28 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-1715/11/1470
Категорія: 8.3.3Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Єщенка О.В.,
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Техно" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2010 р. № 0009211501/0, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алан-Техно" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2010 р. № 0009211501/0.
В обґрунтування позову зазначалося, що ДПІ невиїзну документальну перевірку податкової декларації за вересень 2010 було проведено з порушенням вимог податкового законодавства, а саме порушено граничний строк проведення даного виду перевірки, під час проведення такої перевірки ДПІ не враховано дані податкової декларації за жовтень 2010 року, в якій за звітній період вересня 2010 року були виправлені виявлені помилки, а відтак просить суд визнати дії ДПІ по проведенню перевірки ТОВ «Алан-Техно» протиправними, скасувати податкове повідомлення рішення, винесене на підставі зазначеного акту.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва №0009211501/0 від 28.12.2010 року. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Миколаєва Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
19.10.2010 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 9004409811 від 19.10.2010 року за вересень 2010 року.
22.11.2010 року позивачем подано податкову декларацію за жовтень 2010 року, в якій за звітний період вересня 2010 року були виправлені виявлені позивачем помилки, і в додатку до неї «розрахунок коригування сум ПДВ по податковій декларації з ПДВ» виключено у зв'язку з арифметичною помилкою суми ПДВ в розмірі 15265,00 грн., які були помилково включені до податкового кредиту з ПДВ, як сплачені ТОВ «Максима-Ойл».
14.12.2010 року ДПІ було здійснено невиїзну документальну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість платника податку ТОВ «Алан-Техно».
Під час перевірки відповідачем було досліджено податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за вересень 2010 року. В результаті перевірки та аналізу виявлених шляхом автоматизованого співставлення даних податкової звітності на рівні ДПА України розбіжностей встановлено розбіжність між показниками податкових зобов'язань та податкового кредиту розрізі контрагентів ТОВ «Максима-Ойл» за вересень 2010 року у сумі ПДВ 15184,00 грн.
На підставі пункту 1 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (який діяв на момент проведення перевірки) державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до вимог пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Так, 14.12.2010 року ДПІ у Жовтневому районі здійснювала невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт №1438/15- 13849530 від 14.12.2010 року. Зазначеним актом перевірки зафіксований факт порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.4, п.7.2, пп. 7.4.5,п.7.4 та п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону країни «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р.№168/97-ВР (далі - Закон №168) та встановлено завищення ТОВ «Алан-Техно» податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2010р. в сумі 15184грн.
Пунктом 10.1. ст.10 Закону № 168 визначено, що платники податку, зазначені у ст.2 цього Закону, є відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.
Згідно з п.1.3 ст.1 Закону №168 платником податку є особа, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
є) опис (номенклатуру) товарів (робіт,послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Пунктами 2,4,5 «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №165 (далі - Порядок №165) передбачено, що податкову накладну складає особа, зареєстрована як платник податку у податковому органі і якій присвоєний індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість в податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань по продажу товарів (робіт, послуг) продавця в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг); податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою (в тому числі незареєстрованою платником податку на додану вартість), особою.
Відповідно до пп. 7.2.4 п.7.2. ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накиданих надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168:
- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
- у разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
В той же час будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п.2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.
Перевіркою встановлено, що на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2001 року та системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту, ТОВ «Алан-Техно» до складу податкового кредиту за вересень 2010 року включено суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Максима-Ойл», а саме:
- податкова декларація з ПДВ за вересень2010 року
- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів
за вересень 2010 року. Відповідно до аналізу виявлених шляхом автоматизованого співставлення даних податкової звітності на рівні ДПА України розбіжностей існує розбіжність між показниками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Максима-Ойл» з ТОВ «Алан-Техно» за вересень 2010 року у сумі ПДВ 15184грн., з причини того, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Максима-Ойл» анульовано.
Отже, ТОВ «Максима-Ойл» не є платником ПДВ та відсутній індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість відповідно до якого здійснюється справляння податку на додану вартість.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Техно" відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва Державної податкової служби - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Техно" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2010 р. № 0009211501/0 відмовити в повному обсязі.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя О.В.Єщенко
суддя О.О.Димерлій
суддя В.Л.Романішин