9 червня 2015 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дьоміна О.О., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня
2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 9 квітня
2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання дії неправомірними та стягнення моральної шкоди,
У липні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання дії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» щодо списання 10 червня 2014 року з рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 коштів - неправомірними та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 9 квітня 2015 року, позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» щодо списання 10 червня 2014 року з рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 коштів у розмірі 6 500,48 грн згідно зі службовою запискою 6814970 та всіх нарахованих щодо неї відсотків та штрафних санкцій.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» зарахувати внесені ОСОБА_2 25 червня 2014 року кошти у розмірі 1 983,59 грн на рахунок № НОМЕР_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_2
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 335 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Зі змісту рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2015 року та ухвали апеляційного суду Тернопільської області від 9 квітня 2015 року і доданих матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності оскаржуваних судових рішень.
Керуючись пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання дії неправомірними та стягнення моральної шкоди, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня
2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 9 квітня
2015 року.
Копію цієї ухвали та додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ О.О. Дьоміна