02 червня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Укржитлосервіс» (далі - ДП «Укржитлосервіс») про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди,
та зустрічним позовом державного підприємства «Укржитлосервіс» до ОСОБА_2, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічний позов ДП «Укржитлосервіс» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ДП «Укржитлосервіс» 5 522 грн 33 коп., 3 % річних та інфляційну складову боргу у розмірі 778 грн 35 коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, а у задоволенні зустрічних вимог ДП «Укржитлосервіс» відмовити.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні первісного позову та частково задовольняючи зустрічний позов, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, та врахувавши правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 15 січня 2014 року №6-153цс13, вирішили спір в межах заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 24 листопада 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Укржитлосервіс» про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди, та зустрічним позовом Державного підприємства «Укржитлосервіс» до ОСОБА_2, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Л.М. Мазур