09 червня 2015 р. Справа № 876/4930/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Граніт-Захід» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У лютому 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000232204, № 0000242204 від 27.01.2015 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що податковим органом проведено перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських фінансово-господарських взаємовідносин із ТзОВ «Діслав» за липень 2014 року, за результатами якої складено акт та винесено податкові повідомлення-рішення №0000232204, № 0000242204 від 27.01.2015 року, якими донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27638,00 грн., а також штрафні санкції в сумі 6909,5 грн. та штрафні санкції в сумі 510 грн. Вважає, що вказані висновки в акті перевірки про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем і ТзОВ «Діслав» не відповідають дійсності, оскільки первинні документи, надані при проведенні перевірки в повній мірі підтверджують обставини щодо постачання товарно-матеріальних цінностей та є такими документами на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік. З прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями не згідний, вважає їх незаконними. Просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2015 року №0000232204, № 0000242204, винесені Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Граніт Захід» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин із ТзОВ «Діслав» за період липень 2014 року.
За наслідками якої складено Акт № 5/13-03-22-04/35186324 від 12.01.2015 року яким встановлені наступні порушення: п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, безпідставно включено до Податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 27637,63 грн., в тому числі за липень 2011 року в сумі 27637,63 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду) за липень 2014 року на суму 27637,63 грн., п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85, п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000232204 та № 0000242204 від 27.01.2015 року, якими донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27638,00 грн., а також штрафні санкції в сумі 6909,5 грн. та штрафні санкції в сумі 510 грн.
Згідно п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
На підтвердження проведення господарських операцій з ТзОВ «Діслав» позивачем надано суду наступні документи, а саме: копію Договору поставки №08/07 від 08.07.2014р. про купівлю позивачем шпал дерев'яних відповідно до специфікації в додатку 1, копію податкової накладної №87 від 09.07.2014р., копію товарно-транспортної накладної №Р87 від 09.07.2014р., копію видаткової накладної № 87 від 09.07.2014р., копію податкової накладної №88 від 10.07.2014р., копію товарно-транспортної накладної № Р88 від 10.07.2014р., копію видаткової накладної №88 від 10.07.2014р., копію податкової накладної №89 від 11.07.2014р., копію товарно-транспортної накладної №Р89 від 11.07.2014р., копію видаткової накладної №89 від 11.07.2014р., копію податкової накладної № 86 від 08.07.2014р, копію видаткової накладної №86 від 08.07.2014р., копію оборотно-сальдової відомості №361 за липень 2014р., копію оборотно-сальдової відомості № 631 за липень 2014р., договір №14 оренди складського приміщення від 30.01.2014 року, виписки з банківських рахунків щодо оплати.
Даний товар продав ТзОВ «Західспецбудмеханізація» та отримав прибуток, для підтвердження чого суду надано: податкові накладні від 08.07.2014 р. №1, 09.07.2014 р. №2, 10.07.2014 р. №3, 11.07.2014 р. №4, видаткові накладні від 08.07.2014 р. №4, 09.07.2014 р. №5, 10.07.2014 р. №6, 11.07.2014 р. №7.
Згідно вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт позивач отримав податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.
В акті перевірки відповідач посилається на інформацію з бази даних ІС «Податковий блок» щодо контрагента ТзОВ «Діслав», з яким позивач не мав господарських відносин.
Згідно п.85.2 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п.85.4 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Згідно п. 85.8 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Пунктом 85.6 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2015 року у справі №813/930/15 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.06.2015 року