вселення,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 Кассар, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради орган опіки та піклування про виселення із жилого приміщення відповідачів, посилаючись на те, що вона є основним квартиронаймачем квартири № 3, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та сплачує всі комунальні послуги за прописаних членів сім'ї. У вказаній квартирі зареєстровані її члени сім'ї: чоловік - ОСОБА_2 , онука - ОСОБА_5 її син ОСОБА_4 , дочка - ОСОБА_3 , яка була зареєстрована в квартирі ще у 1990р., та її сини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яких позивач, на прохання дочки Ганни після її повернення з синами з Сірії в кінці травня 2007р., зареєструвала за своєю адресою. Стверджує, що Ганна просила зареєструвати дітей тимчасово, але потім повідомила, що вони будуть проживати з нею в квартирі постійно, та запропонувала позивачу та її чоловіку виїхати з квартири добровільно, але позивач відмовилася виїжджати з квартири і з цього моменту їх життя стало жахливе, кожного дня вони сваряться з відповідачем та їх сварки доходять до її побиття, в результаті чого вона змушена була неодноразово звертатися до міліції з заявами. У зв'язку з чим просить виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 на підставі ст.116 ЖК України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 частково змінила позовні вимоги, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 проживаючи в квартирі АДРЕСА_1 створює для всіх зареєстрованих мешканців квартири та будинку неможливі умови для життя та просила виселити з вказаної квартири ОСОБА_3
Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 вдруге змінила позовні вимоги та звернулася разом з ОСОБА_2 , третьою особою по справі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача, з позовом до ОСОБА_3 , ВГІРФО Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення з усіма членами сім'ї, зняття з реєстрації, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 та її сини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Кассар - тимчасово зареєстровані на підставі оману з боку її дочки, проживаючи в квартирі АДРЕСА_1 та втративши право на житлову площу у ній відповідно до ст.ст.71, 98 ЖК, створює для всіх зареєстрованих мешканців квартири та будинку неможливі умови для життя та просили визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселити її з дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Кассар відповідно до ст.116 ЖК і зняти їх з реєстрації у вказаній квартирі.
Під час судового розгляду справи ОСОБА_5 , третя особа по справі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , звернулася з позовом до ОСОБА_3 , ВГІРФО Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області, треті особи на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради орган опіки та піклування про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації та виселення з усіма членами сім'ї, вселення, мотивуючи тим, що її тітка - ОСОБА_3 , яка до 1999р. проживала в квартирі бабусі, а у 2007р. знову стала проживати в ній, та її сини ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Кассар - тимчасово зареєстровані у 2007р. після приїзду з Сірії, проживаючи в квартирі АДРЕСА_1 та втративши право на житлову площу у ній відповідно до ст.71 ЖК, створила для неї та її дітей неможливі умови для життя і виштовхала їх з квартири де вони проживали на законних підставах і тому на теперішній час вони змушені проживати в іншому приміщенні, просить суд визнати ОСОБА_3 та її дітей громадян Сірії: Омара та ОСОБА_7 такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 та виселити їх і зняти їх з реєстрації у вказаній квартирі, вселити позивача та її дітей: Даниїла та Євгенію у квартиру АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали заявлені вимоги у повному обсязі, за підставами вказаними у позові, просили суд позов задовольнити.
ОСОБА_2 , в судовому засіданні, підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, за підставами вказаними у позові, просив суд позов задовольнити.
ОСОБА_5 , в судовому засіданні, підтримала заявлені вимоги у повному обсязі, за підставами вказаними у позові, просила суд позов задовольнити
Відповідач та її представник, у судовому засіданні, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не визнали та заперечували проти їх задоволення, зазначивши, що жодна обставина вказана в позовних заявах позивачів не відповідає дійсності. Стверджуючи, що працюючи закордоном вона передавала гроші ОСОБА_1 та приїхавши з Сірії вона, за згодою позивачів, суттєво поліпшила благоустрій квартири: купила кухню, зробила ремонт в квартирі, що підтверджується доданими документами. Твердження матері, що вона її б'є, не відповідають дійсності, оскільки жодного разу не била та й позивачем не надано доказів цих обставин, а навпаки бабуся била своїх онуків її дітей, що підтверджується матеріалами органу опіки та піклування, за те, що онук телефонував з квартирного телефону на мобільний. Щодо позовних вимог ОСОБА_5 , відповідач зазначила, що вона постійно проживала з 1986р., як член сім'ї винаймача, яким є її мати ОСОБА_1 , в квартирі АДРЕСА_1 , з 1993р. ще перебуває на реєстраційному обліку та є громадянином України і на підставі ст. 65 ЖК України має рівні права користування житлом з іншими членами сім'ї та постійне місце проживання в ній. Ніколи не виїжджала на інше постійне місце проживання. Вважає, що за час її тимчасового перебування закордоном не втратила право користування житловим приміщенням в квартирі, так як її особисті речі залишилися в квартирі де вона постійно проживає та перебуває на реєстраційному обліку по теперішній час. Її неповнолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , громадяни України, вселилися та були зареєстровані у вказаній квартирі відповідно до вимог законодавства України та за згодою наймача квартири - її матері. ОСОБА_5 , добровільно, зібравши свої речі виїхала з квартири, ніхто її не виганяв і не перешкоджав у проживанні в квартирі. На підставі наведеного просить суд відмовити у задоволенні позовів за їх необґрунтованістю.
