09 червня 2015 р. Справа № 876/4959/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельною інспекцією України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року у справі за позовом Державної архітектурно-будівельною інспекцією України до ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій,-
У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача за власний рахунок знести самочинну добудову лінійними розмірами 1.80*3.80 м до 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що позивачем, в результаті проведеної перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_1 самовільно розпочав та здійснив реконструкцію частини житлового будинку шляхом добудови лінійними розмірами 1.80*3.80 м до 1/3 частини житлового будинку, який належить йому згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.07.2010 року № 26829383 без виготовленої та затвердженої проектної документації, без дозволу на виконання будівельних робіт та без документу, що посвідчує право власності. За наслідками перевірки, складено акт проведення перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та припис від 25.07.2013 року № 15/7-ф про знесення самочинної добудови. Проведеною позаплановою перевіркою Інспекцією ДАБК у Львівській області 02.10.2013 року встановлено, що відповідачем вимоги припису не виконано. За таких обставин позивач просить зобов'язати відповідача виконати вимоги припису № 15/7-ф від 25.07.2013 року, а саме: знести самочинну добудову лінійними розмірами 1.80*3.80 м до 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Інспекцією ДАБК у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, якою встановлено, що на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка належить до земель Жовківської міської ради та не передана в оренду чи приватну власність громадянам, гр. ОСОБА_1 в період з серпня 2009 року по грудень 2010 року розпочав та здійснив реконструкцію частини житлового будинку шляхом добудови лінійними розмірами 1.80*3.80 м до 1/3 частини житлового будинку, який належить йому згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.07.2010 року № 26829383 без виготовленої та затвердженої проектної документації та без дозволу на виконання будівельних робіт та без документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, чим порушив ст. 9, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.1,2, 3, 17 ст.29 Закону України «Про планування та забудову територій.
За результатами перевірки складено акт № 15/28-ф від 25.07.2013 року.
На підставі порушень складено протокол про адміністративне правопорушення №15/7-ф від 25.07.2014 року та припис від 25.07.2013 року № 15/7-ф.
Приписом від 25.07.2013 року № 15/7-ф відповідача зобов'язано у 45-денний термін з дня отримання вказаного припису з метою усунення порушень містобудівного законодавства, знести самочинну добудову лінійними розмірами 1.80*3.80 м до 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1.
Постановою від 07.08.2013 року №15/259-ф ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що інспекцією ДАБК у Львівській області 02.10.2013 року проведено позапланову перевірку виконання вимог припису від 25.07.2013 року № 15/7-ф та встановлено, що на час перевірки вказаний припис відповідачем не виконано, порушення у сфері містобудівної діяльності не усунуто. За результатами перевірки складено акт проведення позапланової перевірки від 02.10.2013 року № 15/7-ф.
Статтею 10 Закон України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Частиною 9 ст. 37 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про основи містобудування" особи винні у виконанні будівельних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього; недотриманні екологічних і санітарно-гігієнічних вимог, встановлених законодавством при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Відповідно до ст. 38 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Згідно ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Апеляційний судом встановлено, що відповідачем вчинилися дії на виконання вимог припису від 25.07.2013 року, що ОСОБА_1 звертався до Жовківського районного суду Львівської області з позовом до Жовківської міської ради про визнання права власності на самочинну добудову частини житлового будинку на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснювала самочинне будівництво.
Проте, позивачем були підготовлені пропозиції щодо розподілу земельної ділянки, житлового будинку і господарських будівель, згідно яких складено мирову угоду. Проте мирного врегулювання спору сторони не досягли.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 03.11.2014 року у справі № 444/182/14-ц адміністративний позов ОСОБА_1 до Жовківської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання права власності на самочинну добудову частини житлового будинку на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснювала самочинне будівництво залишено без розгляду.
Разом з тим, ОСОБА_1 18.03.2015 року звернувся до Жовкіської міської ради з проханням встановити право власності на добудову ванної кімнати до південної частини будинку, яка йому належить і числиться за адресою АДРЕСА_1.
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 "Про практику застосування судами ст. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)", при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельною інспекцією України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2015 року у справі №813/8392/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич