Справа № 2-205
2009 р .
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
“07“ травня 2009р. Братський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Губанової В.М.
при секретарі : Тягнирядно І.Г.
за участю прокурора Чуйкова К.Е.
розглянув у відкритому судовому засіданні с-ща Братське
справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління агропромислового розвитку Братської районної державної адміністрації Миколаївської області про поновлення на роботі, стягнення суми заробітної плати та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 19 серпня 2004 року, вона була прийнята на роботу в управління агропромислового розвитку Братської РДА на посаду начальника відділу фінансово-господарського забезпечення. 14 березня 2008 року згідно наказу № 13/5а була позивачка звільнена із займаної посади за ст. 40 п. 3 КзпПУ за систематичне невиконання працівником трудових обов'язків. Однак, позивачка не згодна із звільненням, в зв'язку з тим, що даний факт являється неправомірним. Свої обов'язки, згідно посадової інструкції позивачка виконувала в повному обсязі, окрім того, вона виконувала всю роботу по нарахуванню та виплаті дотацій та компенсацій. Даний факт може засвідчити колишній начальник управління ОСОБА_2 , та начальник КРВ в Братському районі ОСОБА_3 . За час роботи було проведено комплексну ревізію КРВ - результати які були позитивними. У зв'язку з незаконним звільненням у березні 2008 рокувона зверталася до прокуратури Братського району, та до обласної ради профспілки, але належної допомоги її не надали. У серпні 2008 року вона звернулася до Міністерства праці та соціальної політики, в результаті чого вона 19 січня 2009 року отримала відповідь від Головного державного інспектора праці у Миколаївській області, від якого дізналася про причину її звільнення та розрахунок по заробітній платі, який був виплачений в повному обсязі 16.09.2008 року, що є порушенням ст. 116 КзпПУ.Копію наказу про звільнення та трудову книжку в день її звільнення вона не отримала. Тому вважає, що строк зверення до суду з даним позовом нею ен пропущений, згідно ст.ст. 223,235,236 КзпПУ та ст. 55 Конституції України. Також, позивачка вважає, що відповідач повинен її виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та компенсацію за несвоєчасну виплату заборгованості по заробітній платі. Позивачка вважає, що відповідач своїми діями завдав їй моральної шкоди та шкоди здоров'ю (копії лікарняних листів додаються), та була позбавлена зароблених коштів, не мала можливості влаштуватися на іншу роботу, повністю була позбавлена засобів до існування та не мала можливості випласчувати заборгованість по кредитам, у зв'язку з чим була вимушена звертатися за захистом своїх прав до організацій. Моральну шкоду позивачка оцінила в розмірі 20000 грн.
До початку судового засідання позивачка звернулася із письмовою заявою, в якій підтримала позовні вимоги в повному об”ємі, та просила слухатисправу у її відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні не визнав позовні вимоги, та просив відмовити в позові позивачці на підставі раніше наданих заперечень, та пояснив, що позивачкою допускалися порушення трудової дисципліни, за шо вона притягувалася до дисциплінарної відповідальності за систематичне невиконання вказівок начальника управління, неналежне виконання своїх обов'язків та порушення трудової дисципліни та винесено управлінням догану. Проти ОСОБА_1 прокурором Братського району порушено дисциплінарне провадження по факту порушення вимог ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Позивачці неодноразово пропонувалося отримати трудову книжку, однак до теперішнього часу вона її не отримала, це свідчить, що остання не мала наміру її отримувати та про відсутність вини в затримці видачі трудової книжки, адже позивачка проживає в с-щі Братське та має можливість прийти до управління і отримати власноручно дану книжку. Розрахунок по заробітній платі та іншим платежам проведений в повному об'ємі.