Представник органу опіки та піклування, у судовому засіданні, позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не визнала у повному обсязі, а позовні вимоги ОСОБА_5 визнала лише в частині вселення позивача з дітьми до квартири, зазначивши, що ОСОБА_3 на теперішній час іншого житла не має, а її діти є неповнолітніми просила суд постановити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник ВГІРФО Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області в судове засідання, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило.
Вислухавши ОСОБА_1 її представника, ОСОБА_2 , Стародубовську О.Ю., ОСОБА_3 її представника, представника органу опіки та піклування, дослідивши представлені докази, суд вважає заявлені вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтованими та таким, що задоволенню не підлягають, а позовні вимоги ОСОБА_5 підлягаючими частковому задоволенню лише в частині вселення її та дітей із слідуючих обставин:
Відповідно до ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Тобто ОСОБА_3 - дочка наймача квартири ОСОБА_1 , була вселена на правах члена сім'ї наймача, а тому користується нарівні з наймачем усіма правами, що випливають з договору найму жилого приміщення. Твердження позивачів, що вона втратила право користування жилим приміщенням у зв'язку з тим, що вона тривалий час не проживала та не користувалася спірним жилим приміщенням так як перебувала закордоном, не відповідає дійсним обставинам справи, тому, що в період її відсутності, позивачі жодного разу не звернулися до відповідних органів для визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням відповідно до вимог ст.71 ЖК України та зняття її з реєстраційного обліку, а лише після її довгострокової відсутності, біля 7 років, коли вона повернулась та за згодою позивачів поселилася в спірній квартирі, за місцем своєї постійної реєстрації, в позивачів виникла така потреба.
Відповідно до ст.65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням. Тобто ОСОБА_3 - дочка наймача квартири ОСОБА_1 , користуючись нарівні з наймачем усіма правами, що випливають з договору найму жилого приміщення правомірно вселила своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до спірного жилого приміщення відповідно до вимог Закону та за згодою наймача квартири та членів її сім'ї.
Відповідно до довідки виданої КП «Дніпровський ХБК», за адресою АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 Кассар Махмуд, ОСОБА_7 Махмуд.
Відповідно до копії паспорту ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , кв.3 з 14.05.1993р.
Вимоги позивачів щодо виселення ОСОБА_3 разом з дітьми, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивачами не надано належних доказів, що відповідач систематично руйнує чи псує жиле приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших проживання із нею в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, а спірне приміщення вона зайняла за згодою наймача та членів сім'ї, що підтверджується матеріалами справи. Та навпаки, відповідно до наданих відповідачем заперечень, вбачається, що відповідач частково поліпшила побутові умови в спірній квартирі, шляхом проведення ремонту, купівлі меблів, що не заперечується позивачами.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_5 про вселення її та її дітей до спірного житлового приміщення, суд вважає, що вони підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_5 є онукою ОСОБА_1 , тому відповідно до ст.64 ЖК України, як член сім'ї наймача, які проживають разом з ним, має право користуватися нарівні з наймачем усіма правами, що випливають з договору найму жилого приміщення, тобто квартири № 3 розташованої в будинку АДРЕСА_1 , а відповідно до ст.65 ЖК України такі права мають і її малолітні діти Даниїл та Євгенія.
На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги стосовно визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право на житлову площу в квартирі АДРЕСА_1 та виселення її разом з дітьми Омаром і ОСОБА_7 та зняття їх з реєстрації необґрунтовані, у зв'язку з чим такі, що задоволенню не підлягають. А позовні вимоги ОСОБА_5 стосовно вселення її та її дітей Даниїла і Євгенії в квартиру АДРЕСА_1 підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст.ст.64, 65, 71, 116 ЖК України, ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ВГІРФО Дніпровського ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення з усіма членами сім'ї, зняття з реєстрації відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Позов Стародубовської Олесі Юріївни, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_5 та її малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . в квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня винесення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя М.І. Стамбула