Справа: № 754/4788/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Саламон О.Б.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
09 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменка В.О. та Бєлової Л.В.,
при секретарі Авраменко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в Деснянський районний суд м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року позов задоволено, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 10 лютого 2015 року пенсію за віком.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Позивач у період з 14.05.1986 по 15.07.1986 та з 14.05.1986 по 15.07.1986 приймав участь в заходах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копіями: довідки № 142 від 10.02.1993, виданої Київським автотранспортним підприємством 13062 про підвищену оплат праці в зоні відчуження; посвідчення про відрядження в зоні відчуження № 426 від 15.06.1986; довідки № 22 від 15.07.1986, виданої Міністерством оборони України; архівної довідки № 179/2088 від 20.02.2015, виданої Центральним архівом Міністерства оборони України; виписки з військового квитка (17-21).
25 березня 2015 року, позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку у відповідності до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Листом від 26.03.2015 №2315/09/6-207 Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва відмовило позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, оскільки позивачем не надано довідку Ф-122.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Умови призначення і виплати пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:
а) державні пенсії;
б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Згідно ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.
Відповідно до п.п. «г» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р. №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за формою, затвердженою Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 р. №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Згідно ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» довідки про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З огляду на вищезазначені норми Закону, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач, звернувшись до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», подав всі можливі документи, що передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення пенсій, а також те, що надані документи підтверджують його особливий статус, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення йому пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах з 10 лютого 2015 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся 25 березня 2015 року (а.с. 22), а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни цієї дати в постанові суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року - змінити.
Абзац 3 резолютивної частини постанови Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 25 березня 2015 року пенсію за віком».
В решті постанову Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 07 травня 2015 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 12 червня 2015 року.
Головуючий: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Бєлова Л.В.
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Бєлова Л.В.