09 червня 2015 року Справа № 5023/414/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого),
Катеринчук Л.Й. (доповідача),
Куровського С.В.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Гавас-52"
на постанову та ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 року господарського суду Харківської області від 10.02.2015 року
у справі господарського суду№ 5023/414/11 Харківської області
за заявоюТОВ "Гавас-52"
до ТОВ "Акваріус"
про визнання банкрутом
ліквідаторЯновський С.С.
у судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Гавас-52":Ямпольський Ю.О. (довіреність від 02.02.2015 року),
ТОВ "Акваріус":не з'явилися.
ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Акваріус" (далі - боржника) за заявою ТОВ "Гавас-52" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 2 - 3).
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 24.02.2011 року визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 16 000 000 грн. та зобов'язано його здійснити офіційну публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шиндель Ю.І. (том 1, а.с. 125 - 127).
Ухвалою попереднього засідання господарського суду Харківської області від 06.07.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів у складі грошових вимог ініціюючого кредитора на суму 16 000 000 грн. та вимог ПАТ "ОТП Банк" на суму 5 550 713, 54 грн., з яких 5 197 079, 22 грн. основного боргу та 353 634, 32 грн. штрафних санкцій, як забезпечених заставою нерухомого майна боржника (том 3, а.с. 42 - 44).
Постановою господарського суду Харківської області від 04.06.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Івлєву Н.А., яку зобов'язано здійснити офіційну публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, здійснити повноваження, передбачені статтею 41 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) (том 7, а.с. 69-74).
13.01.2015 року заставний кредитор ПАТ "ОТП Банк" звернулося до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акваріус" та покладення виконання обов'язків ліквідатора банкрута на арбітражного керуючого Яновського С.С., який надав згоду на участь у даній справі про банкрутство, обґрунтовуючи неналежним виконанням арбітражною керуючою Івлєвою Н.А. обов'язків ліквідатора банкрута та затягуванням строків ліквідаційної процедури у справі (вх. №676 та №747 від 13.01.2015 року) (том 11, а.с. 14-24, 25-41).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2015 року (суддя Дзюба О.А.) задоволено клопотання ПАТ "ОТП Банк" (вх. №747), усунено Івлєву Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Яновського С.С., зобов'язано Івлєву Н.А. передати всі матеріали, пов'язані з ліквідаційною процедурою, арбітражному керуючому Яновському С.С. протягом десяти днів від дати винесення даної ухвали за актом приймання-передачі, зобов'язано ліквідатора Яновського С.С. виконати ліквідаційну процедуру в повному обсязі відповідно до положень Закону про банкрутство та постанови господарського суду Харківської області у даній справі, надати суду звіт ліквідатора про виконану роботу та всі документи, що свідчать про завершення ліквідаційної процедури, розгляд справи відкладено на 20.02.2015 року (том 11, а.с. 82 - 84).
ТОВ "Гавас-52", як ініціюючий кредитор та голова комітету кредиторів боржника, (далі - скаржник), не погодившись з прийнятою ухвалою, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 10.02.2015 року та відмовити ПАТ "ОТП Банк" у задоволенні клопотання про усунення Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора у справі та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Яновського С.С., мотивуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Здоровко Л.М., судді: Плахов О.В., Шутенко І.А.) апеляційну скаргу ТОВ "Гавас-52" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2015 року у даній справі - без змін (том 11, а.с. 173-178).
Не погоджуючись з винесеною постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 18.03.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 10.02.2015 року, відмовити ПАТ "ОТП Банк" у задоволенні клопотання про усунення Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Яновського С.С., обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 26, 41, 92, 114 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, та статей 63, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). За твердженням ініціюючого кредитора, господарський суд вправі розглядати кандидатуру арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатора банкрута лише у випадку, якщо її запропоновано комітетом кредиторів, що узгоджується з положеннями частини 8 статті 26 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) про виключну компетенцію комітету кредиторів щодо прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень діючого ліквідатора банкрута та призначення ліквідатором у справі іншого арбітражного керуючого.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 18.03.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 10.02.2015 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ініціюючого кредитора Ямпольського Ю.О., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відтак, до правовідносин, що виникли з моменту визнання боржника банкрутом постановою господарського суду Харківської області від 04.06.2013 року, застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-VI від 22.12.2011 року, яка набрала чинності 19.01.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом.
Положеннями статті 4 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, передбачено, що арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Законом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
Виходячи з положень статті 112 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, за наявності підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), передбачених частиною 1 цієї статті, він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.
Відповідно до пункту 5 абзацу 2 частини 3 статті 114 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Отже, встановлення господарським судом обставин виключення ліквідатора банкрута з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та анулювання його свідоцтва є безумовною підставою для усунення такого арбітражного керуючого від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство, в тому числі й за ініціативою суду, якщо клопотання про таке не було подано комітетом кредиторів або органом, уповноваженим здійснювати управління майном державного підприємства-банкрута.
