08 червня 2015 р.Справа № 621/786/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Любчич Л.В.
Суддів: Спаскіна О.А. , Сіренко О.І.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представників відповідача Лісовського О.П., Гаращенко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області на постанову Зміївського районного суду Харківської області від 20.04.2015р. по справі № 621/786/15-а
за позовом ОСОБА_3
до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
20 квітня 2015 року постановою Зміївського районного суду Харківської області адміністративний позов ОСОБА_3 (далі-позивач,ОСОБА_3 ) до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області (далі- відповідач, УПФУ в Зміївському районі про зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, відповідно до ст.ст. 51, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ - протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Зміївському районі Харківської області здійснити збільшення пенсії ОСОБА_3 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 1 % заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожний рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75 % цього заробітку, починаючи з 6 березня 2015 року.
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: судом першої інстанції не враховано, що відповідач при обчисленні пенсії діяв на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі-Закон №1058-IV), де зазначено, що у разі. якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі-Закон № 796-ХІІ) та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором. Також УПФУ в Зміївському районі зазначає, що право на державну пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мають особи, віднесені до категорії 1. в той час як позивач має третю категорію.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Зміївському районі має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а. с. 9) і має право на пільги і компенсації згідно із Законом № 796-ХІІ.
21.07.2011 року позивачу, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, було призначено пенсію відповідно до статті 55 Закону №796-XII із зменшенням пенсійного віку на 5 років.
В березні 2015 року позивач звернувся до УПФУ в Зміївському районі з заявою у якій просив збільшити розмір пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Законом № 796-ХІІ на 1% заробітку, який був розрахований при визначенні розміру пенсії, за кожен рік роботи понад 20 років стажу, але не вище 75% цього заробітку.
03.04.2015 року УПФУ в Зміївському районі у листом за № 31/С-9 зазначило, що у позивача відсутнє право на призначення державної пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 10-12).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 51,56,57, а відповідач безпідставно відмовив позивачу у проведенні вказаного перерахунку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.49 Законом № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Зміївському районі та отримує пенсію за віком, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до статті 55 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) особам, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 кален дарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році із зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) і цього Закону.
Посилання УПФУ в Зміївському районі на те, що особі призначається одна пенсія за її вибором згідно з пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, колегія суддів вважає безпідставним і зазначає наступне.
У пункті 13 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV зазначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного грошового утримання, зокрема й відповідно до Закону №796-XII, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.
Разом з тим, відповідно до статті 15 Закону №1788-XII умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом №1788-XII.
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1788-XII або спеціальним Законом №796-XII.
Статтею 56 Закону №796-XII передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з пунктом 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом №796-XII не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частині першій статті 28 Закону №1058-IV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Зміївського районного суду Харківської області від 20 квітня 2015 року по справі № 621/786/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Любчич Л.В.
Судді Спаскін О.А. Сіренко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 12.06.2015 р.