10.06.2015 Справа № 907/511/15
За позовом Закарпатського обласного центру з гідрометеорології, м.Ужгород
до відповідача Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород", м.Ужгород
про розірвання договору №31/12 від 01.07.2012 про надання послуг для АМСЦ, укладеного між Закарпатським ЦГМ та ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород"
Головуючий суддя Івашкович І.В.
за участю представників:
від позивача - Міллер Д.М., довіреність від 07.03.2014
від відповідача - Буришин В.В., довіреність Вих.№1-283 від 18.05.2015р.
У судовому засіданні 09.06.15 за участю представників: від позивача -Міллер Д.М., довіреність від 07.03.2014, Кісельова Л.О., довіреність від 01.07.2014р., від відповідача - Буришин В.В., довіреність Вих.№1-283 від 18.05.2015р., оголошувалась перерва до 10.06.15 15:00 год.
Суть спору: Закарпатський обласний центр з гідрометеорології, м.Ужгород
звернувся з позовом до Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Ужгород", м.Ужгород про розірвання договору №31/12 від 01.07.2012 про надання послуг для АМСЦ, укладеного між Закарпатським ЦГМ та ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород".
Позов мотивує з посиланням на ті обставини, що укладення сторонами договору №31/12 від 01.07.2012р. про надання послуг для АМСЦ було зумовлено необхідністю належного метеорологічного обслуговування, яке є невід"ємною складовою функціонування відповідача відповідно до п. 6.2.2 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, затверджених Державною службою України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації №796 від 25.10.2005р. При цьому позивач погодився укласти договір на умовах оплати ним ряду послуг, що надає ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород", зокрема, згідно калькуляції щомісячна сума витрат Закарпатського ЦГМ за надання послуг "Міжнародний аеропорт Ужгород" для АМСЦ Ужгород становить 4056,85 грн., в т.ч. ПДВ.
Наголошує, що у зв"язку з режимністю об"єкту відповідач повинен забезпечити надання послуг, передбачених Договором №31/12 від 01.07.2012р., незалежно від укладення договору на такі види послуг, що відповідає вимогам ст. ст. 51, 59 Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" №545-ІV, ч.1 ст. 70, ч.5 ст. 72 Повітряного кодексу України, п. 11.3.1 Правил метеорологічного забезпечення авіації, п. 13.1.1 Сертифікаційних вимог цивільних аеродромів, п.5.3.1 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, пунктами 2.2, 4.1.22, 4.21.58, 4.1.6, підпунктами 4.2.2 пункту 4.2, підпунктами 11 та 14 пункту 2.2 Статуту ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород". При чому жодним нормативним документом не передбачено імперативної норми щодо надання таких послуг експлуатантами аеродромів на платній основі. Натомість, вказує, що відповідно до Положення про Закарпатський обласний центр з гідрометеорології останній є бюджетною неприбутковою організацією, а отже кошти, отримані ЦМГ в результаті гідрометеорологічної діяльності, надходять до Державного бюджету України.
Посилаючись на норми ст.17 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність", пп. 1 п.2 Додатку 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1102, зазначає, що послуги щодо метеорологічного обслуговування польотів цивільної авіації є спеціалізованою інформацією в сфері гідрометеорології, які надаються за плату. Вартість метеопослуг визначається калькуляцією, що розробляється за відповідними Методиками, при встановленні вартості таких послуг закладається принцип відшкодування вартості продукції. Зазначає при цьому, що протягом 2010-2013рр витрати Державного бюджету на функціонування АМСЦ Ужгород становили 3,655 млн. грн., однак прибутки за метеорологічне обслуговування, отримані від ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород", становили лише 0,284 млн. грн., що орієнтовно складає 7,8%.
Позивач при обгрунтуванні позовних вимог вказує і на ті обставини, що з урахуванням погіршення економічної ситуації в державі, з метою зменшення в подальшому навантаження на державний бюджет, Закарпатським ЦГМ при підготовці проекту Договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород" передбачено умови про зобов"язання ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" створення на безоплатній основі сприятливих умов для належної організації метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород". Відповідні пункти включено до вказаного договору як істотні умови. За результатами судового розгляду спору між сторонами з приводу врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні Договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.06.2014р. по справі №907/1314/13, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2014р., підпункти 2.2.2.1-2.2.2.9 пункту 2.2.2, затверджено в редакції, що передбачають надання ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" послуг для АМСЦ Ужгород на безоплатній основі. Результати вирішення спору у вказаній справі №907/1314/13, за твердженням позивача, в черговий раз підтверджують законність вимог Закарпатського ЦГМ до ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" про безоплатність послуг для АМСЦ Ужгород, передбачених у Договорі №32/12 від 01.07.2012р. Наголошує при цьому, що обов"язок надання відповідачем послуг, запропонованих позивачем відповідно до умов пп.2.2.2.1-2.2.2.9 Договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", чітко передбачено нормативними актами в галузі авіації та статутними завданнями, однак у жодному з наведених нормативних актів, та в Статуті ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" не передбачено можливості забезпечення відповідачем надання послуг позивачу на платній основі.
Відтак, посилаючись на викладені у позовній заяві мотиви, позивач стверджує, що відповідач не має жодних законних підстав вимагати оплату за послуги, надання яких з боку ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" повинно забезпечити метеорологічне обслуговування самого відповідача та інших суб"єктів авіаційної діяльності задля реалізації мети створення аеропорту та виконання його статутних завдань.
Позивач також наголошує на тому, що у період судового розгляду спору з врегулювання розбіжностей по Договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород" ним не вчинялось намагань розірвати Договір №31/12 від 01.07.2012, оскільки сторони відповідно до п.п.6.2, 6.3 цього Договору та на підставі гл. 53 ЦК України могли внести зміни до Договору №31/12 від 01.07.2012, якими б виключили надання на платній основі послуг АМСЦ Ужгород щодо охорони об"єкта ДПС-1, забезпечення пожежної безпеки, енергопостачання метеорологічного обладнання, забезпечення зв"язком, довезення працівників АМСЦ на КДП, оформлення перепусток. Ініціювання позивачем розірвання Договору №31/12 від 01.07.2012 "Про надання послуг АМСЦ" без укладення Договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород" призвело б до автоматичного припинення оперативного надання метеопослуг на аеродромі "Ужгород", що не передбачено нормативно та повинно вирішуватись шляхом укладення договору або в судовому порядку.
Наголошує, що забезпечення авіаційної безпеки на аеродромі "Ужгород" є прямою функцією експлуатанта аеродрому, а здійснення метеорологічною станцією додаткових функцій по забезпеченню суб"єктів авіаційної діяльності метеорологічною інформацією здійснюється на договірних засадах виключно з метою дотримання ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" вимог ч.5 ст. 72 Повітряного кодексу України. Відтак, ще з моменту укладення Договору №31/12 від 01.07.2012р. Закарпатський ЦГМ ставив під сумнів правомірність та обгрунтованість стягнення плати з Закарпатського ЦГМ за надані виконавцем послуги та неодноразово робив спроби узгодження з ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" здійснення заходів по забезпеченню функціонування АМСЦ Ужгород на безоплатній основі. Після судового вирішення спору про врегулювання розбіжностей по Договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород" позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями щодо внесення змін до Договору №31/12 задля зменшення витрат на утримання АМСЦ Ужгород, зокрема, листом від 11.11.2014 запропоновано до підписання Додаткову угоду №1 до Договору №31/12, відповідно до якої виключити всі статті витрат згідно видів послуг, крім енергопостачання метеорологічного обладнання на ДПС. Однак у зв"язку з неможливістю врегулювання сторонами відповідних змін позивач звернувся до відповідача листом від 16.01.2015 №26-01/63 з пропозицією розірвати Договір №31/12 від 01.07.2012, на яку жодної відповіді від відповідача не отримано.
Відтак, посилаючись на умови п.п. 6.2, 6.3 Договору №32/12 від 01.07.2012, та на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України, позивач звернувся з даним позовом про розірвання Договору №31/12. При цьому як на істотну зміну обставин, за якої вважає, що Договір №31/12 має бути розірвано, вказує на відсутність прогресу у зменшенні збитковості на утримання служби, яка здійснює метеорологічне обслуговування авіації на аеродромі "Ужгород", намагання Закарпатського ЦГМ здійснити зменшення збитковості шляхом укладення Договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", де передбачено надання послуг на безоплатній основі, а також неодноразові намагання по внесенню змін та розірванню Договору №31/12.
У судовому засіданні 09.06.15 розпочато розгляд справи по суті.
Уповноваженим представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на підстави та мотиви позовних вимог, викладені у позовні заяві, а також на додані документальні докази.
Відповідач згідно з відзивом на позов, наданим його уповноваженим представником, позовні вимоги заперечує.
Обгрунтовуючи заперечення, зазначає, що Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", з посиланням на який позивач мотивує позовні вимоги, відповідно до умов п.7.2 припинив дію у зв"язку із закінченням строку 31.12.2014р. На пропозицію Закарпатського ЦГМ згідно листів вих.№26-01/1418 від 11.11.2014р., вих.26-01/1583 від 15.12.2014р., в порядку ст. 181 Господарського кодексу України, укласти договір шляхом надіслання проекту договору "Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" 31.12.2014 підписав обидва проекти запропонованого Закарпатським ЦГМ договору з протоколом розбіжностей, який в двох примірниках надіслав Закарпатському ЦГМ листом №1-933 від 31.12.2014р. Оскільки, Закарпатським ЦГМ після отримання підписаного проекту договору з протоколом розбіжностей на виконання вимог ч.5 ст.181 , ч.3 ст. 179, ч.7 ст. 187 Господарського кодексу України не вжито заходів щодо врегулювання розбіжностей, не передано у двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, відповідач вважає, що чинним є та підлягає до належного виконання Договір "Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород" від 31.12.2014р. з урахуванням умов, запропонованих ним згідно протоколу розбіжностей.
Відповідач вказує, що позивачем робиться спроба не виконувати обов"язку перед ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" щодо оплати послуг за Договором №31/12 від 01.07.2012р., яким надсилались пропозиції про внесення змін до цього договору у зв"язку з чинністю з 20.10.2014р. Договору "Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", умови якого частково визначено господарським судом відповідно до рішення від 02.06.2014р., а також пропозиції щодо розірвання Договору №31/12. Разом з тим, факт обов"язковості сплати за отримані від ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" послуги згідно Договору №31/12 від 01.07.2012р. визначено рішенням господарського суду Закарпатської області від 15.12.2014р. №907/1004/14.
Спростовуючи твердження позивача про те, що послуги згідно Договору №31/12 мають надаватись на безоплатній основі, відповідач зазначає, що зміст умов цього Договору повинні визначати загальні положення, що регулюють договори про надання послуг (гл. 52, 53, 63 Цивільного кодексу України) та законодавством, яке регулює гідрометеорологічне обслуговування. Посилаючись на приписи ст. ст. 901, 904 Цивільного кодексу України, вказує на законодавче закріплення, що надана послуга підлягає до належної оплати, а за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов"язаний відшкодувати виконавцеві фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відтак, вказує, що навіть при отриманні Закарпатським ЦГМ послуг з обслуговування АМСЦ Ужгород ІІ розряду на безоплатній основі, він в будь-якому випадку зобов"язаний здійснювати відшкодування витрат, необхідних для виконання договору.
Заперечуючи обгрунтованість доводів позивача про збитковість діяльності АМСЦ Ужгород, відповідач наголошує, що Закарпатський ЦГМ є бюджетною неприбутковою організацією та для виконання своїх статутних цілей фінансується за рахунок державного бюджету, тобто діє згідно затвердженого кошторису. Нормами Бюджетного кодексу України передбачено право бюджетної установи на отримання власних надходжень від надання послуг, однак жодним чином не існує вимог щодо існування бюджетних установи виключно за власні надходження. У зв"язку з наведеним, а також з посиланням на положення п.10 ч.3 ст. 29, ч.4 ст. 30 Бюджетного кодексу України вважає спростованими твердження позивача про збитковість діяльності АМСЦ Ужгород, оскільки ця діяльність повинна належним чином фінансуватись виключно за кошти бюджету. Наголошує також, що питання щодо підставності нарахування плати за послуги згідно Договору №31/12 були предметом оцінки судом у справі №907/1004/14 за позовом ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" до Закарпатського ЦГМ про стягнення боргу за цим Договором. Суд в силу ст. ст. 173, 175 Господарського кодексу України, ст. 526, 527, 530, 610, 901, 903 Цивільного кодексу України визнав такі зобов"язання майново-господарськими та цивільно-правовими, при цьому прийняв рішення про стягнення суми боргу, хоча Закарпатський ЦГМ посилався на безпідставність нарахування плати з огляду на судові рішення з переддоговірного спору у справі №907/1314/14.
Окрім того, відповідач зазначає, що розірвання Договору №31/12 не дасть можливості АМСЦ Ужгород обслуговувати себе самостійно, оскільки об"єкти системи метеорологічних приладів розміщені на території режимної зони аеропорту та в силу специфіки не можуть бути перенесені до однієї точки, сам же Закарпатський ЦГМ не вжив заходів для самостійного забезпечення доведення питної води до КДП, не має прямих договорів з водопостачальною організацією, не забезпечив свого транспорту для доставлення працівників АМСЦ до КДП тощо.
Уповноваженим представником відповідача підтримано заперечення згідно з відзивом на позов. Додатково подано письмові пояснення, згідно з якими наголошено на відсутності доведених позивачем усіх обов"язкових згідно з ч.2 ст. 652 Цивільного кодексу України умов, одночасна наявність яких може бути підставою для розірвання договору.
Уповноваженим представником позивача подано письмові заперечення на відзив відповідача, згідно з якими наведено та озвучено в судовому засіданні мотиви спростування доводів відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між Закарпатським обласним комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Ужгород", як Виконавцем, та Закарпатським центром з гідрометеорології, як Замовником, укладено Договір №31/12 про надання послуг для АМСЦ від 01.07.2012р. Предметом вказаного Договору (п.1) передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов"язки надати комплекс послуг, пов"язаних із забезпеченням умов функціонування АМСЦ згідно Правил метеорологічного забезпечення авіації (наказ Державіаслужби від 14.11.2005р. 3851/409/661). Замовник зобов"язується оплатити надані послуги в порядку і на умовах, визначених цим договором.
У п.2 "Зобов"язання сторін" визначено, зокрема, зобов"язання Виконавця (відповідача) щодо надання Замовнику (позивачу) послуг з метою забезпечення належного здійснення Замовником Закарпатським ЦГМ, а саме, його структурним підрозділом АМСЦ Ужгород, метеорологічного обслуговування на аеродромі "Ужгород". Встановлено обов"язок Замовника здійснювати Виконавцю оплату за надані ним послуги згідно цього Договору. У п.3 "Вартість послуг та порядок розрахунків" визначено умови про порядок погодження ціни послуг та здійснення розрахунків.
У відповідності до умов п.6 Договору визначено строк його дії з 01.07.2012р. по 01.07.2013р. та передбачено умову пролонгації Договору за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору за 30 днів до закінчення строку дії.
На умовах, визначених у п.6 Договору №31/12, цей Договір є чинним та на даний час строк його дії слід вважати обмеженим до 01.07.2015р.
Звернувшись з позовом про розірвання Договору №31/12, позивач обгрунтовує наявність підстав для такого розірвання, посилаючись на ч.2 ст. 652 Цивільного кодексу України, а саме, у зв"язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору. При цьому такою істотною зміною обставин позивач вважає відсутність прогресу у зменшенні збитковості на утримання служби, яка здійснює метеорологічне обслуговування авіації на аеродромі "Ужгород", здійснення Закарпатським ЦГМ намагання зменшити збитковість шляхом укладення договору про надання послуг на безоплатній основі по Договору "Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", а також здійснення неодноразових намагань по внесенню змін та розірванню Договору №31/12. Позивач наголошує на тому, що питання безоплатності надання відповідачем послуг для забезпечення належної організації метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород" врегульовано згідно з умовами Договору "Про надання послуг з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", зокрема, умовами підпунктів 2.2.2.1-2.2.2.9, редакція яких затверджена винесеним за результатами вирішення спору про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні вказаного Договору, рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.06.2014р. у справі №907/1314/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.08.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2014р.
Аналізуючи спірні позиції сторін щодо предмету спору, суд констатує такі висновки.
Частиною 1 статті 652 цього Кодексу передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
В силу частини 1 статті 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Частиною 2 статті 652 вказаного Кодексу встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачається, що у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
За змістом норм вказаної статті сторони, укладаючи договір, розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Однак, в ході виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь - якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. При цьому, закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а при істотній зміні обставин з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.
За статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В ході судового розгляду справи судом з наведених позивачем обгрунтувань та наданих доказів не встановлено наявності істотних обставин, які відповідно до вимог частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України можуть бути підставою для розірвання договору.
Суд констатує, що наведені позивачем посилання на врегулювання відносин сторін за Договором з метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород" в частині безоплатності забезпечення відповідачем сприятливих умов для організації метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", не вважається істотною зміною обставин в розумінні ст.652 ЦК України, оскільки при укладенні Договору №31/12 сторони, виходячи із загальних засад свободи договору (ст. ст. 6, 627 ЦК України) могли свідомо передбачати можливість внесення ними змін до умов договору, а також врегулювання певних відносин шляхом укладення нового договору.
Окрім того, суд бере до уваги ті фактичні дані, що Договір №31/12 укладався сторонами з метою врегулювання відносин з приводу забезпечення належного метеорологічного обслуговування та забезпечення на аеродромі "Ужгород", що в цілому віднесено до визначених у Положенні про Закарпатський обласний центр з гідрометеорології (затв. наказом УкрГМЦ від 21.05.2013р. №86, зареєстр. 07.06.2013р. за №13141050010000616) основних завдань, а також до зобов"язань аеропорту, як експлуатанта аеродрому, відповідно до ч.5 ст. 72 Повітряного кодексу України. Отже, укладення Договору №31/12 зумовлено саме необхідністю створення усіх належних умов для здійснення належного метеорологічного обслуговування на аеродромі "Ужгород". При укладенні спірного Договору №31/12 сторони зміст його умов щодо оплатності послуг жодним чином не ставили в залежність від рівня затрат на утримання служби, яка здійснює метеорологічне обслуговування авіації на аеродромі "Ужгород".
Свідченням відсутності істотної зміни обставин, які в силу ч.2 ст. 652 ЦК України є підставою для розірвання договору, є доводи самого позивача, наведені у позовній заяві, про те, що ще з моменту укладення Договору №31/12 від 01.07.2012р. Закарпатський ЦГМ ставив під сумнів правомірність та обгрунтованість стягнення плати з Закарпатського ЦГМ за надані виконавцем послуги та неодноразово робив спроби узгодження з ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" здійснення заходів по забезпеченню функціонування АМСЦ Ужгород на безоплатній основі. Відтак, вже при укладенні Договору №31/12 сторони могли врегулювати питання щодо безоплатності послуг, в т.ч. при виникненні спору - шляхом врегулювання розбіжностей в судовому порядку. Суд констатує, що сторони не позбавлені права та можливості вирішити в судовому порядку спірні питання щодо зміни умов Договору №31/12 в частині оплатності послуг.
Натомість, жодна з обставин, на які позивач посилається як на підстави вимог за даним позовом, не підпадає під передбачені згідно з ч.2 ст. 652 ЦК України підстави розірвання Договору №31/12 від 01.07.2012р.
Позовні вимоги суд вважає не доведеними та не обгрунтованими відповідно до закону. В позові слід відмовити повністю.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на позивача витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати по оплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст рішення складено 12.06.15
Суддя Івашкович І.В.