11 червня 2015 року Справа № 876/1553/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Яворського І.О.,Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення вихідної допомоги, -
В листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" (далі - ДПОПР«Украерорух») в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Львівського РСП ДПОПР «Украерорух»), Львівського обласного військового комісаріату про стягнення одноразової грошової допомоги на суму 48926,63 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р. було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду та поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р. позов було задоволено повністю.
Із зазначеною постановою не погодився відповідач - ДПОПР«Украерорух» та подало апеляційну скаргу, мотивація якої зводиться до незаконності постановлення ухвали про відмову в задоволенні клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду та пропущення позивачем процесуальних строків звернення до суду. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про залишення адміністративного позову без розгляду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Директор Львівського РСП «Украерорух» двічі подавав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його зайнятістю в інших судових процесах. Проте, відповідно до ч.4 ст.196 та п.2 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України - першого заступника Міністерства оборони України №105-ПМ від 10.12.2009 р., ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас на підставі пункту «б» (за станом здоров'я) ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Вислуга років у Збройних Силах України на момент звільнення позивача становило 23 роки.
30.12.2009 р. Генеральним директором Львівського РСП ДПОПР «Украерорух» було прийнято Наказ №651/о, згідно якого ОСОБА_1 було виключено з 31.12.2009 р. із списку особового складу Львівського РСП «Украерорух».
Згідно довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України №10.1-1164 від 30.12.2009 р., виданої ОСОБА_1 , останній був задоволений по 31.12.2009 р. такими видами грошового забезпечення: оклад за військовим званням (ОВЗ) - 65,00 грн., посадовий оклад (ПО) - 2 700,00 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 35% від ПО, ОВЗ - 967,75 грн., всього розмір грошового забезпечення на місяць становив - 3 732,75 грн., грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік виплачено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів зазначеного підприємства. Крім того, розрахунок суми одноразової грошової допомоги відповідачем не оспорюється.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.
Згідно із Законом України від 20 грудня 1999 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), зокрема згідно з абзацом першим пункту 2 статті 15 зазначеного Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 1281 від 19.07.1999 р. «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України», грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до підприємства, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 104 від 07.02.2001 р. «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ, організацій» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
При цьому фінансування витрат на утримання підрозділів системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.
Відповідно до пункту 1 постанови № 104, виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення, зокрема, входять одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2012 р., видатки на її виплату здійснюються за кодом «грошове забезпечення військовослужбовців».
Оскільки виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства, виплата одноразової грошової допомоги зазначеним військовослужбовцям при звільненні зі служби також здійснюється за рахунок коштів підприємства. Міністерство Оборони України не здійснює нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, та не несе відповідних зобов'язань зі здійснення таких видатків.
При цьому судом першої інстанції підставно враховано правову позицію Верховного Суду України, яка викладеною у постанові № 21-270а14 від 15.07.2014 р..
Щодо строків звернення ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такий пропущений з поважних причин і підлягає поновленню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач з метою реалізації свого права на судовий захист звертався з відповідним позовом Шевченківського районного суду м.Львова та до Залізничного районного суду м.Львова. Зокрема, ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 21.07.2011 р. позовну заяву було повернуто ОСОБА_1 , яку останній оскаржив у апеляційному порядку, за наслідками чого ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення.
Крім того, з матеріалів справи, зокрема, із відповіді Львівського апеляційного адміністративного суду №К-67/15 від 16.01.2015 р., наданої на запит ДПОПР«Украерорух» від 12.01.2015 р. щодо надіслання ОСОБА_1 копії ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 р. у справі №2а-1494/11, судом встановлено, що копію вказаної ухвали позивачу було надіслано Львівським апеляційним адміністративним судом 23.09.2013 р. простою кореспонденцією, у зв'язку з обмеженим фінансуванням Львівського апеляційного адміністративного суду в 2013 році.
Згідно статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Отже, суд першої інтонації прийшов до обґрунтованого висновку про те, що пропущений позивачем строку звернення до адміністративного суду із зазначеними вище вимогами, підлягає поновленню.
Беручи до уваги ту обставину, що доводи апелянта ґрунтувалися лише на пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що питання виплати одноразової грошової допомоги в контексті ч.3 ст.72 КАС України не доказується при розгляді справи, обставини щодо їх достовірності у суду не виникає сумніву.
За таких обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно врахував наявні в матеріалах справи докази, які повністю підтверджують обставини наявності відповідної заборгованості відповідача перед позивачем, врахував вимоги діючого законодавства та підставно задовольнив позов.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 р. у справі прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року по справі №813/7624/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О. Яворський
С.П. Нос