Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Катющенко В.П.
№ 22-ц/796/7920/2015 Доповідач - Борисова О.В.
Справа №755/31908/14-ц
м. Київ
11 червня 2015 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
при секретарі: Греку А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» - Сича Олександра Юрійовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Автосан» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В грудні 2014 року позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Профі-Автосан» про стягнення солідарно заборгованості в розмірі 606,16 доларів США, що в національній валюті за курсом НБУ (станом на 02 грудня 2014 року 1 долар США/15,106 гривень) становить 9156 грн. 65 коп. за кредитним договором № 27/10-507А від 19 січня 2006 року.
В обґрунтування позову зазначив, що 19 січня 2006 року між АБ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 27/10-507А, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 12560 доларів США, з оплатою 15% річних (розмір ставки підвищено починаючи з 05 листопада 2008 року до 18% річних відповідно до додаткової угоди № 1) зі строком повернення до 18 січня 2011 року.
Оскільки обумовлені кредитним договором зобов'язання боржником своєчасно та в повному обсязі виконано не було, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року у справі № 2-3936/11 було стягнуто солідарно з боржника, ОСОБА_3 заборгованість по кредиту в сумі 6233,98 доларів США, що по курсу НБУ на 06 червня 2011 року в еквіваленті складало 49706,64 грн, з яких:
- 4115,55 доларів США, що за курсом НБУ складає 32815,34 грн. - заборгованість по кредиту;
- 8,57 доларів США, що за курсом НБУ складає 68,33 грн. - заборгованість по нарахованим процентам;
- 264,45 доларів США, що за курсом НБУ складає 2108,59 грн. - заборгованість по простроченим процентам;
- 581,80 доларів США, що за курсом НБУ складає 4638,98 грн. - пеня за прострочення повернення кредиту;
- 7,61 доларів США, що за курсом НБУ складає 60,68 грн. - пеня за прострочення сплати процентів;
- 1256 доларів США, що курсом НБУ становить 10014,72 грн. - штраф за прострочення повернення кредиту, а також судові витрати по 308,53 грн. з кожного відповідача.
В подальшому, банк звернувся до ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3936/2011 від 16 березня 2012 року. ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві було відкрито виконавче провадження та 04 травня 2012 року винесено постанову про закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням боржником рішення суду. За час розгляду вказаної справи Дніпровським районним судом м. Києва та в подальшому за час виконання рішення, банком згідно п.п.2.4. кредитного договору продовжували нараховуватись відсотки за користування кредитними коштами, а також нараховувалася пеня за прострочення їх сплати. Таким чином, зобов'язання боржника за кредитним договором збільшились за рахунок нарахування відсотків за період з 06 червня 2011 року по 22 квітня 2012 року та пені на загальну суму 606,16 доларів США, з яких: 20,66 доларів США - заборгованість за нарахованими процентами; 514,45 доларів США - заборгованість за простроченими процентами; 71,05 доларів США - пеня за прострочення сплати процентів.
30 квітня 2012 року банк звернувся до боржника з вимогою про повернення залишку заборгованості по кредитному договору, однак боржник не виконав даної вимоги. 09 вересня 2013 року між банком та ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» було укладено договір № 50 відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором. У відповідності до укладеного договору банк відступив позивачу усі права за кредитним договором
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року в позові ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Профі-Автосан» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмолено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник позивача ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» - Сич О.Ю. подав апеляційну скаргу в якійпосилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Посилається на те, що судом першої інстанції не було встановлено чи мали місце обставини на які посилається позивач, не було досліджено рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-3936/11, не було додатково витребувано докази які б підтвердили або спростували обставини на які посилається позивач.
Зазначає, що з моменту винесення рішення по справі № 2-3936/11 і до його виконання пройшло більше чотирьох місяців, за які нараховувались відсотки та пеня.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 19 січня 2006 року між АБ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 27/10-507А, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 12560 доларів США, зі сплатою 15% річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості, наведеним у Додатку № 1 до цього договору, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 18 січня 2011 року, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти на умовах, визначених цим договором.
Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань з боку ОСОБА_2 за договором кредиту, 19 січня 2006 року між АБ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 027/ДП569А.
19 січня 2006 року між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_2, ТОВ «Профі-Автосан» було укладено договір поруки № 027/ДП571А.
Відповідно до умов вказаних договорів поруки, поручителі зобов'язуються перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 27/10-507А від 19 січня 2006 року.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за договором кредиту № 27/10-507А АБ «Банк регіонального розвитку» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості, за рішенням якого з ОСОБА_2, ОСОБА_3 було солідарно стягнуто на користь АБ «Банк регіонального розвитку» заборгованість, яка станом на 06 червня 2011 року становила 49706,64 грн.
09 вересня 2013 року між АБ «Банк регіонального розвитку» та ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» було укладено договір № 50 відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого первісний кредитор АБ «Банк регіонального розвитку», у відповідності до вимог статті 512 ЦК України передав свої права шляхом відступлення права вимоги, а новий кредитор ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» приймає всі права вимоги і стає новим кредитором, серед іншого за кредитним договором № 27/10-507А від 19 січня 2006 року та додатковими угодами до нього, а також угодами, що забезпечують виконання зобов'язань по договору, що був укладений між первісним кредитором та громадянином України ОСОБА_2
На підставі виконавчого листа № 2-3936/2011, виданого 16 березня 2012 року Дніпровським районним судом м. Києва на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь АБ «Банк Регіонального розвитку» заборгованості в сумі 50015,17 грн., державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві 23 березня 2012 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.
04 квітня 2012 року відповідачем ОСОБА_2 було перераховано на користь АБ «Банк Регіонального розвитку» суму боргу у розмірі 50015,17 гривень, тим самим фактично виконано рішення суду в добровільному порядку.
В подальшому, постановою державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві від 04 травня 2012 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-3936/2011 було закінчено на підставі фактичного виконання в повному обсязі рішення суду.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до абзацу 2 п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір був укладений 19 січня 2006 року між АБ «Банк регіонального розвитку» та ОСОБА_2 на строк до 18 січня 2011 року.
Оскільки зобов'язання боржника повернути банку залишок заборгованості по процентах та пені на час закінчення строку дії договору не припинилося, що не позбавляло кредитора права на отримання цих сум в межах строку кредитного договору, а після спливу строку дії кредитного договору - на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, яку беруть участь у справі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги ТОВ «Юридична компанія «МТД груп» про солідарне стягнення зі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Профі-Автосан» процентів та пені нарахованих відповідно до умов договору, за період з 06 червня 2011 року по 22 квітня 2012 року є безпідставними, а позовних вимог про стягнення сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, позивачем не заявлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було встановлено чи мали місце обставини на які посилається позивач, не було досліджено рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-3936/11, не було додатково витребувано докази які б підтвердили або спростували обставини на які посилається позивач колегія суддів відхиляє оскільки за правилами ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, саме на осіб, які беруть участь у справі покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, разом з тим позивачем не заявлялось клопотання про витребування доказів та відповідно останнім не були надані докази на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог.
Колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення відповідно до ст.212 ЦПК України суд першої інстанції оцінив докази з урахуванням вимог ст.ст. 58, 59 ЦПК України та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин ухвалив рішення відповідно до заявлених позовних вимог.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «МТД груп» - Сича ОлександраЮрійовича - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: