11 червня 2015 року Справа № 876/5431/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Яворського І.О., Носа С.П.,
з участю секретаря судового засідання: Гелецького П.В.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
третьої особи: ОСОБА_3
представника третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_1 до Підмихайлівської сільської ради (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Підмихайлівської сільської ради з розгляду її звернень від 29.09.2010 р., 09.12.2010 р.,26.05.2011 р., 21.06.2011р.,12.09.2011 р.,14.09.2011р., 27.12.2011р., 27.12.2011р., 31.012012р., 02.04.2012 р.., 30.09.12р., 05.12.2012р., 17.01.2013 р., 23.01.2013 р., 25.01.2013р., 25.01.2013 р., 28.02.2013р., 06.03.2013 р.,20.05.2013 р., 18.06.2013р., 15.08.2013 р., 09.09.2013 року., 08.10.2013 р. та зобов'язати сільську раду розглянути на пленарному засіданні сесії подані нею заяви в строки та в порядку, передбаченому Законом України „ Про звернення громадян", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ЗК України і прийняти рішення про передачу їй у власність зазначених у зверненні земельних ділянок.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.04.2014 р. в задоволенні позову в частині розгляду звернень 08.10.2013 р. та передачі у власність земельних ділянок було відмовлено, а в частині розгляду звернень 29.09.2010 р., 09.12.10 р., 26.05.2011 р., 21.06.2011р.,12.09.2011 р.,14.09.2011р., 27.12.2011р., 27.12.2011р., 31.012012р., 02.04.2012 р.., 30.09.12р., 05.12.2012р., 17.01.2013р., 23.01.2013р., 25.01.2013р., 25.01.2013р., 28.02.2013р., 06.03.2013р.,20.05.2013р., 18.06.2013р., 15.08.2013 р., 09.09.2013 р. - залишено без розгляду.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, її оскаржила ОСОБА_1 Апеляційну скаргу мотивує тим, що шестимісячний строк на подання позовної заяви не можна вважати пропущеним, оскільки остання була подана 20.03.2014 р. Чинним законодавством передбачено місячний строк розгляду таких заяв, який закінчився 08.11.2013 р., оскільки жодної відповіді не було отримано, 09.11.2013 р. розпочався перебіг шестимісячного строку на оскарження бездіяльності міської ради. Крім того, не зрозуміло на підставі чого суд першої інстанції дійшов висновку, що сесія сільської ради не працює з жовтня 2013 року, якщо депутати склали повноваження лише 30.11.2013 р. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, які просила апеляційну скаргу задовольнити, третю особу ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 29.09.2010 р. та 09.12.2010 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача про направлення земельної комісії для встановлення межі її земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських споруд і будівель між сумісними землекористувачами.
26.05.2011 р. нею було подано заяву сільському голові Підмихайлівської сільської ради з проханням виділити земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка б мала належати їй по праву. Також, 21.06.2011 р. подала заяву про виділення земельної ділянки у розмірі 0.09 га , яка належала її батькові ОСОБА_5.і межує із земельною ділянкою ОСОБА_6 для сільськогосподарського призначення. 12.09.2011 р. було подано заяву про направлення земельної комісії сільської ради для рівноцінного поділу всієї земельної ділянки, яка була надана у власність батькові для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та ведення особистого сільського господарства.
14.09.2011 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою, в якій просила розглянути на черговій сесії питання щодо відміни рішення сільської ради від 30.07.2009 р. про внесення змін у рішення ради 20-ї сесії від 28.04.2009 р. про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3, яка належала її покійному батькові і на яку я являється спадкоємцем за законом.
27.12.2011 р. ОСОБА_1 подавала заяву, в якій просила дати письмову відповідь, з яких причин за півтора року їй не було виділено 0.25 га землі, яка належить їй по праву після рішення суду, яким за нею було визнано право власності на 1/2 частину будинковолодіння в АДРЕСА_1.
27.12.2011 р. ОСОБА_1 повторно просила відповідача виділити їй із належної ОСОБА_5 землі, належну їй частку за законом, для ведення сільського господарства та обслуговування жилого будинку, оскільки за батьком числилось 0.61га.
31.01.2012 р. ОСОБА_1 звернулася із заявою, де просила винести на розгляд сесії питання щодо розподілу земельних ділянок сільськогосподарського призначення між нею та її братом ОСОБА_3, якими користувався батько до часу смерті та вирішити питання щодо усунення ОСОБА_3 перешкод у користуванні нею вищевказаними земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Також із заявами до сільської Ради щодо земельних ділянок позивач зверталася 02.04.2012 р. про передачу їй у власність 1/2 частини з земельних ділянок, які належали батькові ОСОБА_5 до моменту смерті; ІНФОРМАЦІЯ_1 про виділення їй земельної ділянки, площею 0.09 га , яка належала батькові; 05.12.2012 р. про надання їй у власність земельної ділянки, площею 0.18 га в урочищі «за потоком», яка належала батькові; 17.01.2013 р. про створення виїзної земельної комісії в с. Бережниця для рівноцінного поділу всієї земельної ділянки, яка була надана у власність моєму батькові згідно проведених обмірів; 23.01.2013 р. про надання довідки про те, що дійсно користується городом в урочищі «за потоком» у розмірі, площею 0.09 га. більше 15-ти років; 25.01.2013 р. про надання у власність земельної ділянки у розмірі, площею 0.09 га. для ведення сільськогосподарського в урочищі «за потоком», яка належала батькові; 25.01.2013 р. про затвердження за нею 0.09 га. городу, яким користується більше 15-ти років в урочищі „за потоком", який межує з батьковим городом 0.09 га ; 28.02.2013 р. про відмічення рішення сільської ради від 26.12.2011 р., оскільки воно порушує її права на земельну ділянку; 06.03.2013 р. щодо не розгляду заяв; 20.05.2013 р. про заборону ОСОБА_3 розміщувати будь-які будівельні матеріали на земельній ділянці, площею 0.09 га. в урочищі „За потоком"; 18.06.2013 р. про затвердження за нею земельної ділянки, площею 0.09 га. в урочищі „За потоком", яка межує з батьківською ділянкою, площею 0.09 га; 09.09.2013 р. про виділення із батьківської земельної ділянки в урочищі „За потоком" та біля будинку.
08.10.2013 р. ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, площею 0,18 га в урочищі „За потоком", надання дозволу для складання проекту відведення земельної ділянки, площею 0,1084 га біля житлового будинку, надання дозволу для складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,2355га. в урочищі „Громовиця".
На час розгляду справи в суді першої інстанції заяви ОСОБА_1 розглянуті відповідачем не були.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, депутати сільської Ради 30.11.2013 р. склали свої повноваження, а фактично сесія сільської Ради не працювала із жовтня 2013 року, а тому не було можливості розглянути заяви позивачки від 08.10.2013 р. Даного факту у судовому засіданні не заперечила і позивачка по справі та вважала дії сільського голови правомірними. А в іншій частині був пропущений строк звернення, який передбачений ст.99 КАС України.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх частково помилковими з огляду на наступне.
Частиною 2 стаття 5 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Згідно із ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач звернулася до суду 20.03.2014 р., та не надала доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду та не просила їх поновити, тому позовні вимоги щодо розгляду заяв ОСОБА_1 від 29.09.2010 р., 09.12.2010 р., 26.05.2011 р., 21.06.2011 р., 12.09.2011 р., 14.09.2011 р., 27.12.2011 р., 27.12.2011 р., 31.012012 р., 02.04.2012 р.., 30.09.12 р., 05.12.2012 р., 17.01.2013 р., 23.01.2013 р., 25.01.2013 р., 25.01.2013 р., 28.02.2013 р., 06.03.2013 р.,20.05.2013 р., 18.06.2013 р., 15.08.2013 р., 09.09.2013 р. необхідно залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Щодо розгляду заяв від 08.10.2013 р. про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, площею 0,18 га в урочищі „За потоком", надання дозволу для складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,1084 га біля житлового будинку, надання дозволу для складання проекту відведення земельної ділянки, площею 0,2355 га. в урочищі „Громовиця", колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно із змістом ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв, зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської Ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
За змістом ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, сільська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З врахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до переконання про те, що Підмихайлівська сільська рада зобов'язана була розглянути заяви ОСОБА_1, які були подані 08.10.2013 р., надавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.
Посилання відповідача та третьої особи на те, що депутати сільської Ради склали свої повноваження, а фактично сесія сільської Ради не працювала з жовтня 2013 року, а тому не було можливості розглянуті заяви позивача від 08.10.2013 р., є необгрунтованим, оскільки відповідачем не було подано доказів по розгляду заяв позивача саме з таких причин.
Крім того, з долученого листа Калуської районної державної адміністрації №490/01-28/01 від 06.10.2014 р. вбачається, що припинено повноваження Підмихайлівського сільського голови Курбака І.В., а не Підмихайлівської сільської ради.
Отже, колегія судів апеляційної інстанції приходить до висновку щодо протиправності бездіяльності Підмихайлівської сільської ради в частині не розгляду звернень ОСОБА_1 від 08.10.2013 р. в строки та в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України.
Водночас, в разі задоволення позову в частині зобов'язання Підмихайлівської сільської ради прийняти рішення про передачу даних земельних ділянок вказаних у заяві у власність суд вийде за межі встановлених ст. 162 КАС України повноважень.
У відповідності до ст.202 цього Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, до яких суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2014 року по справі №345/1161/14-а - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Підмихайлівської сільської ради в частині не розгляду звернень ОСОБА_1 від 08.10.2013 р.
Зобов'язати Підмихайлівську сільську раду розглянути на пленарному засіданні сесії, подані ОСОБА_1 заяви від 08.10.2013 р. в строки та в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельним кодексом України.
В решті постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2014 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Р.В.Кухтей
Судді : І.О. Яворський
С.П. Нос
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12.06.2015 р.