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом. Ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником-юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом; які мають конфлікт інтересів (особи, у яких виникає суперечність між власними чи їх близьких осіб майновими, немайновими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого). До призначення арбітражним керуючим, зокрема, ліквідатором особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду від 04.06.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Івлєву Н.А., яку зобов'язано здійснити повноваження, передбачені статтею 41 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, зокрема, прийняти до свого відання майно боржника та забезпечити його збереження, виконувати функції з управління та розпорядження майном банкрута, здійснювати аналіз фінансового становища банкрута, вживати заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснити продаж майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів у передбаченому цим Законом порядку (том 7, а.с. 69 - 74).
Як вбачається з матеріалів справи та вставлено судами, 13.01.2015 року заставний кредитор ПАТ "ОТП Банк" звернулося до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Акваріус" та покладення виконання обов'язків ліквідатора банкрута на арбітражного керуючого Яновського С.С., обґрунтовуючи неналежним виконанням арбітражною керуючою Івлєвою Н.А. обов'язків ліквідатора банкрута та затягуванням строків ліквідаційної процедури у справі (том 11, а.с. 25 - 41).
Розглянувши зазначене клопотання, місцевий господарський суд дійшов висновку про його задоволення та усунення арбітражного керуючого Івлєвої Н.А. від виконання повноважень ліквідатора банкрута з огляду на встановлення обставин анулювання її свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до рішення Міністерства юстиції України №2058/5 від 04.12.2014 року.
Також, суд першої інстанції встановив, що 13.01.2015 року до господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Яновського С.С. на участь у даній справі про банкрутство в якості ліквідатора банкрута, в якій він зазначив про те, що при виконанні обов'язків арбітражного керуючого в інших справах не порушував чинного законодавства та строків подання інформації, не є особою, яка відповідно до Закону про банкрутство вважається заінтересованою, не має конфлікту інтересів, раніше не здійснював управління боржником, не є особою, якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів, має достатній досвід здійснення повноважень арбітражних керуючих у справах про банкрутство (том 11, а.с. 14 - 24).
З огляду на встановлене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відповідність запропонованої заставним кредитором ПАТ "ОТП Банк" кандидатури арбітражного керуючого Яновського С.С. вимогам Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року, та можливість призначення його ліквідатором банкрута у даній справі.
Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився з висновками суду першої інстанції за змістом оскаржуваної ухвали та не вбачав правових підстав для її зміни чи скасування.
Доводи апеляційної скарги про обмеження місцевим господарським судом права комітету кредиторів на звернення до суду з клопотанням про усунення діючого ліквідатора від виконання повноважень та призначення у справі іншого ліквідатора у зв'язку з призначенням ліквідатором банкрута кандидатури арбітражного керуючого, яку запропонував заставний кредитор, судом апеляційної інстанції спростовано як необґрунтовані. Апеляційний суд зазначив, що підставою для усунення ліквідатора Івлєвої Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута з ініціативи господарського суду стало анулювання її свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, при цьому, з огляду на відсутність клопотання комітету кредиторів про призначення у справі іншого ліквідатора та зважаючи на необхідність забезпечення прав та інтересів кредиторів і боржника, збереження майна боржника в ході ліквідаційної процедури, суд першої інстанції обґрунтовано призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Яновського С.С., який надав згоду на участь у даній справі та кандидатура якого відповідає вимогам чинного законодавства про банкрутство.
При цьому, апеляційний суд зазначив, що ініціюючий кредитор, як голова комітету кредиторів боржника, вправі скликати комітет кредиторів для вирішення питання про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого Яновського С.С. та призначення іншого ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Акваріус".
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанції за змістом оскаржуваних судових рішень та зазначає про таке.
Виходячи з положень Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013 року, встановлення господарським судом обставин анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого у справі про банкрутство є безумовною підставою для припинення його повноважень як ліквідатора банкрута. При цьому, зважаючи на те, що ліквідатор на час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство прирівнюється до службової особи підприємства-боржника та визначається як його керівник на стадії ліквідаційної процедури, а положеннями Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) не передбачено можливості здійснення процедури банкрутства за відсутності керівника боржника (ліквідатора) на стадії ліквідаційної процедури, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів про припинення повноважень ліквідатора боржника Івлєвої Н.А. у зв'язку з анулюванням її свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, необхідність у тому ж судовому засіданні призначити нового ліквідатора та обґрунтованість призначення судом першої інстанції ліквідатором у справі арбітражного керуючого Яновського С.С.
Доводи касаційної скарги про неналежну оцінку судами обставин справи на предмет можливості заміни господарським судом ліквідатора у справі про банкрутство виключно на підставі рішення комітету кредиторів та його клопотання про припинення повноважень діючого ліквідатора та призначення у справі іншого ліквідатора з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судом апеляційної інстанції, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2015 року у справі №5023/414/11 такими, що прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права та не вбачає правових підстав для їх зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу ТОВ "Гавас-52" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 10.02.2015 року у справі №5023/414/11 залишити без змін.
Головуючий Н.Г. Ткаченко
Судді Л.Й. Катеринчук
С.В. Куровський