Рішення від 10.06.2015 по справі 910/12570/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015Справа №910/12570/15

За позовомВиконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

доПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

прозобов'язання виконати умови договорів та перерахувати кошти на суму 52838,21 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники

від позивача -Кожухар В.В. (представник за довіреністю);

від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У травні 2015 року Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - відповідач або Банк) про зобов'язання відповідача виконати умови договорів банківського рахунку № 1, № 2, № 3 від 27.10.2011 та перерахувати кошти в сумі 52838,21 грн. з поточних рахунків Жмеринської районної виконавчої дирекції Фонду, відкритих у відповідача, на свій рахунок, відкритий у іншому банку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем усупереч умовам вищевказаних договорів банківського рахунку та вимогам чинного законодавства України не були виконані надані у січні-лютому 2015 року платіжні доручення на загальну суму 52838,21 грн. Тому, враховуючи неможливість вільного користування своїми коштами, позивач вирішив перерахувати залишок коштів з його рахунків, відкритих у відповідача, на свій рахунок, відкритий у іншій банківській установі.

Позивачем 08.06.2015 було подано до суду заяву про зміну предмету позову відповідно до якої просив суд зобов'язати відповідача виконати умови договорів банківського рахунку № 1, № 2, № 3 від 27.10.2011 та забезпечити перерахування коштів з рахунків Жмеринської районної виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно з платіжними дорученнями: від 29.01.2015 №175 на суму 59,14 грн., №173 на суму 299,82 грн., №176 на суму 384,06 грн., №168 на суму 446,63 грн., №174 на суму 563,02 грн., №162 на суму 637,40 грн., № 165 на суму 720,75 грн., №169 на суму 3047,60 грн., № 166 на суму 4594,11 грн., № 167 на суму 4655,47 грн., №160 на суму 17545,15 грн. (з рахунку № 25609076853205); від 29.01.2015 № 897 на суму 21,47грн, № 889 на суму 60,00 грн., № 898 на суму 103,24 грн., від 5і.01.2015 № 903 на суму 33,00 грн., № 902 на суму 125,06 грн., №901 на суму 2883,12 грн., від 02.02.2015 №904 на суму 6,90 грн. та від 03.02.2015 № 905 на суму 16228,45 грн. (з рахунку №25602076853105); меморіальними ордерами від 02.02.2015 №181496724 на суму 0,06 грн., від 03.02.2015 №181574448 на суму 16,49грн., від 04.02.2015 №181642211 на суму 310,20грн., від 26.02.2015 №102446832 на суму 7,07 грн. (з рахунку №25606076853305) на рахунки отримувачів, що зазначені в цих платіжних документах.

Підстави та обґрунтування позову залишились попередніми.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, а тому спір вирішується в межах зміненого предмету.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що у Банку з 06.02.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, а з 05.06.2015 розпочато процедуру ліквідації Банку. З урахуванням положень статті 1074 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 36, 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перерахування коштів з рахунків, відкритих у Банку, під час тимчасової адміністрації, відповідачем не здійснювалось на законних підставах. Крім того, відповідно до положень статей 46, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у зв'язку із прийняттям Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) рішення про ліквідацію Банку, задоволення вимог кредиторів здійснюється виключно в межах процедури ліквідації банку та в порядку встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2011 між Жмеринською районною виконавчою дирекцією Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) та Банком були укладені договори банківського рахунку №1, № 2, №3 (далі - Договори банківського рахунку).

Відповідно до пунктів 1.1 Договорів банківського рахунку Банк відкрив Клієнту поточні рахунки №25601600005105, №25608600005205, №25605600005305 (далі - Рахунки) у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цих Договорів та законодавства України, та зобов'язувався приймати та зараховувати на ці рахунки грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій з рахунками, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 2.3.3 Договорів банківського рахунку Банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 4.2 Договорів банківського рахунку операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком того ж дня.

Пунктами 2.1.1 Договорів банківського рахунку передбачено право Банку використовувати грошові кошти на Рахунках Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до пунктів 4.3 Договорів банківського рахунку Клієнт може подавати до Банку розрахункові документи як у паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремо укладеного договору.

Дані Договори банківського рахунку є чинним (пункти 8.1), у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Зворотного матеріали справи не містять.

На виконання пунктів 4.3 Договорів банківського рахунку, між Жмеринською районною виконавчою дирекцією Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Клієнт) та Банком 27.10.2011 був додатково укладений договір №5 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», згідно з яким Клієнт доручає, а Банк бере на себе зобов'язання по встановленню та обслуговуванню системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», виконанню розрахункового обслуговування поточних рахунків Клієнта, відкритих у Банку за допомогою програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» з функціями: створення та передача в Банк платіжних документів, перегляд платіжних документів, перегляд виписок.

У зв'язку з проведенням реорганізації Банку відбулася зміна номерів та реквізитів рахунків Жмеринської районної виконавчої дирекції Вінницького обласного відділення Фонду у банку, про що позивача було повідомлено листом №801 від 27.12.2011 (копія долучена до матеріалів справи).

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що ним у січні-лютому 2015 року за допомогою системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» були ініційовані грошові перекази на загальну суму 52838,21 грн. за наступними платіжними дорученнями: від 29.01.2015 №№ 175, 173, 176, 168, 174, 162, 165, 169, 166, 167, 160 (перерахування коштів для фінансування матеріального забезпечення страхувальників на загальну суму 32953,15 грн.); від 29.01.2015 №№ 897, 889, 898, від 31.01.2015 №№ 903, 902, 901, від 02.02.2015 № 904 та від 03.02.2015 № 905 (про перерахування 19551,24 грн. на виплату заробітної плати працівникам та сплату податків і зборів, а також на здійснення розрахунків із контрагентами за надані послуги і товарно-матеріальні цінності). Крім того, відповідно до пункту 2.1.10 Договору банківського рахунку № 3 Банк був зобов'язаний здійснити перерахування залишків коштів на рахунку відповідно до меморіальних ордерів від 02.02.2015 № 181496724, від 03.02.2015 № 181574448, від 04.02.2015 № 181642211 на загальну суму 326,75 грн.

Однак, зазначені платіжні доручення позивача відповідачем виконані не були.

Позивач надіслав на адресу відділення Вінницького РУ ПАТ «КБ «Надра» лист від 04.02.2015 №03/191 з вимогою виконати умови Договорів банківського рахунку та здійснити відповідні перекази. У відповіді на даний лист позивача, відповідач листом від 05.03.2015 №38-02-03-136 відмовив у здійсненні вищевказаних розпоряджень про перерахування коштів в сумі 52831,14 грн. з підстав запровадження у Банку тимчасової адміністрації.

Дані обставини підтверджуються банківськими виписками з Рахунків позивача, відкритих у Банку, та відповідними листами, копії яких містяться у матеріалах справи, а також проясненнями сторін.

З пояснень відповідача слідує, що спірні платіжні доручення не були виконані Банком на підставі пункту 1.26 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, у зв'язку із введенням у Банку тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до абзацу дев'ятого пункту 1.26 глави 1 розділу III Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 № 2 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1581/21893; із змінами, внесеними згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2013 №19) під час виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію не пізніше п'ятого робочого дня, починаючи з дня свого призначення, має повернути клієнтам, з якими укладені договори про касово-розрахункове обслуговування, розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини неплатоспроможного банку.

З матеріалів справи також слідує, що позивач супровідним листом від 26.02.2015 №08/321 надіслав на ім'я уповноваженої особи Фонду Стрюкової І.О. платіжні доручення від 20.02.2015 №1 на суму 326,75 грн., № 178 на суму 32953,15 грн., № 906 на суму 19551,24 грн. з проханням виконати зазначені платіжні доручення по перерахуванню коштів на рахунки позивача (Жмеринської районної виконавчої дирекції), відкриті в ВОУ філії АТ «Ощадбанк». Проте, листом-відповіддю від 17.03.2015 № 26-5-5433 Банк повернув вказані платіжні доручення без виконання з посиланням на введення у нього тимчасової адміністрації.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з частиною 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Однак, вищевказані платіжні доручення Банком у встановлений строк, усупереч вимогам діючого законодавства України та умовам Договорів банківського рахунку, виконані не були.

Вказаним невиконанням було порушене майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 ЦК України, є грошові кошти, у т.ч., враховуючи положення пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», які існують у формі записів на поточних рахунках позивача, відкритих у Банку.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Судом встановлено, що станом на момент подання до Банку (до введення у Банку тимчасової адміністрації) спірних платіжних доручень, у останнього не було достатніх підстав для їх не виконання. Зворотного відповідачем не доведено.

Відносно поданих після введення у Банку тимчасової адміністрації платіжних доручень, суд зазначає, що Банк правомірно, на підставі пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не здійснив їх виконання, оскільки відповідно до зазначеної норми під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Разом з тим, позов не підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.02.2015 № 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», згідно з яким з 06.02.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду. Тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Надра» запроваджено строком на три місяця з 06.02.2015 по 05.05.2015 включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 85 від 23.04.2015 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у Банку до 05.06.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05.06.2015 № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».

Таким чином, на час розгляду в суді даного спору відбувається ліквідація Банку.

За загальним правилом, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

Пунктом 7.1.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За приписами частин 1-3 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 18.05.2010 № 2258-VI, від 04.11.2010 № 2677-VI, від 14.10.2014 № 1702-VII) обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Отже, починаючи з 09.03.2011 (дата набрання чинності Законом України від 04.11.2010 № 2677-VI) випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Виходячи зі змісту статей 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Згідно з частиною 4 статті 49 цього Закону у судовому порядку підлягають вирішенню будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів.

Таким чином, після початку процедури ліквідації Банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним Законом, порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону.

Крім того, суд також зазначає, що статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що операції з відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів належить до банківських послуг, які дозволяється надавати виключно банку.

Даною нормою також встановлено, що надання банківських послуг має право здійснювати банк на підставі банківської ліцензії.

Статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду даного спору Національним банком України у Банку відкликано банківську ліцензію, виконання спірних операцій з перерахування коштів на підставі спірних платіжних доручень на виконання умов Договору банківського рахунку відповідачем стало не можливим.

Відповідно до статті 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Виходячи з вищевикладеного суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

При цьому, позивач може захистити свої майнові права за Договорами банківського вкладу в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У випадку необґрунтованої відмови в акцептуванні вказаної вимоги та включені до реєстру вимог кредиторів, позивач на підставі частина 4 статті 49 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вправі буде звернутися до суду з відповідним позовом.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладається на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.2015

СуддяСташків Р.Б.

Попередній документ
44828207
Наступний документ
44828209
Інформація про рішення:
№ рішення: 44828208
№ справи: 910/12570/15
Дата рішення: 10.06.2015
Дата публікації: 16.06.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: