Сколівський районний суд Львівської області
іменем України
Справа № 453/627/15-ц
№ провадження 2/453/316/15
28.05.2015 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,
при секретарі Павкевич Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 29.05.1983 року. У обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 1999 року вони разом не проживають, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин. На даний час відповідачка проживає в Іспанії, останній раз приїжджала в Україну у 2003 році. Вважає, що їх шлюб існує формально, подальше його існування є недоцільним та неможливим, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Позивач подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, проти розірвання шлюбу не заперечувала.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відтак, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у даній цивільній справі на здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Сторони зареєстрували шлюб 29.05.1983 року, що вбачається із свідоцтва про шлюб.
В судовому засіданні встановлено, що сім'я фактично розпалася, шлюб існує тільки формально, позивач і відповідачка протягом тривалого часу спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають через те, що відносини між ними загострились внаслідок взаємних звинувачень і небажання відповідача проживати разом у шлюбі.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується лише на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідачка подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, просила шлюб між нею та позивачем розірвати.
При таких обставинах, суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, примирення між сторонами неможливе, їх сім'я розпалася остаточно, а шлюб існує формально. Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача і після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, та ОСОБА_2, зареєстрований 29.05.1983 року Тухольківською сільською радою Сколівського району Львівської області, актовий запис № 8.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя