"08" червня 2015 р. Справа № 9104/70268/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Сапіги В.П.,
суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_2 про постановлення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідачів, зобов'язання до вчинення дій, стягнення коштів,-
ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідачів, зобов'язання до вчинення дій, стягнення коштів.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року визнано неправомірними рішення, дії та бездіяльність посадових осіб ГУ регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА щодо невиконання рішення Івано-Франківського міського суду від 01.08.2005 року та постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.01.2006 року в частині невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, зобов'язано ГУ регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА в термін до 7 днів з дня набрання даною постановою законної сили виплатити ОСОБА_2 моральну шкоду у відповідності до рішення Івано-Франківського міського суду від 01.08.2005 року та постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.01.2006 року та подати з даного приводу звіт до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року на підставі клопотання ОСОБА_2 допущене процесуальне правонаступництво відповідача - у зв'язку з ліквідацією ГУ регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА замінено на його правонаступника - Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - ДБЖКГМА Івано-Франківської ОДА).
ОСОБА_2 звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду із клопотання про накладення на керівника ДБЖКГМА Івано-Франківської ОДА штрафу та встановлення, виходячи з вимог судового контролю, нового строку для ДБЖКГМА Івано-Франківської ОДА для подання звіту про виплату йому 5000 грн. моральної шкоди - один робочий день з дня проголошення (одержання) ухвали за цим клопотанням.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року накладено на керівника ДБЖКГМА Івано-Франківської ОДА, відповідального за виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі №2а-4069/10/0970, штраф у розмірі 12180 грн; зобов'язано ДБЖКГМА Івано-Франківської ОДА в термін до 7 днів, з дня набрання даною ухвалою законної сили подати звіт до Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо виплатити ОСОБА_2 моральної шкоди у відповідності до рішення Івано-Франківського міського суду від 01.08.2005 року та постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.01.2006 року.
В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду із заявою про постановлення додаткового судового рішення з причини, що апеляційний суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.
У відповідності до ч. 3 ст. 168 КАС України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_2 про постановлення додаткового судового рішення необхідно відмовити з наступних мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи, судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківської ОДА, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державного реєстратора ВК Івано-Франківської МР про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідачів, зобов'язання до вчинення дій, стягнення коштів - є Львівський апеляційний адміністративний суд, який постановою від 21.03.2013 року зобов'язав Головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації в термін до 7 днів, з дня набрання даною постановою законної сили, виплатити ОСОБА_2 моральну шкоду у відповідності до рішення Івано-Франківського міського суду від 01.08.2005 року та постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.01.2006 року та подати з даного приводу звіт до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2013 року допущене процесуальне правонаступництво відповідача у зв'язку з ліквідацією головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації замінено на його правонаступника - Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури обласної державної адміністрації.
Такі обставини додатково підтверджені відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером запису: 11191110009002327, який проведено 20.11.2014 року, та згідно якого встановлено про припинення Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Відповідно до розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №274 від 23.04.2012 року створено юридичну особу: Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року накладено на керівника ДБЖКГМА Івано-Франківської ОДА, відповідального за виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі №2а-4069/10/0970, штраф у розмірі 12180 грн; зобов'язано ДБЖКГМА Івано-Франківської ОДА в термін до 7 днів, з дня набрання даною ухвалою законної сили подати звіт до Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо виплатити ОСОБА_2 моральної шкоди у відповідності до рішення Івано-Франківського міського суду від 01.08.2005 року та постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 19.01.2006 року.
Вирішуючи заяву ОСОБА_2 про постановлення додаткового судового рішення з тої підстави, що апеляційний суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції керується таким.
Як вбачається із заяви про ухвалення додаткового судового рішення, позивач зазначив про те, що, на його думку, апеляційний суд вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення, тобто просить постановити додаткове судове рішення до рішення, яке було постановлене судом після розгляду справи по суті та в порядку судового контролю.
Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається із вказаної статті, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (третьої особи), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.
З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не додаткових судових рішень.
Така ж правова позиція висловлена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7, де в пункті 17 також зазначено, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.
Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Отже, подана позивачем заява суперечить правилам ст. 168 КАС України, норми якої не поширюються на випадки ухвалення додаткових судових рішень на ухвали про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
Згідно з частиною четвертою статті 168 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Враховуючи те, що заява ОСОБА_2 про постановлення додаткового судового рішення, яка подана до суду 18.12.2014 року, мотивована тим, що суд при постановленні ухвали з вирішення клопотання ОСОБА_2 про накладення на керівника Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації штрафу та встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, вирішив питання про право, не визначивши способу виконання судового рішення, не містить підстав для ухвалення додаткового судового рішення, передбачених частиною першою статті 168 КАС України, тому в ухваленні додаткового судового рішення необхідно відмовити.
Керуючись ч. 3 ст. 160 ст.ст. 168, 205, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про постановлення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 2а-4069/10/0970 за його позовом до Головного управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської обласної державної адміністрації (правонаступник - Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації), Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державного реєстратора виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідачів, зобов'язання до вчинення дій, стягнення коштів.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.П. Сапіга
Судді І.М. Обрізко
Н.Г. Левицька
Повний текст виготовлено 09.06.2015р.