10 червня 2015 року Справа № 160819/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Хобор Р.Б., Іщук Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області та відкритого акціонерного товариства «Полімер» про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах,
12 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати нечинним рішення комісії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - УПФ України в м. Івано-Франківську) від 14.02.2011 року та зобов'язати відповідача призначити йому пільгову пенсію. Крім того, просив визнати незаконними дії адміністрації ВАТ «Полімер» та зобов'язати адміністрацію видати всі необхідні довідки для призначення пільгової пенсії.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2012 року вказаний адміністративний позов у справі № 0907/2а-11865/11 задоволено. Визнано за позивачем право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Визнано відмову УПФ України в м. Івано-Франківську в призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 з часу звернення 25.01.2011 року незаконною. Зобов'язано УПФ України в м. Івано-Франківську призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах» з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» з часу звернення - 25.01.2011 року.
У поданій апеляційній скарзі відповідач УПФ України в м. Івано-Франківську просить зазначену постанову скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що надана позивачем пільгова довідка № 83 від 16.12.2010 року, видана ВАТ «Полімер» не може бути врахована і відповідно не може бути зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи позивача з 03.05.1990 року по 20.03.1992 року.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому з таких мотивів.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив із того, що він має необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах загальний та спеціальний трудовий стаж, який повністю підтверджується записами у трудовій книжці, а відмова відповідача у призначенні пенсії на пільгових умовах тільки з формальних та надуманих підстав.
Даючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працював з 14.08.1973 року по 02.09.1974 року та з 06.08.1985 року по 13.04.1990 року працював у ВАТ «Івано-Франківське шкіряне підприємство «Плай» на посаді апаратника і стругаля, з 28.04.1990 року по 20.03.1992 року у ВАТ «Полімер» на посаді пресувальника-вулканізатора в цеху гумово-технічних виробів (а.с. 7-9). Загальний стаж роботи за вказаними професіями складає 7 років 7 місяців та 19 днів.
Відповідно до Списку 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 10 від 26.01.1991 року, правом на пільгову пенсію користуються, зокрема, пресувальники-вулканізатори.
Оскільки трудова книжка ОСОБА_1, як основний документ про трудову діяльність працівника, містить достатні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, підстав для відмови в призначенні такої пенсії, про що просить апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що УПФ України в м. м. Івано-Франківську, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», діяло не на підставах, що передбачені Конституцією і чинними законами України, тобто протиправно, а тому позовні вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як працівнику, що був зайнятий на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, є підставними та правомірно задоволені судом першої інстанції.
Разом з тим, у ході апеляційного розгляду встановлено, що судом першої інстанції не вирішено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дії ВАТ «Полімер» та зобов'язання видати необхідні для призначення йому пільгової пенсії довідки.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При цьому за змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як слідує з матеріалів справи, другим відповідачем у даній справі є ВАТ «Полімер», яке не має статусу суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до нього не належать до юрисдикції адміністративних судів і повинні вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
З огляду на викладене, з урахуванням приписів п. 1 ч. 1 ст. 157 та ч. 2 ст. 201 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувану постанову у цій частині слід змінити та в частині заявлених позовних вимог до ВАТ «Полімер» закрити провадження у адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 201, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2012 року у справі № 0907/2а-11865/11 щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Полімер» змінити та закрити провадження у адміністративній справі у цій частині.
У решті постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення його копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Р.Б.Хобор
Л.П.Іщук