10 червня 2015 р. Справа № 876/1635/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.
за участю секретаря Бєлкіної Н.І.
представника позивача Гловака В.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2013 р. у справі №819/3068/13-a за позовом Приватного акціонерного товариства «Тернопількнига» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2013 р. у справі №819/3068/13-a за позовом Приватного акціонерного товариства «Тернопількнига» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Тернопільській області від 21.06.2013 року №0006311520, позов було задоволено повністю.
В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована неврахуванням висновків акту перевірки. Посилається на те, що відповідно до розрахунку сплати єдиного податку суб'єкта малого підприємництва - ПАТ «Тернопількнига», поданого 05.01.2012 р., виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2011 р. перевищує 300000 грн. Однак позивач не зареєструвався як платник ПДВ.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Як правильно встановив суд першої інстанції, ПАТ «Тернопількнига» зареєстроване в органах державної реєстрації 29.01.1992 року із наступним присвоєнням ідентифікаційного коду 02471198 та взяте на облік, як платник податків Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області 29.01.1992 року.
17.05.2013 року працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Тернопількнига» з питань правильності формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року. Перевіркою було встановлено порушення п. 181.1 ст. 181, пп. 183.2, 183,10 ст. 183 ПК України, а саме: заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 11.01.2012 року по 30.06.2012 року на суму 32109 грн., про що було складено акт перевірки № 3051/7/15-20/2471198 від 17.05.2013 року.
З цієї підстави було винесено податкове повідомлення - рішення № 0006311520.
В основі висновків акту перевірки лежить посилання на те, що позивач не був зареєстрований платником податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, 27.01.2012 р. ПАТ «Тернопількнига» подало до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області реєстраційну заяву від 27.01.2012 року про реєстрацію його платником ПДВ. Дана заява була отримана податковим органом, про що свідчить відмітка останнього про її прийняття.
Відповідно до п. 183.8 ст.183 ПК України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі статтею 184 цього Кодексу. Згідно з п.3.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011р. №1394, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 року за №1369/20107, податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу ( 2755-17 ) (пункт 1.5 розділу І, пункти 3.3, 3.4, підпункт 3.5.1 пункту 3.5 розділу III цього Положення). Податковий орган не відмовив позивачу у реєстрації платником ПДВ, та, відповідно, не надав жодного рішення з цього приводу.
Відповідно до п.3.11 Положення, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ податковий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за формою N 2-ПДВ не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у його заяві, або протягом 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника ПДВ податковим органом. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 5 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, податковий орган зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника ПДВ не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника ПДВ, зазначеного у його заяві. При цьому, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ також не було надано позивачу у визначеному вище порядку та строки, незважаючи на відсутність рішення про відмову у такій реєстрації.
Скаржником не було доведено наявність передбачених законодавством підстав для зняття з розгляду заяви позивача. Відтак, суд першої інстанції підставно встановив, що саме бездіяльність податкового органу призвела до того, що Приватне акціонерне товаристо «Тернопількнига»не було зареєстровано платником ПДВ.
Мотиви апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.12.2013 р. у справі №819/3068/13-a - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Бруновська Н.В.
Повний текст ухвали складений 12.06.2015 року.