Прокурор Чуйков К.Е. не визнав позовні вимоги та просив відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до управління агропромисловго розвитку Братської районної державної адміністрації Миколаївської області з позовом про поновлення її на посаді начальника відділу фінансово-господарського забезпечення, стягнення на її користь компенсації за несвоєчасну виплату заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. 19 серпня 2004 року, вона була прийнята на роботу в управління агропромислового розвитку Братської РДА на посаду начальника відділу фінансово-господарського забезпечення. 14 березня 2008 року згідно наказу № 13/5а була позивачка звільнена із займаної посади за ст. 40 п. 3 КзпПУ за систематичне невиконання працівником трудових обов'язків. Працюючи на посаді начальника відділу в останній період перед звільненням допускалися порушення трудової та фінансової дисципліни на підставі ревізії контрольно- ревізійного відділу Братського району та прокуратури Братськього району, за які вона притягувалася до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується наказом №6 від 26 лютого 2008 року. Від підпису позивачка відмовилася. Накази нею не оскаржувалися. Постановою прокуратури Братського району та КРВ Братського району дійсно встановлено факт порушення фінансовї діяльності ОСОБА_1 та допущено ряд порушень з боку фінансової звітності та бухгалтерського обліку. Профспілковими зборами вирішено звільнити із займаної посади ОСОБА_1 , яка двічі відмовлялася приймати участь у зборах, що засвідчено підписами працівників управління. На підставі даних порушень та доган, позивачку було звільнено з роботи наказом №13 від 14 березня 2008 року на підставі ст. 40 п. 3 та ст. 147 п. 2 КзпПУ. 19 березня 2008 року та 31 жовтня 2008 року складено акт працівниками управління про те, що вони приходили додому до ОСОБА_1 для вручення особисто в руки трудової книжки та передати ключі від сейфів та документацію, однак остання двері їм не відчинила.
24 березня, 31 березня, 09 квітня, 02 червня та 12 вересня 2008 року управління гропромислового розвитку письмово з повідомлення відправляли листи, повідомляючи позивачку про те, що вона звільнена з посади та просили забрати з роботи трудову книжку. Однак позивачка не реагувала на повідомлення. Тому вини з боку управління немає, так як позивачка була повідомлена належним чином.
На підставі ст. 116 КзпП України, при звільенні працівника, виплата всіх сум, що належать йому від підприємвства, проводиться в день звільнення працівника. Якщо працівник в цей день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Згідно розрахунково-платіжних відомостей, управління повністю розрахувалося із позивачкою, однак із порушенням трудового законодавства про виплату розрахункових, пояснюючи в судовому засіданні браком коштів у фонді заробітної плати, однак суд вважає правильними дії управління агропромислового комплексу, так як ним неодноразово позивачка повідомлялася про звільнення та отримання трудової книжки, підписуючи повідомлення власноручно.
Однак, відповідно до ст. 151 КзпПУ дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку встановленому чинни законодавством, тобто до комісії по трудових спорах або до суду. Однак протягом трьох місяців (ст. 225 КзпПУ) позивачка не зверталася до комісії по трудових спорах чи до суду про оскарження дисциплінарного стягнення та незаконного звільнення з роботи, тому суд вважає строк для звернення до суду про поновлення її на роботі пропущеним, так як позивачка не надала вагомих підстав та доказів для його поновлення.
Заяви, які подаються позивачкою до позовної заяви в якості доказу того, що вона зверталася в установи про своє звільнення та витребування трудової книжки і інших документів до уваги судом не приймаються, та як на них відсутня дата та підписи позивачки.
Лікарняні листи, які були надані позивачкою як доказ моральної шкоди в результаті звільнення судом не приймаються до уваги, так як вони були виписані в жовтні 2007 року та в лютому 2008 року, тобто до звільення її з посади.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10, 214, 215 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до управління агропромислового розвитку Братської районної державної адміністрації Миколаївської області про поновлення на роботі, стягнення суми заробітної плати та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення набирає законної сили, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
На рішення протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд, з подачею одночасно копії апеляційної скарги безпосередньо в апеляційний суд Миколаївської області.
Суддя підпис
з оригіналом згідно
Суддя -