номер провадження справи 18/72/15
03.06.2015 справа № 908/2352/15-г
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, місто Київ, пр. Московський, 9, корпус 5, офіс 101)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд. 2)
про стягнення 566725,24 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: Максимченко І.В., довіреність № 23-12/14-3 від 23.12.2014 р., паспорт серії СМ № 005056 від 19.02.1999 р.
від відповідача: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 07.04.2015 р. звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" про стягнення 566725,24 грн.
Ухвалою суду від 08.04.2015 року порушено провадження у справі № 908/2352/15-г, присвоєно справі номер провадження 18/72/15, судове засідання призначене на 27 травня 2015 року. Ухвалою суду від 27.05.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, не виконання вимог суду, розгляд справи відкладався на 03.06.2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними документами та закінчений 03.06.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені в позові, просив позов задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором фінансового лізингу № L387-03/07 від 22.03.2007 р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 566725,24 грн. В обґрунтування правової позиції позивач посилався на ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 292 ГК України.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача вдруге в судове засідання за викликом не з'явився. До канцелярії суду 03.06.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи, зняття копій та відкладення розгляду справи для надання мотивованого відзиву на позовну заяву. Також надано клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи.
Представник позивача заперечив проти продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи, вказав на свідоме затягування відповідачем вирішення спору по суті.
Судом клопотання відповідача задоволено в частині ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій, в частині продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи - відмовлено, оскільки згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
У даному випадку такі обставини відсутні; документальні докази, які додані до справи, містять достатньо інформації, що має значення для вирішення спору між сторонами.
Можливості для реалізації сторонами права на участь їх представників в судовому засіданні або висловлення письмово своєї позиції та для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомлення із матеріалами справи, зняття з них копій, надання нових доказів тощо) були належним чином створені судом, оскільки обидві сторони своєчасно повідомлені про дату, час та місце судових засідань у даній справі.
Суд не вбачає необхідності для відкладання розгляду справи, дії відповідача оцінює як зловживання процесуальним правом та затягування судового процесу.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (Лізингдавець, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво АЛЬТКОМ" (Лізингоодержувач, відповідач у справі) 22.03.2007 р. уклали договір фінансового лізингу № L387-03/07 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору, Лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.
На виконання умов договору фінансового лізингу, Лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу № Р363-03/07 від 22.03.2007 р. та на підставі акту приймання- передачі предмета лізингу від 03.04.2007 р. передав Лізингоодержувачу.
Предметом лізингу виступає - Тандемний коток НD 110 фірми HAMM, серійний номер Н1740891 (надалі - предмет лізингу).
Строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів, та не може бути менше одного року.
Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору фінансового лізингу, Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості Предмета лізингу, та комісію Лізингодавця. Розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в Графіку.
Відповідно до п. 4.7 договору фінансового лізингу, оплата всіх лізингових платежів, зазначених в цьому розділі Договору, здійснюється Лізингодержувачем в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця. Лізингоодержувач здійснює платежі відповідно до Графіку з коригуванням їх загальної вартості на зміну курсу Національного банку України для Євро за правилами, наведеними в п. 3 Графіку.
Відповідно до п. п. 5.1 - 5.4 загальних умов фінансового лізингу Додатку № 4 до договору фінансового лізингу, Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати зазначені в графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок. Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення Договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається Лізингодавцю при укладенні Договору. Лізингоодержувач сплачує зазначені в Графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. У разі неотримання рахунку Лізингодавця до 5 числа поточного місяця Лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до Лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку Лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому Предмет лізингу був переданий Лізингоодержувачу за Актом приймання-передачі. Зазначені в Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу.
Внаслідок наявності у Лізингоодержувача простроченої заборгованості за Договором фінансового лізингу була проведена реструктуризація заборгованості та сторонами підписані угоди, якими внесені зміни до Графіку платежів, а саме: угоди про внесення змін до договору фінансового лізингу № L387-03/07 від 28.04.2007 р., від 02.03.2009 р., від 01.09.2009 р.; від 02.08.2010 р.; від 01.12.2010 р.; від 04.05.2011 р.; від 28.02.2014 р.
Також додатковою угодою від 28.02.2014 р. до договору фінансового лізингу № L387-03/07 від 22.03.2007р. сторони внесли зміни наступного змісту:
«п. 1.3. Виконання зобов'язань/боргових зобов'язань Лізингоодержувача за Договором, з моменту укладання цієї додаткової угоди, є відстроченим. Встановити кінцеву дату виконання Лізингоодержувачем зобов'язань за договором до 30.09.2014 р.
п. 1.4. З урахуванням умов, визначених п. 1.1 цієї Угоди, Сторони засвідчують, що Договір є чинним та діє до повного виконання Лізингоодержувачем зобов'язань перед Лізингодавцем щодо сплати заборгованості відповідно до умов Договору та п. 1.1 цієї Угоди.
п. 2. Сторони дійшли згоди, що зобов'язання Лізингоодержувача перед Лізингодавцем за Договором, припиняються, після повного та належного виконання Лізингоодержувачем зобов'язань, визначених п. 1.1 цієї Угоди, та у разі сплати викупної вартості Предмета лізингу в строк та у розмірі, визначеними Договором купівлі-продажу (викупу).»
Лізингоодержувач свої зобов'язання за договором фінансового лізингу виконував не належним чином та допустив прострочення платежів за виставленими рахунками за період з 01.12.2009 р. по 14.06.2013 р. (арк.с. 39-66), внаслідок чого заборгованість склала 566725,24 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язань за договором стало підставою для звернення позивача за захистом порушених прав та законних інтересів з позовом до суду.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу. У зв'язку із цим лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченні дії договору.
Таким чином, на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Загальні правові та економічні засади фінансового лізингу регламентуються Законом України "Про фінансовий лізинг".
Частиною 2 ст. 1 вказаного вище Закону унормовано, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч. 1). Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ч. 2).
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо внесення лізингових платежів на суму 566725,24 грн., у встановлений строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 566725,24 грн. основного боргу задовольняється судом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи буд. 2, код ЄДРПОУ 32794511) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, проспект Московський 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) 566725,24 грн. (п'ятсот шістдесят шість тисяч сімсот двадцять п'ять грн. 24 коп.) основного боргу, 11334,50 грн. (одинадцять тисяч триста тридцять чотири грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 09 червня 2015 р.