Постанова від 10.06.2015 по справі 920/1502/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 920/1502/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полянського А.Г.,

суддів: Кравчука Г.А., Шаргала В.І.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю

"Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

на постанову Харківського апеляційного господарського

суду від 23.03.2015 року

у справі № 920/1502/14 Господарського суду Сумської області

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна

акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до товариства з обмеженою відповідальністю

"Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"

про стягнення 27240582,58 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Смакота Н.І. дов. від 18.04.2014 р.,

відповідача - Шило О.В. дов. від 08.06.2015 р.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 09.06.2015 розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: головуючий - Полянський А.Г., судді - Кравчук Г.А., Шаргало В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 02.12.2014 р. (суддя - Зайцева І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 429 177 грн. 20 коп. пені, 2 816 196 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 793 723 грн. 95 коп. - 3 % річних, а також 72 863 грн. 68 коп. судового збору. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 21 120 851грн. 57 коп. заборгованості за спожитий природний газ - припинено відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 80 633 грн. 73коп. інфляційних витрат - в позові відмовлено. В задоволенні клопотання про зменшення розміру пені на 100 % - відмовлено. В задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення на 36 місяців - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 р. (судді - Магилєвкін Ю.О., Пушай В.І., Потапенко В.І.) рішення Господарського суду Сумської області від 02.12.2014 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду в частині стягнення пені в розмірі 2 429 177 грн. 20 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення в частині стягнення пені в розмірі 2429177,20 грн., та розстрочити виконання рішення на 36 місяців шляхом сплати рівномірними щомісячними платежами, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2012 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (покупець) укладений договір № 13/2628-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу.

Позивач на виконання умов договору поставив з січня по грудень 2013 року відповідачу, а останній отримав природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням на загальну суму 39 581 292,35 грн., але порушив терміни розрахунків за отриманий природний газ, передбачені умовами договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за спожитий природний газ в розмірі 21 120 851,57 грн.

Факт погашення відповідачем існуючої перед позивачем основної заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 21 120 851,57 грн. було підтверджено копією платіжного доручення № 8 від 13.10.2014 р.

Згідно з п. 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися з вимогою про захист своїх прав за цим договором (позовна давність), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

Позивач зазначав, що на даний час відповідач повинен також сплатити суму пені у розмірі 2 429 177,20 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд визнав законними позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 2 429 177,20 грн.

В клопотанні відповідача про зменшення розміру пені на 100% відсотків судом відмовлено з посиланням на приписи п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, ст. 233 ГК України, також судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення на 36 місяців та ін.

Суд першої інстанції вказав про те, що укладаючи договір поставки природного газу відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови поставки, в тому числі і щодо можливості застосування штрафних санкцій. Крім того, суд відзначив, що підприємство позивача забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, а тому має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Позивач для безперервного постачання газу споживачам, повинен постійно проводити розрахунки за отриманий газ з іноземними постачальниками природного газу, що нерозривно пов'язано з оплатою газу вітчизняними споживачами на користь позивача. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою зупинення постачання природного газу на територію України.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Таким чином, законом надано право суду зменшити неустойку, яка є надмірною порівняно з наслідками порушення грошового зобов'язання, що спрямовано на встановлення балансу між мірою відповідальності і дійсного (а не можливого) збитку, що завданий правопорушенням, а також проти зловживання правом.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Касаційна інстанція вважає, що питання щодо меж зменшення неустойки повинно розглядатися із врахуванням принципу змагальності сторін з виконанням вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України.

При оцінці обставин в обґрунтування підстав для зменшення неустойки суд прийняв до уваги лише доводи позивача і не врахував інтереси відповідача, висновків та мотивів відповідача щодо підстав для зменшення неустойки, співмірності можливості зменшення не оцінював.

Таким чином, судам також належить надати оцінку доводам відповідача, який вправі доводити, що нарахована неустойка не співвідноситься із наслідками порушення зобов'язання.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення в частині стягнення пені у справі підлягають скасуванню, із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Судам належить надати оцінку обставинам, які зумовили неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати та їх вплив на негативні наслідки, які виникли у позивача, в залежності від чого оцінити співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій із розміром збитків кредитора та співмірність зменшення в інтересах обох сторін.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Сумської області 02.12.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 у справі № 920/1502/14 скасувати в частині стягнення 2 429 177 грн. 20 коп. пені, та направити справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А. Кравчук

В.І. Шаргало

Попередній документ
44873773
Наступний документ
44873775
Інформація про рішення:
№ рішення: 44873774
№ справи: 920/1502/14
Дата рішення: 10.06.2015
Дата публікації: 16.06.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії