справа № 2-а-137/11
провадження № 2-а-137/11
24.01.2011
Іменем України
24 січня 2011 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Петришин Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачені кошти,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до - Управління Пенсійного фонду України у Броварському районі (далі - Управління ПФУ у Броварському р-ні) про визнання дій протиправними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії. Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії. В Управлінні Пенсійного фонду України в Броварському районі позивач перебуває на обліку. В 2010 році йому стало відомо, що доплата до пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, яку він отримує, нараховується невірно. Позивачу повинна виплачуватись доплата як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, але вказана допомога виплачується йому в значно меншому розмірі. Крім того відповідно ст. 51 цього ж закону йому як особі, віднесеній до категорії 4, повинна виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, але позивачу вона виплачується в розмірі 5 % від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В грудні 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок доплати як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, але отримав відмову в задоволенні своїх вимог.
В зв'язку з цим позивач звернувся до суду та просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Броварському р-ні в частині відмови в перерахунку доплати як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю та додаткової пенсії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Броварському районі провести перерахунок зазначеної доплати відповідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії відповідно ст. 51 цього ж Закону в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та здійснити їх виплату з врахуванням вже проведених виплат, починаючи з 01.05.2010 року.
Представник відповідача надав до суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнає в повному обсязі мотивуючи тим, що розмір доплати позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю та додаткової пенсії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, нараховується на підставі постанов Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання. Управління Пенсійного фонду України є органом виконавчої влади, а тому не виконувати чинні постанови вищого органу виконавчої влади не в праві.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, об'єктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Управлінні ПФУ у Броварському районі, є особою, що постійно проживає в зоні посиленого радіологічного контролю та отримує доплату, як непрацюючий пенсіонер, що проживає в зоні підвищеного радіологічного контролю в розмірі 5 грн. 20 коп. та додаткову пенсію як особа, віднесена до категорії 4 в розмірі 5 % від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою про перерахунок доплати, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні підвищеного радіологічного контролю відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, але отримав відмову в задоволенні своїх вимог.
Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Броварському районі від 10.12.2010 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Статус того, що ОСОБА_1 постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи підтверджується посвідченням серії В-П №031931 від 14.10.1993 року, що видане Київською обласною державною адміністрацією.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Порядок обчислення доплат громадянам, які проживають в зоні підвищеного радіологічного контролю та додаткових пенсій визначається Кабінетом Міністрів України. Проте, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Тому Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом №79б-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій. Навпаки, у ч.1 ст.67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У Законі №796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом №796-ХІІ, є безпідставним.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при визначенні розміру доплати громадянам, які проживають в зоні підвищеного радіологічного контролю та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, застосуванню підлягає ст.ст.39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654, якою керується відповідач при нарахуванні вказаної доплати позивачу, що істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Конституційний суд неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України, зокрема рішення КСУ від 06.07.199 року № 8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002,від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20- рп/2004, від 11.102005 року № 8-рп/2005, визначено, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту і обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду. України в Броварському районі Київської області провести перерахунок ОСОБА_1 доплати як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, що передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії, як особі віднесеній до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 51 цього ж Закону, починаючи з 17.06.2010 року та здійснити їх виплату з урахуванням вже проведених виплат.
З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 19, 46, 22, 75, 92 Конституції України, ст. 39, 51, 67 Закону України» Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 4, 8, 9-12, 94, 128, 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області провести перерахунок ОСОБА_1 доплати як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії, як особі віднесеній до категорії 4 в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 17 червня 2010 року та здійснити їх виплату з урахуванням вже проведених виплат.
Постанова суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.
Порядок набрання постановою законної сили передбачено ст. 254 КАС України.
Суддя Н. М. Петришин