Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
12 червня 2015 року Справа №П/811/1692/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу
за позовом: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції
про визнання протиправними та скасування постанов.
Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області звернулася з позовом до Відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов відділу державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції від 27.04.2015 року ВП №47358066, від 27.04.2015 року ВП №4747358329 та від 07.05.2015 року ВП №47424735 про відмову у відкритті виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що при винесенні оскаржуваних постанов державним виконавцем не враховано вимоги ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено порядок виконання вимоги органу доходів і зборів про сплату недоїмки саме державною виконавчою службою. Також позивач зазначає, що ДП «Бережинське» не має відкритих рахунків у бюджетних установах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до яких позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки оскаржувані постанови винесені з урахуванням ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
З огляду на клопотання представника позивача, на підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 12.06.2015 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.44), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши подані позивачами та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
23 квітня 2014 року Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області подано на виконання до ВДВС Кіровоградського РУЮ вимоги про сплату недоїмки №Ю-212-11 У від 06.02.2015 р. та №Ю-212-11 У від 06.03.2015 р. (а.с.5-7, 10, 12).
Постановами державного виконавця Державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції від 27.04.2015 р. ВП №47358066 та ВП №4747358329 відмовлено у відкритті виконавчих проваджень щодо виконання вимог №Ю-212-11 У від 06.02.2015 р. і №Ю-212-11 У від 06.03.2015 р. на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (а.с.4, 11).
Також 30 квітня 2015 року Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області подано на виконання до ВДВС Кіровоградського РУЮ вимогу про сплату недоїмки №Ю-212-11 У від 07.04.2015 р. (а.с.15-17).
Постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції від 07.05.2015 р. ВП №47424735 відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо виконання вимоги №Ю-212-11 У від 07.04.2015 р. на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (а.с.14).
У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХIV (далі за текстом також - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно з п.8 ч.2 ст.17 Закону відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
У відповідності до абз.2 ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VI вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
На підставі ч.5 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Пунктом 8 частини 1 статті 26 Закону визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1, 2 ст.3 Закону у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 р. №4901-VI встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
При цьому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» розмежовуються особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів та державних підприємств.
Так, частиною 1 статті 3 зазначеного закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Натомість відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
З системного аналізу Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» судом встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів та бюджетних установ підлягають виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а щодо стягнення коштів з державних підприємств - державною виконавчою службою.
Як встановлено судом, вимоги про сплату недоїмки №Ю-212-11 У від 06.02.2015 р., №Ю-212-11 У від 06.03.2015 р. та №Ю-212-11 У від 07.04.2015 р. винесені відносно Державного підприємства «Бережинське».
Відповідно до Статуту Державне підприємство «Бережинське засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України,. входить до складу державного концерну садівництва, виноградарства та виноробної промисловості «Укрсадвинпром».
Підприємство створене з метою: задоволення потреб населення у продуктах харчування; отримання прибутку від діяльності та зростання добробуту трудового колективу; раціонального використання сировинних і трудових ресурсів (а.с.34-43).
Відповідно до листа Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 12.06.2015 р. ДП «Бережинське» є платником податку на прибуток на загальних підставах та у Реєстрі неприбуткових організацій відсутнє (а.с.29).
Таким чином, Державне підприємство «Бережинське» не є ні державним органом, ні бюджетною установою, а тому рішення про стягнення коштів з такого боржника підлягає виконанню державною виконавчою службою.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.04.2015 року ВП №47358066, від 27.04.2015 року ВП №4747358329 та від 07.05.2015 року ВП №47424735 винесені відповідачем необґрунтовано та безпідставно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159- 163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції ВП №47358066 від 27 квітня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції ВП №4747358329 від 27 квітня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
4. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Державної виконавчої служби Кіровоградського районного управління юстиції ВП №47424735 від 07 травня 2015 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Момонт
< Суддя >