10 червня 2015 р. Справа № 876/5709/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Костіва М.В.
суддів: Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 28.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
встановив:
ОСОБА_1 17.04.2015 року звернулася з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок розміру призначеної пенсії з врахуванням виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексацій, премій.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що отримує пенсію, призначену у відповідності до ЗУ «Про державну службу». Під час розрахунку пенсії відповідачем не враховано матеріальні допомоги, індексацію, премію які є складовими заробітної плати державного службовця, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Зазначає, що зверталась до відповідача з приводу зазначених обставин, проте отримала відмову. Вважає, що дані виплати входять до системи оплати праці державного службовця, а тому повинні бути враховані при визначенні розміру її пенсії.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської від 28.04.2015 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні у відповідність нарахованої їй пенсії неправомірними. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу із включенням до її заробітку сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, премії за сумлінну та багаторічну роботу в розмірі 80 % від середньомісячного заробітку, з урахуванням фактично отриманих сум з 17 жовтня 2014 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Колегія суддів, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працювала заступником начальника відділу культури виконавчого комітету Нововолинської міської ради, була державним службовцем, і з 17.03.2014 року отримує пенсію за віком згідно з ЗУ "Про державну службу". Пенсія позивача обчислена із заробітку, визначеного на підставі довідки №12 від 07 березня 2014 року УПФ в м. Нововолинську про заробітну плату за 24 останні місяці роботи, до якої були включені дані про посадовий оклад, надбавка за ранг, вислугу років. Згідно довідки, виданої відповідачем 07.03.2014 року за №13 про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до ЗУ "Про державну службу", надбавки та премії позивача за період з 01.01.2012 року до 31.12.2013 року становили 38186,08 грн.
Згідно копії довідки №44, виданої УПФ у м. Нововолинську Волинської області від 06.04.2015 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно ЗУ "Про державну службу" позивача, заробітна плата останньої містить інші виплати, а саме: в 2012 році матеріальна допомога на оздоровлення, виплачена в липні, в розмірі 3406,82 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань виплачена в грудні в розмірі 3808,55 грн., сума індексації за рік - 6614,87 грн., за 2013 рік матеріальна допомога на оздоровлення, виплачена в травні, в розмірі 3964,29 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, виплачена в листопаді, 4086,28 грн., грошова винагорода в розмірі 4661,37 грн., сума індексації за рік становить 6841,85 грн. і на всі ці виплати нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. На звернення позивача відповідач надіслав лист від 08.04.2015 року, в якому зазначив, що підстав для врахування інших виплат до суми пенсії при її призначенні державному службовцю немає.
Згідно зі ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції закону на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Частиною 2 статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються усі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати , що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція із спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 20.02.2013 р. і від 28.05.2013 р. Ці рішення Верховного Суду України прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нововолинську - залишити без задоволення, а постанову Нововолинського міського суду Волинської від 28.04.2015 року у справі №165/988/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Бруновська Н.В.