04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"08" червня 2015 р. Справа№ 910/6495/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Жук Г.А.
Сухового В.Г.
при секретарі судового засідання Дзезі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОММЕТТОРГ»
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 01.04.2015
у справі № 910/6495/15-г (суддя Пінчук В.І.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЇ»
про вжиття заходів до забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЇ», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОММЕТТОРГ», м. Київ,
про стягнення 59 849 614,58 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: 1) Дмитрів О.Р. - представник (довіреність №б/н від 02.03.2015);
2) Сезін С.І. - представник (довіреність №б/н від 02.03.2015);
від відповідача: Дейнеко П.В. - представник (довіреність №б/н від 24.04.2015),
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЇ» (надалі - ТОВ «БУДТЕХНОЛОГІЇ», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОММЕТТОРГ» (надалі - ТОВ «УКРПРОММЕТТОРГ», відповідач) про стягнення 59 849 614,58 грн.
Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЇ» подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 16.03.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі №910/6495/15-г заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДТЕХНОЛОГІЇ» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, накладено арешт на майнові права на приміщення в об'єкті будівництва, що розташовані за адресою: вул. Онуфрія Трутенка, 3 у Голосіївському районі м. Києва.
Не погоджуючись із ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРПРОММЕТТОРГ» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі № 910/6495/15-г скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд, задовольняючи заяву, не врахував інтересів ТОВ «Укрпромметторг», не з'ясував обставин, що мають значення для справи та застосував заходи забезпечення позову, які є неспівмірними із заявленими позовними вимогами, не мотивував необхідність застосування такого заходу забезпечення та не навів обґрунтованого припущення про те, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову може у майбутньому ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпромметторг» поновлено строк на подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 08.06.2015.
Позивач скористався правом, наданим йому статтею 96 ГПК України, подав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
В судовому засіданні 08.06.2015 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, а ухвалу суду законною та мотивованою, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскаржувану ухвалу без змін.
08.06.2015 в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали оскарження ухвали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу (частина 1 статті 67 ГПК України).
Згідно пункту 1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16 при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Колегією суддів враховано, що господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Заходами до забезпечення позову не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Предметом заявленого позову у справі №910/6495/15-г є стягнення 59 849 614,58 грн компенсації за невиконання умов договору від 21.08.2014 № 21/08 в частині строків та умов фінансування будівництва об'єкту.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивач вказував на те, що незважаючи на порушення умов договору в частині фінансування будівництва ТОВ "Укрпромметторг" здійснює дії щодо відчуження майнових прав на приміщення в об'єкті, що в подальшому позбавить позивача можливості розпоряджатися належними йому майновими правами на вказані приміщення.
Задовольняючи зазначену заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття обраного та заявленого позивачем заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі.
Проте судом першої інстанції при розгляді даної заяви не було зазначено жодних конкретних обставин, з яким пов'язано необхідність забезпечення позову, не підтверджено адекватність застосування такого заходу забезпечення позову як арешт майнових прав з урахування того, що предметом позову є стягнення грошових коштів.
До матеріалів справи не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Твердження позивача та суду першої інстанції про відчуження відповідачем майновим прав на спірні приміщення є лише припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Посилання позивача в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Місцевим господарським судом не враховано, що у позовах про стягнення грошових коштів арешт судом накладається саме на грошові кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах.
Згідно правової позиції Пленуму Вищого господарського суду України за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (пункт 7.2. постанови від 26.12.2011 №16).
Всупереч зазначеним вимогам законодавства, судом першої інстанції накладено арешт на майнові права на приміщення без дослідження ним факту наявності чи відсутності грошових коштів на банківських рахунках позивача.
Колегія суддів також зазначає, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат.
Місцевим господарським судом не встановлено вартість спірних приміщень, на майнові права відповідача щодо яких накладено арешт та не встановлено співрозмірність суми позову з вартістю цих приміщень.
Згідно з положеннями статті 67 ГПК України арешт може накладатися на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Задовольняючи заяву про вжиття запобіжних заходів, місцевим господарським судом не досліджено питання права власності на спірні приміщення, адже, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що вказане нерухоме майно належить саме відповідачеві.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції не зазначено при оцінці яких саме доказів та встановленні яких саме обставин визнано доцільним вжити заходи до забезпечення позову, апеляційний суд дійшов висновку про неповне дослідження місцевим судом обставин справи та необґрунтоване застосування заходів забезпечення позову до відповідача.
Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромметторг» судова колегія визнає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі №910/6495/15-г - скасуванню.
Керуючись статтями 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромметторг» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 910/6495/15-г задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 у справі №910/6495/15-г скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехнології» про вжиття заходів забезпечення позову.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехнології» (03022, м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 3, ідентифікаційний код 33934750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромметторг» (04112, м. Київ, вул. І. Сікорського, 8, ідентифікаційний код 31746996) 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Матеріали оскарження ухвали у справі №910/6495/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді Г.А. Жук
В.Г. Суховий