08 червня 2015 р. Справа № 876/4823/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі №809/335/15 за заявою Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2015р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» про стягнення заборгованості,-
02.04.2015р. Товариство з додатковою відповідальністю «Полімер» (далі - Товариство) звернулось в суд з заявою про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2015р. у справі №809/335/15 про стягнення з Товариства на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області (далі - Управління) суму боргу по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2014р. по 01.10.2014р. в сумі 64 006,69 грн. терміном на 18 місяців з квітня 2015 року по вересень 2016 року рівними частками по 3 555,93 грн. згідно доданого графіка.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.04.2015р. заяву задоволено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, просить постановити рішення, яким у задоволенні заяви Товариства відмовити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Товариством неналежно сплачувались фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, в зв'язку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 64 006,96 грн. Крім того, заявник зарекомендував себе як недобросовісний платник по відшкодуванню пільгових пенсій, та станом на 01.04.2015р. наростив заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1 469 219,41 грн. В той же час всілякими шляхами намагається затягнути розгляд адміністративних справ за позовами Управління, тобто вчиняє всілякі дії щодо несплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі №809/335/15 задоволено позов Управління Пенсійного фонду в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області, стягнено з Товариства з додатковою відповідальністю «Полімер» на користь Управління заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 64 006,69 грн.
23.03.2015р. видано виконавчий лист №809/335/15 на вказану суму, який пред'явлений до примусового виконання.
01.04.2015р. відділом ДВС Івано-Франківського МУЮ заявнику направлена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції, враховуючи сезонний характер попиту на продукцію відповідача, добросовісність відповідача по виконанню договорів та ухвал суду по сплаті розстроченої заборгованості, з метою усунення на майбутнє обставин, які б робили неможливим або значно ускладнили виконання рішення суду в цій справі, виходив з того, що відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, що ускладнює виконання рішення суду єдиним разовим платежем.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Розстрочення передбачає виконання судового рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
У п. 10 Постанови Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року № 14 вказано, що суду у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Із заяви про розстрочення виконання судового рішення вбачається, що у Товариства відсутні достатні обігові кошти для виконання судового рішення, оскільки господарська діяльність підприємства носить сезонний характер. Основною продукцією, що виробляється підприємством, є ялинкові прикраси, а тому основна частина доходу підприємства припадає на кінець ІІІ - ІV квартал року. Примусове виконання рішення суду в цій справі, арешт коштів та майна підприємства державною виконавчою службою, вважає заявник, призведе до банкрутства підприємства
Відповідно до звіту про фінансові результати за 2014 рік дохід Товариства від реалізації продукції становив 6 737 тис. грн., тоді як витрати складали 6 746 тис. грн. Згідно з Довідкою Товариства від 09.04.2015р. №04-13/59 з щомісячних витрат Товариства, які складають біля 400 тис. грн., 120 тис. йде на виплату заробітної плати, біля 110 тис. грн. на сплату податків, зборів, в тому числі 29-30 тис. в відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. (а.с.86-87).
Згідно з Довідками ПАТ «Кредобанк» від 01.04.2015р. та 09.04.2015р. залишок коштів на поточному рахунку №2600701382517 в національній валюті станом на 01.04.2015р. становить 5520,36 грн., станом на 09.04.2015р. - 14 652,16 грн., 10,26 доларів США, 916,98 євро. (а.с.73-88).
Крім того, із заперечень на апеляційну скаргу вбачається, що Товариство приступило до виконання оскаржуваної ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року про розстрочення виконання судового рішення та 30.04.2015р. перерахувало на рахунок Управління суму згідно з графіком погашення боргу, що підтверджується платіжним дорученням №168.
Враховуючи докази, які свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а також те, що розстрочення виконання рішення суду є правом суду, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення строком на 18 (вісімнадцять) місяців, починаючи з 01.04.2015р., зі сплатою Товариством з додатковою відповідальністю «Полімер» щомісячно 3555,93 грн.(трьох тисяч п'ятсот п'ятдесяти п'яти гривень дев'яносто трьох копійок).
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 263, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі №809/335/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді Н.В. Ільчишин
М.А.Пліш