03 червня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Бреславського О. Г.
суддів: Савчук М.В., Половінкіної Н.Ю.
секретаря Давньої Я.А.
за участю: представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 квітня 2015 року,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 квітня 2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю та вселення задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю - ? квартири АДРЕСА_1.
Усунено ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю - ? квартири АДРЕСА_1 шляхом його вселення у вказану квартиру.
У апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 квітня 2015 року скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за безпідставністю.
Вказує, що вона ніяких перешкод позивачу у користуванні спірним майном не чинила; що вже існує рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня 2013 року, яке набрало законної сили між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на ? частину майна, про усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, передачі йому ключів
22ц-794/814/15 Головуючий в І інстанції Чебан В.М.
категорія 43 Доповідач Бреславський О.Г.
від вхідних дверей квартири, безперешкодного доступу до всіх приміщень квартири та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в частині усунення перешкод у користуванні квартирою, вселення, передачі йому ключів від вхідних дверей квартири та безперешкодного доступу до всіх приміщень квартири, відмовлено.
Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторонам по справі на праві приватної спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1,- підтверджується рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24.05.2013 та Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.02.2014 (а.с. 5-8).
Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, починаючи з 2012 року відповідачка, замінивши, врізаний замок на вхідних дверях квартири, перешкоджає позивачу вільно користуватися приватною спільною частковою власністю, а саме квартирою АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 12 листопада 2013 року звертався до міліції з заявою про те, що відповідачка чинить йому перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та у зв'язку з цим просив прийняти міри до останньої.
З висновку Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 13.11.2013 вбачається, що за результатами розгляду звернення позивача встановлено наявність цивільно-правових відносин, вирішення яких відноситься до компетенції суду, у зв'язку з чим, розгляд матеріалів по даному факту припинено.
Також, відповідачка під час розгляду справи у суді першої інстанції на пропозицію головуючого відмовилася від виїзду на місце до спірної квартири з метою складення відповідного акту з участю сторін, працівників ЖРЕПу, міліції для врегулювання спірних правовідносин мирним шляхом та передачі ключів від спірного помешкання.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно частини 3 статті 319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Частинами 1, 2 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Відповідно до вимог ст. 383 Цивільного кодексу України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ст. 155 Житлового кодексу України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 2 ст.386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1, правильно виходив із того, що позивач як співвласник майна, що є у спільній частковій власності володіє і користується ним спільно із відповідачем і оскільки йому чиняться перешкоди у користуванні цим майном, він має право вимагати усунення таких перешкод шляхом вселення до квартири.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Посилання апелянта на необхідність закриття провадження у справі у зв'язку з набранням чинності рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 травня 2013 року між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачкою чинилися перешкоди ОСОБА_1 у користуванні вказаною квартирою після набрання рішенням законної сили.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що вона ніяких перешкод у користуванні спірним майном не чинила не заслуговують на увагу, оскільки є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, ухваливши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі повно з'ясованих обставин справи, із додержанням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді :