Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 2-111/10
Іменем України
07.10.2010 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкєвич Н.С. при секретарі Скляренко О.І1., ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 де. товариства з обмеженою відповідальністю „Лемма-Авто", товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС», публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «БАЗИС» в особі Київської філій публічного Аї «АКБ «Базис» про визнання договорів недійсними, -
встановив:
В листопаді 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів посилаючись на те. що відповідачами укладено незаконні договори купівлі-продажу та передачі у власність банку майна, якими порушуються його права як власника нерухомого майна, станції технічного обслуговування автомобілів та магазину з продажу непродовольчих товарів, яке знаходиться в с.Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області по в і. Димитрова, 51. Просив договір №1-Т купівлі-продажу від 17 червня 2005 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Лемма-Авто» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС» та договір без номеру від 17 лютого 2006 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС» та Акціонерним комерційним банком «Базис», визнати недійсними.
При розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги. Просив суд визнати недійсними договір застави від 12 травня 2005 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Лемма-Авто» і Акціонерним комерційним банком «Базис», договір №1-Т купівлі-продажу від 17 червня 2005 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Лемма-Авто» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС» га договір без номеру від 17 лютого 2006 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС» та Акціонерним комерційним банком «Базис».
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, просили задовольнити його в повному обсязі. С ду пояснили, що оспорювані позивачем договори суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки па момент вчинення вказаних правочинів їх сторонами не додержано вимог, які встановлені ст.203 Цивільного кодексу України. Вказали, що за своїм змістом вказані оспорювані правочини в частині умов щодо предмету договорів суперечать Цивільному кодексу України та моральним засадам суспільства. Договір застави від 12.05.2005 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки його умови щодо предмету договору прямо суперечать ¦законодавству України. Відповідно до ч.І. ст.576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення. Однак, всупереч вимогам закону до предмету договору застави його сторонами включено виконані роботи, які не є майном та не можуть бути відчужені заставодавцем, а також на які не може бути звернуто стягнення. Сторонами вказаного договору застави завідомо протиправно до предмету застави було включено речі право власності на як; вже було припинено внаслідок їх використання на момент укладення цього договору. Також до вказаного договору застави сторони включили умови щодо знаходження заставного майна в нежитловому приміщенні по вул. Димитрова, буд. б/н в .:. Софіївська Борщагівка на підставі договору суборенди вказаних нежитлових приміщень від 26.12.2003 року, що не і:, 'повідає дійсності, оскільки договір суборенди нежитлового приміщення було укладено заставодавцем дише -->. 10.2004 р. Значна частина майна, а саме: автоматична портативна мийка легкових автомобілів та обладнання до неї, оли не знаходились у вказаному приміщенні, а роботи по вводу цього обладнання в експлуатацію не виконувались. Загальна вартість вказаного нібито заставленого обладнання та робіт по введенню його в експлуатацію згідно договору д..стави становить 598 443,77 грн. без ПДВ, тобто більше третини вартості майна, яке зазначено в договорі застави як заставлене.
Оспорювані договори №1-Т купівлі-продажу від 17 червня 2005 р. та передачі майна від 17 лютого 2006 р. в ч.-стані умов щодо їх предмету також прямо суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки включають до переліку проданого та переданого майна раніше використані матеріали право власності на яке припинилось в результаті о. норазового їх використання до кладення вказаних договорів та виконані роботи, які не є об'єктом права власності. . Іоговір від 17 лютого 2006 року суперечить закону ще й тому, що він містить завідомо для його сторін неправдиві іані щодо предмету договору. Не отримавши від ТОВ «Лемма-Авто» згідно укладеного договору №І-Т купівлі-продаж) від червня 2005 року заставленого майна в повному обсязі, яке міститься в переліку викладеному в додатку №1 до договору застави обладнання від 12.05.05 р. ТОВ «Юко Моторе» не могло фізично заставлене ТОВ «Лемма-Авто». але не отримане ТОВ «Юко Моторе» майно передавати у власність банку в рахунок погашення боргів заставодавця. Ь дь- игсих даних про передачу робіт та матеріалів від ТОВ «Лемма-авто» до ТОВ «Юко-Моторс», зазначених як товар в >' нктах 16-43, 64-76 додатку №1 до договору від 17 лютого 2006 року в них не міститься, а тому відомості про передачу вказаних робіт та матеріалів від ТОВ «Юко Моторе» до АКБ «Базис» є для осіб, які укладали вказаний договір завідомо неправдивими. Крім того, на час укладення вказаного договору ухвалою господарського суду міста Києва у справі ¦•40/109 від 16.02.2006 року, яка набрала законної сили, було накладено арешт на обладнання та заборонено ТОВ «Юко Моторе» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо майна розташованого за адресою: вул. Димитрова №б/н селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. На час укладення договору від 17 ; того 2006 року нерухоме майне було створено, що підтверджено його прийняттям в експлуатацію в установленому законом порядку, а тому особа, яка зобов'язалась за вказаним договором передати матеріали та обладнання вякорис ані процесі створення майна не могла вважатись їх власником.
Представники відповідачів проти позову заперечили посилаючись на те, що всі оспорювані тозив; чем договори відповідають вимогам чинного законодавства та до їх змісту не входять умови які б с іеое1. дн а- -•¦¦
цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Подали суду письмові заперечення. Просили в їм відмовити в повному обсязі.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази зібрані у справі в їх сукупності, суд вважає позое. : що підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного пра недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійс нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, пр законні інтереси якої порушено. Заявляючи позов позивач вказав, що відповідач, публічне акціонерне това «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС», посилаючись на вказані договори звернувся до ОСОБА_2 позовом про визнання права власності на частину нерухомого майна, придбаного ним в установленому заг порядку, та стягнення коштів за користування обладнанням, а отже вказаними неправомірними дого порушуються права власника нерухомого майна.
Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. вимога застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюв: правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення ^ про визнання правочину недійсним.
Тому оскільки позивачем не заявлено вимог про застосування наслідків недійсності оспорюй правочинів, а сторони оспорюваних правочинів не позбавлені права заявити такі самостійні вимоги за наявності ріг: суду про визнання правочину недійсним, суд вважає за можливе розглянути вимогу позивача про визнання прав недійсними без застосування наслідків їх недійсності.
Судом встановлено, що позивач є власником нежитлової будівлі, станції технічного обслуговування знаходиться по вул. Димитрова під №51 в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської от п-огцею 790.6 кв.м. Вказана обставина підтверджується договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчень лопала 2006 року Апишковою 3.1.. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального о- Київської області, зареєстрованим в реєстрі за №8143. Відповідачі не оспорювали, що позивачем придбано вк нерухоме майно за відплатним договором у особи, яка мала право на його відчуження.
У жовтні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю «Глобус-2». якому на той час належало :: й. юності на вказане нерухоме майно, зобов'язалось передати його в оренду СПД ОСОБА_3 Укладеним догов іенди сторони передбачили право орендаря передавати об'єкт оренди у суборенду, що підтверджується дог он оренди від 25 жовтня 2004 року (а.с. 13-24, т. 1), а також поясненнями представників сторін.
СПД ОСОБА_3 в подальшому підписав з товариством з обмеженою відповідальністю «Лемма-Авто» д< с; ооренди від 26.10.2004р. (а.с.24-34, т.1), на підставі якого згідно акту прийому-лередачі від 12 грудня 2004 г і-редав останньому майно у суборендне користування. Відповідно до п.8.1. договору суборенди необхідною м ¦ йснення поліпшень об'єкту суборенди суборендарем передбачено обов'язковість отримання ним письмової - орендаря. Оскільки відповідачі не надали доказів отримання ТОВ «Лемма-Авто» письмового дозволу необхідної" здійснення будь-яких поліпшень нерухомого майна отриманого в суборенду, то суд вважає встановленим, суборендар не отримав необхідної за цим договором згоди орендаря чи власника майна на здійснення полії приміщення отриманого в суборенду, а отже ТОВ «Лемма-Авто» не отримало права на відшкодування вар : !, ліпшень. які не можуть бути відокремлені без шкоди для вказаного об'єкту нерухомого майна.
12 травня 2005 року ТОВ «Лемма-Авто» укладено з АКБ «Базис» договір застави про передачу ТОВ «Ле \вто» заставодержателю, АКБ «Базис», в заставу обладнання, матеріалів та робіт на суму 1 586 916,53 грн. згі » : .-реліном з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором №16 від 29.03.2005 р гаї
В червні 2005 року СПД ОСОБА_3 підписав з товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ « Моторе», договір суборенди від 10.06.2005р. (а.с.77-87, т.2), на підставі якого в подальшому, згідно акту прий -редачі від 12 липня 2005 року (а.с.73, т.2), передав останньому нежитлову будівлю у суборендне користування.
17 червня 2005 року ТОВ «Лемма-Авто» уклало зі згоди відповідача «АКБ «Базис» договір купівлі-про 1 - Г про продаж заставленого майно ТОВ «КЖО МОТОРС» із збереженням обтяження майка для нового влас і а.с.76-80, т.1).
17 лютого 2006 року, у зв'язку з невиконанням забезпечених заставою зобов'язань перед АКБ «Ба овариством з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС» було укладено з АКБ «Базис» договір про пере відповідно до умов укладеного договору застави, у власність позивачу обладнання, матеріалів та робіт на загальну . і 78228.82 грн.. які були предметом застави та перелічені в додатку №1 до договору від 17 лютого 2006 року (а.с. <-"-"1 т.1).
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилаєтьс • « на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу
Суд дійшов висновку, що договір застави від 12.05.2005 року не відповідає вимогам чинного законода- і України, оскільки його умови щодо предмету застави суперечать законодавству України. Відповідно до ч.І. ст. 57 ЗГ України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може ' ¦ відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення. Однак, всупереч вимогам закону до предмету доге » застави сторонами включено виконані роботи, які не є майном та не могли бути відчужені заставодавцем, а також ь_ -с не може бути звернуто стягнення. Сторонами вказаного договору застави завідомо протиправно до предмету зас ¦ Г»ло включено речі, право власності на які вже було припинено внаслідок їх використання (знищення) на мом-.-г
і іадення цього договору. Також в договорі застави вказано про встановлення всього заставленого обладнанії нежитловій будівлі, що було спростовано в судовому засіданні дослідженими судом доказами. В договорі застав,-: -и і 2.05.2005 року зазначено, що заставлене майно знаходиться за адресою: вул. Димитрова, буд. б/н в с. Боргцагіва. Києво-Святошинського району на підставі договору суборенди нежиглових приміщень від 26.12.2003 року, однлк з наданих сторонами доказів вбачається, що заставодавець уклав договір суборенди нежитлового приміщення лии . > жовтня 2004 року в селі Софіївська Борщагівка. Таким чином, дані зазначені в договорі застави щодо пі.. я знаходження майна за вказаною в ньому адресою не відповідають дійсності. Крім того, з оспорюваних дого - . вбачається, шо частина майна зазначеного в договорі застави як таке, що входить до предмету застави ніко.: находилось \ вказаному нежитловому приміщенні, а роботи по введенню його в експлуатацію не виконувались. З 16-24 додатк №1 до договору застави від 12.05.2005 р. вбачається, що до переліку обладнання предеаного в зас .і. їдять: автоматична портативна мийка легкових автомобілів СВ-1; пристрій мийка днища: захист від бризг бокових : гок: енергоканал пластиковий комунікаційний; щітки карлайтові; пристрій нанесення горячого воску: установка і^тки та рециркулювання води; модуль підвищення тиску: роботи по вводу обладнання в експлуатацію. Загальна ріість вказаного заставленого майна становить згідно договору застави 598 443,77 без податку на додану вартість, перевищує третину вартості всього заставленого за договором майна. Представники відповідачів в судовому .-..- ¦:. і,із- і.-;-., ш.) такого обладнання не було в наявності за місцем вказаним в договорі та роботи по введенню його зтацію не виконувались ні до укладення договору застави, ні в подальшому. Вказане обладнання та роботи по і- ОШВ його в експлуатацію в подальшому також не зазначені в наступних оспорюваних договорах, як встановлене на :азаном> об'єкт і нерухомості, а саме в договорі №1-Т купівлі-продажу від 17 червня 2005 року та договорі без номеру лютоп 2006 року, згідно яких зсе встановлене обладнання, використані матеріали та виконані роботи нібито V :ава.і;-сь > власність від заставодавця до ТОВ «Юко Моторе», а від останнього до АКБ «Базис».
ОСОБА_4 укладеного 17 червня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Лемма-Авто та •їарисгвом ; обмеженою відповідальністю „Юко Моторе" договору №1-Т купівлі-продажу продавець, ТОВ „Лемма- сГ. і- бов'тзався передати покупцеві товар, а покупець, ТОВ „Юко Моторе", зобов'язався прийняти і оплатити і іар сортимент та кількості вказаними в Додатку №1 до цього договору. Сторонами вказаного договору підписано акг мйому-передачі, який є додатком №2 до цього договору. ОСОБА_4 акту приймання-передачі до вказано™ договору одавець пеоедає, а Покупець приймає товар на загальну суму 917280,44 грн. в т.ч. ПДВ 152880,07 гри. Однак судом оновлено, що на час укладення цього договору його сторонам було відомо, що частини вказаного Товару вж не снувало на момент зазначений в акті прийому-передачі. Як вбачається з досліджених письмових доказів, матеріали азначені в додатках до договору вже було на час укладення договору знищено в результаті їх одноразового використання, а роботи відповідно до законодавства України не є об'єктом права власності.
Як встановлено судом, станція технічного обслуговування автомобілів та магазин ? продажу непродовольчих товарів по вул. Димитрова, 51, в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області прийнята в експлуатацію у вересні 2005 року (а.с. 50-52, т.1), а договір між ТОВ «ЮКО МОТОРС» та АКБ оазис» про передачу права власності на обладнання, матеріали та роботи встановлені, використані та виконані на •указаному об'єкті, укладений 17 лютого 2006 року, тобто вже після завершення будівництва (створення майна). Таким чином, вказана нерухома річ була створена до укладення договору від 17 лютого 2006 року, що підтверджується актом іержавної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 07 вересня 2005 ро , та іншими письмовими доказами. А отже, умови договору від 17 лютого 2006 року щодо передачі права власнос на матеріали прр.во власності на які припинилось та на роботи, які не є об'єктом права власності суперечить вимога* цивільного законодавства України, зокрема ст. 185, п. 4 4.1. ст. 346 , ст. 349 Цивільного кодексу України.
Після використання матеріалів, різний перелік яких міститься в додатку №1 до договору застави від 12 травня 2005 року. додатку №1 до договору №1-Т купівлі-продажу від 17.06.2005 року, додатку №1 до договор від 17.02.2006 рску. яке відбулось як встановлено судом до укладення оспорюваних договорів, право власності на ці пначоні в додатках до договорів матеріали було припинено, оскільки зазначені матеріали є споживною річчю, яка внаслідок одноразового її використання знищується, або перестає існувати в первісному вигляді.
Відповідно до ст.ст. 346, 349 ЦК України право власності припиняється у разі знищення майна. Оскі ьки матеріали зазначені в додатках до вказаних договорів були використані, а отже знищені внаслідок їх одноразового використання - то право власності на них припинилось ще до моменту укладення кожного з вишенаведених договорів, що робить неможливим їх перехід до відповідачів внаслідок укладення та виконання оспорюваних договорів, а умови таких договорів щодо предмету договорів є протиправними.
ОСОБА_4І.Ї. договору б/н від 17 лютого 2006 року ТОВ «Юко Моторе» передає, а банк приймає предмет астави - обладнання, яке. як зазначено в тексті договору, було предметом застави та перелічене в додатку Ле : до договору в сумі ! 378 228.82 грн. з ПДВ у власність в рахунок погашення заборгованостей ТОВ «Лемма-Авто» перед Банком в загальній сумі 111 803.09 ЕВРО та ОСОБА_5 в загальній сумі 690445,90 гри. ОСОБА_4 екту приймання-передачі від 17.02.2006р. до договору від 17.02.2006 року Майновий поручитель передає, а Банк приймак, обладнання на загальну суму 1 378 228.82 грн. в т.ч. ПДВ 229 704,80 грн. В зазначеному договорі містяться дані щодо предмету договору, які не відповідають дійсності, оскільки з укладених договорів застави від 12.05.2005 року та купівлі- продажу №1- " від 17 червня 2005 року, вбачається, що обладнання, яке зазначене в п.п. 16-24. 61-65, 68-69, 72. 75, 77. 78 Додатку до договору застави від 12.05.2005 року на загальну суму 844 905,78 грн. без ПДВ, як заставлене, не їередавалось ні від заставодавця. МОВ «Лемма-Авто» до ТОВ «Юко Моторе», ні від останнього позивачу. За своїм :містом договір від 17 лютого 2006 року щодо передачі права власності на матеріали та роботи суперечить .акож ст.ст .146, 512, 514 Цивільного кодексу України, оскільки сторони вказаного договору включили до його предмету роботи, які не можуть входити до предмету такого договору, а також матеріали право власності на які було припинено до Моменту іїого укладення. Зазначивши в п. ¦. і вказаної о договору про передачу у власність банку лише обладнання зазначене о в додатку №1 до нього, у самому додатку сторони розширили перелік товару, що підлягає передачі у власність банку за рахунок спожявних речей - використаних мь: еріалів, а також виконаних робіт, які не є об'єктом права власності.
В договорі від і7 лютого 2006 рої:- також зазначено, що згідно договору застави від 12 травня 2005 року, кладеного між ТОВ «Лемма-Авто і чКБ «Е? ис» в особі Київської філії АКБ «Базис», обладнання зазначене в додатку Л'»1 до цього договору, забезпечує виконання ТОВ «Лемма-Авто» своїх зобов'язань за кредитним договором №16 від 29.03.2005 року та що 17 червня 2005 року зазначене обладнання було відчужено ТОВ «Лемма-Авто» згідно договору купівлі-продажу №1-Т ТОВ «Юко VI . ірс:> . збереженням обтяження для нового власника майна. Однак, як вбачається договору ку гівлі-продажу №1-Т ь . ." червня 2005 року, укладеного між ТОВ «Лемма-авто» та ТОВ «Юко Моторе», а те з додатків №1 та Ла2 до пьо • >вор; . перелік товару, що підлягав передачі ТОВ «Юко Моторе», складався з 56 .Іменувань ла загальну суму 9 ' 2'-і 44 гін. з ПДВ. При цьому, крім обладнання до перелік' також було включено зботи та вже використані матер і . які не підлягали продажу. З договору від 17 лютого 2006 року також вбачається ОВ «Юко Моторе» взяло на себе обов'-. зання передати рухоме майно-обладнання перелік та номенклатура якого означена в Додатку .Чаї до вищевказаноп договор; застави, у власність банку в рахунок забезпечених заставою гюов'язань, а з Додатку .\"а1 до цього договор-. видно, що ТОВ «Юко Моторе» передало, а банк прийняв обладнання за переліком, що вже складався з 82 найменувань :агаль ,ою вартістю і 378 228.82 грн. з ПДВ. При цьому було передало навіть заставлені роботи та матеріали зазначені в додатку №1 до договору застави від 12.05.2005 року в п.п.25-52, 84-96 на загальну суму 92 477,80 з ПДВ. ;; ідно договору від 17.02.2006 р., які ТОВ «Юко Моторе» не отримувало за договором купівлі-продажу №1-Т від 17 червня 2005 року від заставодавця, ТОВ «Лемма-Авто». Сукупна вартість вказаних робіт та матеріалів згідно договор;, застави від 12.05.2005 року складає 49 788,22 грн.. а в договорі про передачу банку заставленого майна .-. ейновим поручителем ці ж матеріали та роботи вже складають 77 064.84 грн беч іЛВ. Таким 'Діном, договір від 17 , і того 2006 року містить завідомо для його сторін неправдиві дані щодо иредч ету Юговору, оскільки не отримавши від ТОВ «Лемма-Авто» згідно договору №1-Т купівлі-продажу від 17 червня 2005року частини заставленого майна, яке міститься в переліку викладеному в додатку №1 до договору застави обладнання від 12.05.05 р„ ТОВ «Юко Моторе» та АКБ «Базис» включили не отримане майновим поручителем майно до пер-м;к> майна переданого у власність банку в рахунок погашення боргів заставодавця.
З договору купівлі продажу Л2І-Т від 17 червня 2005 року з додатками вбачається, що будь-яких даних про передачу робі г та матеріалів від ТОВ «Лемма-Авто» до ТОВ «Юко-Моторс», зазначених як товар в пунктах 16-43, 64-76 додатку №1 до договору від 17 лютого 2006 року в ньому не міститься, а тому відомості про передачу вказаних робіт та матеріалів від ТОВ «Юко Моторе» до АКБ «Базис» не відповідають фактичним обставинам справи.
Судом також встановлено, що на час укладення договору б/н від 17 лютого 2006 року існували перешкоди правового характеру для укладення вказаного договору та передачі майна позивачу, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва у справі №40/109 від 16.02.2006 року, яка набрала законної сили, було накладено арешт на обладнання та заборонено ТОВ «Юко Моторе» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо майна розташованого - ; адресою: вул. Димитрова №б/н в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. (а.с. 5™ 52, т.2).
Відповідно до ч.З. ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою етапі 203 цього Кодексу.
В врахуванням вищенаведеного, позов підлягає задоволенню, а оспорювані договори визнанню недійсними оскільки їх зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України,
На підставі викладеного, керуючись ст.ст, 15, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позсв ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати недійсними Договір застави від 12 травня 2005 року, укладений між товариством з обмеженою В: шовідальністю «Лемма-Авто» і Акціонерним комерційним банком «Базис» в особі Київської філії АКБ «Базис». : говір -Чі> 1-1 купівлі-продажу від 17 червня 2005 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю їемма-авто» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС» та договір без номеру від 17 лютого ?. /06 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС» та Акціонерним комерційним банком «Базис».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лемма-Авто" на користь ОСОБА_2 г. ізимировича судові витрати в розмірі 576,67 грн. (п'ятсот сімдесят шість грн. шістдесят сім коп.).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКО МОТОРС» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 576,67 грн. (п'ятсот сімдесят шість грн. шістдесят сім коп.).
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «БАЗИС» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 576,67 грн. (п'ятсот сімдесят шість грн. шістдесят сім коп.».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брані леть у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати еляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя