Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.
Суддя-доповідач -
10 червня 2015 року справа №812/22/15
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого: Шишова О.О.суддів Сіваченко І.В., Чебанова О.О. розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015р. у справі № 812/22/15 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції, Лисичанського міського управління юстиції , Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
08 квітня 2015 року позивач ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області (далі - Відповідач) з вимогами про визнання рішення Відповідача від 07.10.2014 № 16315709 про відмову у задоволенні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень незаконним та протиправним і скасування рішення, зобов'язання Відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, АДРЕСА_1, згідно рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 31.12.2012 по справі № 2/1214/1891/2012.
Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, Лисичанського міського управління юстиції в Луганській області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області Балаби Т.М., про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор на підставі наданих документів не мав можливості здійснити ідентифікацію нерухомого майна, з заявою про реєстрацію права власності на яке звернувся представник позивача, ніж за типом об'єкта, оскільки в доданих до заяви документах не міститься реєстраційного номера майна, та у зв'язку з наявністю заборони на нерухоме майно щодо об'єкта: комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, АДРЕСА_1, тому рішення № 16315709 від 07.10.2014, яке було прийнято державним реєстратором Балабою Т.М. про відмову у державній реєстрації права власності прийнято правильно на підставі ч.5 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій зазначив, що рішенням державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 07.10.2014 № 16315709 позивачеві було відмовлено в державній реєстрації права власності на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, АДРЕСА_1, копію якого було надано представнику позивача. Позивач вважає, що суд першої інстанції помилково зробив висновок про правомірність рішення реєстратора. Так, підставою для відмови у державній реєстрації права власності стало те, що заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна. При цьому, за наявною інформацією будь-яких обтяжень на майно ОСОБА_2 (попереднього власника частини споруд та будівель), діючих на момент подання заяви про реєстрацію та на сьогоднішній день, не накладено. Одночасно з цим, серед комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, перебувають деякі будівлі третьої юридичної особи, на майно якої, що також розташоване за цією адресою, дійсно накладено обтяження. Згідно чинного законодавства обтяження може накладатись на майно, яке належить конкретно визначеній особі, а не просто на майно, що розташоване за якоюсь адресою і належить невизначеному колу осіб. Тому реєстратор мав можливість встановити шляхом отримання відповідної інформації з відповідного державного реєстру, на майно якої саме особи накладено обтяження, що засвідчило б відсутність перебування під обтяженням майна, про реєстрацію якого довіреною особою позивача було подано заяву, проте реєстратором свідомо в порушення прав позивача цього не було з'ясовано та незаконно відмовлено у реєстрації права власності. Вважав, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги зазначені обставини та порушуючи норми матеріального права відмовив у задоволенні позову.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952 (далі - Закон № 1952), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 (далі - Порядок № 868).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 ст.5 Закону № 1952 передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до ст. 8 Закону № 1952 орган державної реєстрації прав:
1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;
2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;
3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;
4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;
5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 31.10.2012 у справі № 2/1214/1891/2012 позов ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору іпотеки (застави) та звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави задоволено у повному обсязі, зокрема, абзац 3 резолютивної частини рішення вирішено:
«В рахунок погашення позики, наданої 01 березня 2012 року позикодавцями ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 позичальнику ОСОБА_2 в загальній сумі 300000 (триста тисяч) грн., по 100000 грн. кожним з позичальників, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (застави) від 01 березня 2012 року, а саме на двоповерхову будівлю магазину будівельних матеріалів літер «А-2Н, а8-12», будівлі складу будівельних матеріалів та будівлі котельної, приєднаних до будівлі магазину будівельних матеріалів «А-2Н, а8-12», майстерні з виробництва бетонних виробів з прибудовою двох підсобних приміщень та навісом, що розташовані за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_2, шляхом визнання за ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, права спільної часткової власності в рівних частках на нерухоме майно, що складається з двоповерхової будівлі магазину будівельних матеріалів літер «А-2Н, а8-12», будівлі складу будівельних матеріалів та будівлі котельної, приєднаних до будівлі магазину будівельних матеріалів «А-2Н, а8-12», майстерні з виробництва бетонних виробів з прибудовою двох підсобних приміщень та навісом, що розташовані за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1 (а.с.4-6).
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 06.08.2008 у справі № 2-2306/2008 задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до Лисичанської міської територіальної громади в особі управління житлово-комунального господарства про визнання права власності, визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, позначене в технічному паспорті: літера А 2 н а11а12- "Здание магазина", літера С с-с8- "Здание кафе", літера Пд.-"Подвал лит. "С", коридор - А2Н 1/2а8-1/2а10,а11, а12. Рішення набрало чинності (а.с.26).
Згідно витягу № 19961087 від 20.08.2008 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Лисичанського комунального підприємства бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_2 20.08.2008 на підставі рішення Лисичанського міського суду від 06.08.2008 зареєстроване право приватної власності на об'єкти - будівлю магазину та будівлю кафе, розташовані за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, реєстраційний номер 18086342, № запису 682 в книзі 5 (а.с.27).
06.10.2014 до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції звернувся ОСОБА_7, представник ОСОБА_1 за довіреністю від 02.04.2013 (а.с.46), ОСОБА_4 за довіреністю від 10.01.2013 (а.с.45), ОСОБА_3 за довіреністю від 10.01.2013 (а.с.44) з заявою про державну реєстрацію права приватної, спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1 (а.с.31-32).
Заява прийнята державним реєстратором Балабою Т.М., зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 8419601.
При розгляді заяви № 8419601 державним реєстратором виконано пошук заяв в базах даних про реєстрацію заяв та запитів, та відомостей у відповідних державних реєстрах.
За результатами пошуку заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів від 07.10.2014 встановлено, що зареєстровану одну заяву про державну реєстрацію права власності № 8419601 від 06.10.2014 (а.с.61).
Згідно Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 27722640 від 07.10.2014, право власності на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, загальною площею 1395,50 кв.м., 26.02.2007 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Марія" на підставі договору купівлі - продажу № 617 від 09.02.2007, реєстраційний номер майна 16174970; право власності на будівлю магазину та будівлю кафе, розташованих за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, 20.08.2008 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі рішення Лисичанського міського суду від 06.08.2008, реєстраційний номер майна 18086342 (а.с.62).
Згідно Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 27722640 від 07.10.2014, встановлено наявність обтяження - заборона на нерухоме майно, зареєстрованого 27.06.2007 за № 5217928 приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Скриннік І.В. стосовно комплекса будівель та споруд, розташованих за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1 номер РПВН 16174970, власник - ТОВ "Марія" (а.с.63).
07.10.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Балабою Т.М. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 16315709, яким відмовлено у державній реєстрації права власності форма власності: приватна, спільна часткова на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, за субєктом: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 (а.с.68).
Оскаржуване рішення № 16315709 від 07.10.2014 державний реєстратор прав на нерухоме майно Балаба Т.М. обгрунтувала тим, що відповідно до ч.5 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови в державній реєстрації права власності на нерухоме майно є наявність заборони на нерухоме майно щодо об'єкта: комплекс будівель та споруд, розташованого за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1.
Стосовно позовних вимог про визнання рішення Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області від 07.10.2014 №16315709 про відмову у задоволенні заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень незаконними і протиправними і скасування рішення, суд першої інстанції правильно посилався на статтю 9 Закону № 1952, якою визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (п.1 ч.1 ст.9), приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (п.2 ч.1 ст.9), веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна (п.4 ч.1 ст.9).
Також відповідно до ч.1 ст.15 Закону № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до п.13 Порядку № 868 заявник подає разом із заявою органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для державної реєстрації прав документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Згідно з п.5 ч.1 ст.19 Закону № 1952 рішення суду, що набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації прав.
Згідно Інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 27722640 від 07.10.2014, право власності на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, зареєстровано за ТОВ "Марія", реєстраційний номер майна 16174970; право власності на будівлю магазину та будівлю кафе, розташованих за тією ж адресою зареєстровано за ОСОБА_2, реєстраційний номер майна 18086342 (а.с.62).
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону № 1952, реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.
Згідно Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 27722640 від 07.10.2014, встановлено наявність обтяження - заборона на нерухоме майно, зареєстрованого 27.06.2007 за № 5217928 приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Скриннік І.В. стосовно комплекса будівель та споруд, розташованих за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1 номер РПВН 16174970, власник - ТОВ "Марія" (а.с.63).
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що обтяження встановлене на майно, що належить не ОСОБА_2, а іншій юридичній особі - ТОВ "Марія", і зазначені об'єкти нерухомого майна мають різні реєстраційні номери.
Проте, згідно картки прийому заяви № 16269956, сформованої під час прийому заяви 06.10.2014 (а.с.60), заявником було подано наступні документи: квитанції про сплату державного мита та за надання інформації, серія та номер 8806400-1, 8806439-1, виданий 10.09.2014, видавник "Креді Агріколь Банк" каса № 63 (а.с.33-34); довіреність, серія та номер 830, видана 02.04.2013, видавник приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу Хрипун М.М. (а.с.46); довіреність, серія та номер 17, видана 10.01.2013, видавник приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу Хрипун М.М. (а.с.45); довіреність, серія та номер 16, видана 10.01.2013, видавник приватний нотаріус Сєвєродонецького міського нотаріального округу Хрипун М.М. (а.с.44); копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, серія та номер НОМЕР_2, виданий 10.04.1998, видавник Рубіжанський МВ УМВС України в Луганській області (а.с.35-39); копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, серія та номер НОМЕР_1, виданий 27.01.2004, видавник Лисичанський МВ УМВС України в Луганській області (а.с.42-43); копія паспорту та картки фізичної особи-платника податку, серія та номер НОМЕР_3, виданий 11.07.2000, видавник Лисичанський МВ УМВС України в Луганській області (а.с.40-41); копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, серія та номер НОМЕР_4, виданий 23.12.1996, видавник Лисичанський МВ УМВС України в Луганській області (а.с.47-48); рішення суду, серія та номер 2/1214/1891/2012, видане 31.10.2012, видавник Лисичанський міський суд Луганської області (а.с.49-51); технічний паспорт, серія та номер 20995, виданий 12.08.2013, видавник Лисичанське комунальне підприємство БТІ (а.с.53-59).
У заяві від 06.10.2014, зареєстрованій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 8419601, об'єкт нерухомого майна визначено як "комплекс будівель та споруд", рейстраційний номер майна не зазначено (а.с.31-32).
У рішенні Лисичанського міського суду Луганської області від 31.10.2012 у справі № 2/1214/1891/2012, що підтверджує перехід речових прав на нерухоме майно від ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та є підставою для реєстрації права власності, також не зазначено реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна (а.с.4-6).
У зв'язку з тим, що заява та додані до неї документи не містять посилання на реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, а у заяві від 06.10.2014 представником позивача ОСОБА_7 зазначено тип об'єкта - "комплекс будівель та споруд", у технічному паспорті (справа № 20995) визначено такий же тип об'єкта (а.с.53-58), державним реєстратором Балабою Т.М. проведено пошук відомостей у реєстрах саме за типом об'єкта "комплекс будівель та споруд", а згідно Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 27722640 від 07.10.2014 встановлено наявність обтяження стосовно "комплекса будівель та споруд" (а.с.63).
При таких обставинах колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо суперечностей у рішенні суду першої інстанції про відсутність обтяження на майно ОСОБА_2, оскільки мова йде про невизначеність об'єкту який просить зареєструвати позивач.
Відповідно до п.94 Порядку № 868 під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.
Згідно з пунктом 95 Порядку № 868 державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:
- державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав;
- обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек - під час проведення вперше державної реєстрації права власності на нерухоме майно або іпотеки у Державному реєстрі прав;
- обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
- обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст, - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
Частиною 2 ст.24 Закону № 1952 визначено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації (п.20 Порядку № 868), Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.28 Порядку № 868).
Таким чином, у відповідача не було іншої можливості здійснити ідентифікацію нерухомого майна, з заявою про реєстрацію права власності на яке звернувся представник позивача, ніж за типом об'єкта, оскільки в доданих до заяви документах не міститься реєстраційного номера майна, тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку про правомірність прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно Балабою Т.М. рішення № 16315709 від 07.10.2014 про відмову у державній реєстрації права власності на підставі ч.5 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - у зв'язку з наявністю заборони на нерухоме майно щодо об'єкта: комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області здійснити державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1, згідно рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 31.10.2012 по справі № 2/1214/1891/2012, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні цих вимог, виходячи з того що, дії щодо відмови в реєстрації нерухомості були правомірними а також зазначив, що відповідно до ч.4 ст.9 Закону № 1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Ураховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про правомірність дій державного реєстратора, який діяв відповідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", доводи апеляції щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме прав позивача за яким судовим рішенням визнано право власності, не приймаються до уваги.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015р. у справі № 812/22/15 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015р. у справі № 812/22/15 - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
О.О.Чебанов