Ухвала від 19.05.2015 по справі 758/11495/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. м. Київ К/800/22230/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, третя особа: Київський обласний військовий комісаріат (далі - Військкомат) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Подільського районного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_1 пред'явив у суді позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - ГУ ПФУ) в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців з 1 лютого 2013 року та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату пенсії, відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Військкомату від 1 червня 2012 року № 3/2/77431 виходячи з: посадового окладу - 1200 гривень, військового звання - 130 гривень, процентної надбавки за вислугу років 35% - 465,50 гривень; надбавки за виконання особливо важливих завдань 50% - 897,75 гривень, надбавки за таємність 20% - 240 гривень, премії 90% - 1080 гривень.

.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ГУ ПФУ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті ними рішення та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років з 28 грудня 2005 року на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

21 серпня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення від 1 червня 2012 року № 3/2/77431.

Листом від 29 серпня 2013 року № 416/ІІІ-01 ГУ ПФУ позивачу відмовлено в задоволенні його заяви, посилаючись на те, що його пенсія перерахована у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355, проте підстав для врахування нової довідки про розмір грошового забезпечення немає.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що наказ Міністра оборони України про встановлення розміру окладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним військовослужбовцям, у зв'язку з делегуванням Кабінетом Міністрів України такого права зокрема Міністру оброни України.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком судів.

За перевіркою матеріалів справи, різниця між довідкою, що врахована ГУ ПФУ та довідкою, наданою позивачем, полягає у розмірі премії (10 % та 90 % відповідно).

Таким чином, спір зводиться до встановлення обов'язку врахувати новий розмір премії при перерахунку пенсії.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Тож, збільшення розміру видів грошового забезпечення, що носять щомісячний характер, згідно із Законом є підставою для проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям за відповідною посадою.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

За перевіркою матеріалів справи, будь-які відомості про характер премії, врахування якої при обчисленні пенсії є предметом спору відсутні.

Окрім цього, суди не дослідили питання щодо того, яким нормативним актом запроваджена виплата цієї премії, не надано оцінки доводам ГУ ПФУ про те, що премія носить тимчасовий характер, тому не може враховуватися при обчисленні пенсії.

Оскільки зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення питання, то прийняті судами рішення не можна визнати законними і обґрунтованими.

Частинами другою та третьою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З врахуванням наведеного, рішення попередніх судів підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

При новому розгляді суду першої інстанції слід враховувати наведене та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 220-1 КАС України, за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, суд касаційної інстанції ухвалює рішення за наслідком попереднього розгляду справи, без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Керуючись статтями 220-1, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 13 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2014 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Швець

В.В.Малинін

О.Ф.Ситников

Попередній документ
44832483
Наступний документ
44832485
Інформація про рішення:
№ рішення: 44832484
№ справи: 758/11495/13-а
Дата рішення: 19.05.2015
Дата публікації: 04.10.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: