ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
08 червня 2015 року № 813/2511/15
об 10 год., 41 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Галич Еко Ресурс», представник - Дашо А.Ю.
доДержавної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, представник - Підгайний О.І.
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галич Еко Ресурс» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області про:
- визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 3201/10/1503 від 24.02.2015 року про надання відмови ТОВ «Галич Еко Ресурс» у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області здійснити реєстрацію ТОВ «Галич Еко Ресурс» платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача про відмову у реєстрації платником податку четвертої групи є протиправним, оскільки чинне законодавство не передбачає права податкового органу відмовляти у реєстрації платнику податків у набутті статусу платника єдиного податку 4 групи в процесі його перереєстрації з платника фіксованого сільськогосподарського податку. Факт відмови позивачу у реєстрації його платником єдиного податку четвертої групи порушує інтересам товариства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач в письмових запереченнях на адміністративний позов зазначає, що платник податків не звертався із заявою до податкового органу про перехід з фіксованого сільськогосподарського податку на платника єдиного податку 4 групи. Тому, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для переведення позивача з фіксованого сільськогосподарського податку на платника єдиного податку 4 групи.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
ТОВ «Галич Еко Ресурс» звернулось до ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області із заявою від 20.02.2015 року за № 4 про надання довідки про набуття сільськогосподарським товаровиробником статусу платника єдиного податку 4 групи на 2015 рік.
Листом від 24.02.2015 року за №3201/10/1503 «________________» позивачу відмовлено у реєстрації платником єдиного податку 4 групи, з підстав, що ____________.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п. 291.4.4. п. 291.4. ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: до четвертої групи платників єдиного податку належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Згідно п.п. 298.1.5. п. 298.1. ст. 298 цього ж Кодексу, за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим же Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення, оскільки позивач не звертався до податкового органу із заявою про реєстрацію його як платника єдиного податку 4 групи, а подав заяву про надання йому довідки про підтвердження факту перебування таким платником. За таких обставин, суд приходить до висновку, що контролюючим органом неправомірно відмовлено позивачу у реєстрації платником податку 4 групи, оскільки з відповідною заявою позивач до відповідача не звертався, а відтак рішення податкового органу № 3201/10/1503 від 24.02.2015 року є протиправним і підлягає скасуванню.
З цих же підстав судом не враховуються обґрунтування заперечення позовних вимог в цій частині відповідачем, оскільки таким підтверджено, що позивач з відповідною заявою про реєстрацію його як платника єдиного податку 4 групи до відповідача не звертався, що спростовує обґрунтування відповідача про правомірність спірного рішення про надання відмови у вказаній реєстрації.
Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача в частині зобов'язати відповідача здійснити реєстрацію позивача платником єдиного податку 4 групи з 01.01.2015 року, оскільки, як вже встановлено судом позивач з відповідною заявою про реєстрацію його як платника єдиного податку 4 групи до відповідача не звертався. В заяві від 20.02.2015 року за № 4 про надання довідки про набуття сільськогосподарським товаровиробником статусу платника єдиного податку 4 групи на 2015 рік, відсутнє прохання про реєстрацію саме позивача платником єдиного податку 4 групи, відтак підстав зобов'язувати відповідача вчинити таку у суду немає.
З цих же підстав судом враховуються обґрунтування заперечення позовних вимог в цій частині відповідачем.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог частково.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Таким чином, згідно ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача до відповідача про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню частково.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить присудити з Державного бюджету України на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Визнати протиправними рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області №3201/10/1503 від 24.02.2015 року «Про надання відмови у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи».
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 12.06.2015 року.
Суддя Гавдик З.В.